Ухвала суду № 24371794, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/25554/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року

у справі №2а-7808/10/1270

за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську (надалі -Ленінська МДПІ у м.Луганську)

до Приватного підприємства «Епос-Транзит»та Державного підприємства «Луганський холодокомбінат»Відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод»(надалі -ПП «Епос-Транзит», ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»)

про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, -

встановив:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Епос-Транзит»та ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2010р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011р., в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями Ленінська МДПІ у м.Луганську звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Крім цього, позивачем було подано клопотання про здійснення заміни Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на її процесуального правонаступника Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м.Луганську Державної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Ленінської МДПІ у м.Луганську та ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод», дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За ст.208 цього Кодексу правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним. В силу ч.2 ст.215 даного Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання правочину (господарського зобов'язання) недійсним розгляду не підлягають. У випадку помилкового порушення провадження воно підлягає закриттю.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом ч.1 ст.208 Господарського кодексу України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені ч.1 ст.208 вказаного Кодексу, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Водночас, застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобов'язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій. З'ясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобов'язань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо.

Крім цього, судами зазначено, що постановою слідчого від 13.07.2010 у кримінальній справі №02/10/8021 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ «Армус»призначено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності та правильності обчислення та перерахунку до бюджету податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод»з ПП «Епос-Транзит»за період з 01.04.2009 по 30.10.2009.

При цьому, у постанові зазначено, що 14.06.2010 під час проведення обшуку за адресою конвертаційного центру за адресою: м. Луганськ, вул. Леніна, 38, організатори якого надавали легальним СПД, у тому числі ТОВ «Армус», послуги з мінімізації податкових зобов'язань шляхом перерахунку грошових коштів з метою їх подальшого переводу у готівку. Під час обшуку вилучено первинні бухгалтерські документи «транзитних»підприємств, які входили до складу «конвертаційного»центру, у тому числі документи ПП «Епос-Транзит»по взаєморозрахункам з ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод». Допитаний у якості свідка директор ПП «Епос-Транзит»ОСОБА_1 пояснив, що ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»щодо поставки товарів не мав.

На виконання зазначеної постанови слідчого та наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська №456 від 13.07.2010 посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолд»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит»за період з 01.04.2009 по 31.10.2009, результати якої відображено в акті №389/23/24846227 від 16.07.2010.

Згідно пункту 2.10 акту №389/23/24846227 від 16.07.2010, під час перевірки використано статутні та реєстраційні документи; декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки; звітні форми «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»по контрагентам ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод», ПП «Епос-Транзит»; постанова слідчого від 13.07.2010; протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 13.07.2010; висновки судово-почеркознавчої експертизи, здійсненої експертами НВЕКЦ при ДУМВС України в Донецькій області від 23.06.2010 №461; реєстр податкових накладних по взаємовідносинам з ПП «Епос-Транзит»та ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод».

Як вказують суди та вбачається з матеріалів справи, податковим органом в обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначено, що в ході зазначеної перевірки було встановлено, що ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим він контрагента постачальника ПП «Епос-Транзит».

Згідно податкової звітності ПП «Епос-Транзит»у підприємства відсутні основні фонди для здійснення господарської діяльності, на даному підприємстві загальна чисельність працюючих складає 1 особу - директора. Працівники, які виконували б укладені договори цивільно правового характеру відсутні. Вищевикладене підтверджує відсутність у ПП «Епос-Транзит»необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. За таких обставин, ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Відносно посадових осіб ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»порушено кримінальну справу №01/10/8022 від 26.07.2010 старшим слідчим СВ УПМ ДПА в Луганській області за ч.3 ст.212 КК України.

Однак, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.04.2009 між ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»та ПП «Епос-Транзит»укладено договір № 01-04/09Л, предметом якого є поставка продавцем - ПП «Епос-Транзит»товару, кількість, якість та асортимент якого визначено у специфікаціях до договору. Постачання товару продавцем на склад покупця здійснюється за узгодженням сторін. Датою поставки вважається дата прибуття товару на склад покупця. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Приймання товару здійснюється покупцем за кількістю згідно товаросупроводжуючих документів у присутності представника продавця за місцем відвантаження. Перелік товаросупроводжуючих документів: накладна, податкова накладна. Термін дії договору до 31.12.2009.

Реєстром проведених документів по системі Клієнт-Банк, завірених Луганською філією АТ «Брокбізнесбанк», підтверджено факт перерахування ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»на рахунок ПП «Епос-Транзит»коштів у спірній сумі, у т.ч. ПДВ, в рахунок оплати продукції за договором №01-04/09Л від 01.04.2009 (т.1 а.с. 2831).

До матеріалів справи долучено копії податкових накладних та розхідних накладних, згідно до яких ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод»придбано у ПП «Епос-Транзит»на підставі договору №01-04/09Л від 01.04.2009 сировину та пакувальні матеріали для виготовлення морозива основної продукції позивача. (т.2 а.с. 6278 податкові накладні); (т.5 а.с. 1109 видаткові накладні).

Дані податкових накладних, співпадають з даними, зазначеними ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»у додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість в частині визначення податкового кредиту із зазначенням індивідуального податкового номеру контрагента 359376012367, який відповідає індивідуальному податковому номеру ПП «Епос-Транзит»з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (т.4 а.с. 182).

При цьому, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, позивач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів анулювання свідоцтв платників ПДВ відповідачів чи відсутності декларування податкових зобов'язань по операціям між відповідачами.

Висновок про безтоварність угоди між ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»та ПП «Епос-Транзит»позивачем зроблено на підставі інформації, викладеній в протоколі допиту директора ПП «Епос-Транзит», у якому він зазначив, що він особисто з посадовими особами ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»незнайомий та на адресу вказаного підприємства ніяких товарів не реалізовував.

Висновок Ленінської МДПІ м.Луганська про невідповідність податкових накладних ПП «Епос-Транзит», на підставі яких ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»у квітні-жовтні 2009р. сформовано податковий кредит, вимогам діючого законодавства зроблено позивачем на підставі висновку експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.2010 № 461 про те, що підписи директора ПП «Епос-Транзит»на податкових накладних, виписаних на адресу ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»виконані не директором, а іншими особами.

Проте, колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанції, що висновок експерта Головного управління МВС України в Донецькій області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 23.06.2010 № 461 не може бути прийнятий судом у якості доказу у даній справі з огляду на таке.

Статтею 72 КАС України визначено підстави звільнення від доказування, а саме обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судами встановлено, що експертом при складанні висновку №461 від 23.06.2010 досліджувались податкові накладні, які, по-перше, було вилучено не у ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод», а у інших осіб, а саме з «конвертаційного»центру ТОВ «Армус», та, по-друге, вказані податкові накладні якщо і мали реквізити, аналогічні тим, які було використано ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»при складанні податкових декларацій з податку на додану вартість, але є іншими податковими накладними, а тому висновок щодо наявності в них підпису іншої особи, а не директора ПП «Епос-Транзит»не мають до них жодного відношення.

Щодо посилань податкового органу на безтоварність угоди №01-04/09Л від 01.04.2009 між ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»та ПП «Епос-Транзит», то вони також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Так, крім видаткових накладних ПП «Епос-Транзит»та податкових накладних на придбання спірного товару позивачем надано до суду звіти про використання продукції у виробництві морозива, а, як встановлено судами, основним видом діяльності ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»є виробництво морозива. (т.5 а.с. 1-109, т.2 а.с.6-278, т.4 а.с. 1 86, т.5 а.с. 110-247, т.4 а.с. 88-243, т.6 а.с.1-153, т.6 а.с.154-272).

Твердження позивача про те, що ПП «Епос-Транзит»не має основних засобів та не має інших працівників, крім директора є безпідставними, оскільки податковим органом, всупереч вимогам ч.1 ст.71 КАС України не надано доказів того, що податковим органом здійснювалась перевірка діяльності ПП «Епос-Транзит»та вказаною перевіркою встановлено порушення податкового законодавства посадовими особами ПП «Епос-Транзит».

Докази фактичної сплати ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»податку на додану вартість у ціні товару, придбаного у ПП «Епос-Транзит» в рахунок оплати продукції за договором № 01-04/09Л від 01.04.2009 підтверджуються реєстром проведених документів по системі Клієнт-Банк, завірених Луганською філією АТ «Брокбізнесбанк»

Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»(сировина та допоміжні матеріали, що використовуються у виробництві морозива) від приватного підприємства «Епос-Транзит»не було отримано та не використано в господарській діяльності.

Судами також доречно зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанції дійшли правильного та обґрунтованого висновку, що у зв'язку з відсутністю нікчемності правочину №01-04/09Л від 01.04.2009, укладеному між ДП «Луганський холодокомбінат»ВАТ «Луганськхолод»та ПП «Епос-Транзит», то і відсутні правові підстави при розгляді даної справи для застосування наслідків нікчемного правочину, передбачених ст.208 ГК України, про які просить позивач.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Клопотання Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську задовольнити.

Замінити Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м.Луганську на її процесуального правонаступника Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м.Луганську Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року -залишити без задоволення.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак