Ухвала суду № 24371788, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К-24512/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року

у справі №2-а-356/10/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод»(надалі -ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, ГУ ДКУ у Луганській області, Стаханівська ОДПІ Луганської області)

за участю Прокуратури м.Луганська

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

встановив:

У січні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську, ГУ ДКУ у Луганській області, Стаханівська ОДПІ Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку про відшкодування податку на додану вартість за березень 2007р. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2007р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2010р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Стахановської ОДПІ Луганської області щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2007р. в спірній сумі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703,40грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську та Стаханівська ОДПІ Луганської області звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Крім цього, СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську було подано клопотання про здійснення заміни на її процесуального правонаступника СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську Держаної податкової служби.

В письмових запереченнях на касаційні скарги позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що позивачем до Стахановської ОДПІ Луганської області подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2007р., яка зареєстрована податковій інспекції 20.04.2007р. Відповідно до рядка 25 та 25.1 даної декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у банку.

До вищезазначеної декларації з податку на додану вартість ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»додало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (арк. справи 30).

На виконання вимог п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим органом була здійснена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2007р., за результатами якої складено довідку від 12.06.2007р. №354/23-00210890, якою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007р. Разом з тим, зазначено, що на момент складення довідки про результати перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2007р., у зв'язку з неотриманням результатів позапланових документальних перевірок з питань підтвердження правових відносин з основними постачальниками товарно-матеріальних цінностей.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2007р., суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи та довідкою Стахановської ОДПІ Луганської області від 12.06.2007р. № 354/23-00210890, як зазначено судами, підтверджено фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту, а також зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає спірна сума.

Крім цього, податковим органом не приймалось податкове повідомлення - рішення про відмову у наданні чи зменшення спірної суми бюджетного відшкодування за відповідний період.

Судами також доречно зауважено на тому, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку про відшкодування податку на додану вартість за березень 2007р., колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанції не враховано, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З врахуванням викладеного, суд касаційної інстанції зазначає, що розглядаючи вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання висновку про відшкодування податку на додану вартість за березень 2007р., суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Неврахування зазначеного судами першої та апеляційної інстанцій призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі та вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин ухвалені в адміністративній справі судові рішення в цій частині підлягають скасуванню із закриттям провадження.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську задовольнити.

Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на її процесуального правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Держаної податкової служби.

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Держаної податкової служби та Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області -задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року в частині визнання протиправною бездіяльності Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо ненадання до органу держаного казначейства висновку про суми відшкодування ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»податку на додану вартість за березень 2007 року скасувати та в цій частині провадження у справі закрити.

В інший частині рішення судів залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак