Ухвала суду № 24371834, 26.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 квітня 2012 року м. Київ В/9991/1225/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Маринчак Н.Є.,

суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М., Островича С.Е., Федорова М.О.,

перевіривши заяву Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року

у справі № 2а-8467/08 (2-а-187/09/1270)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТМС"

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську звернулась до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року у справі № 2а-8467/08 (2-а-187/09/1270) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТМС" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування рішення.

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.239-1 КАС України передбачено, що до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування вимог заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську вказує на неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, в оскаржуваній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР при імпорті на умовах відстрочення поставки відстрочення поставки не повинне перевищувати 90 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції, що імпортується. Встановивши факт поставки на митну територію України товару в кількості, що відповідає сплаченим позивачем авансовим платежам згідно з контрактами, та в строки, що не перевищують 90 календарних днів з моменту здійснення авансових платежів, а також факт припинення зобов'язання, що виникло на підставі контракту, в межах 90 календарних днів з дня здійснення позивачем авансового платежу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами повинен складати 58072,15грн.

На підтвердження мотивів перегляду вказаної ухвали суду касаційної інстанції Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2007 року (№23/395/06-АП рішення суду першої інстанції), в якій, на її думку, інакше застосовані спірні норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, як зазначає Вищий адміністративний суд України в згаданій ухвалі, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта документальної перевірки від 22.06.2006 р. за N105/22-18/23880506, заступником начальника ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 04.07.2006р. прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. В рішенні також відзначено, що в даних правовідносинах ДПІ не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Згідно із п.п.15.1.1 ст.15 Закону України №2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом (або іншими Законами України), не пізніше закінчення 1095 дня, насипного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Відповідно до вимог п.17.3 Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарською санкцією у розумінні норм ГКУ, а тому відсутні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст.250 вказаного Кодексу.

За таких обставин, в згаданих вище рішеннях Вищого адміністративного України, яке оскаржується та на яке посилається скаржник в заяві, різні обставини справи.

Таким чином, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року відсутні.

Керуючись статтями 236 -240 Кодексу адміністративного судочинства України -

У Х В А Л И В :

Відмовити Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року у справі № 2а-8467/08 (2-а-187/09/1270).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ____Н.Є. Маринчак

____М.І. Костенко

____А.М. Лосєв

____С.Е. Острович

____М.О. Федоров