Ухвала суду № 24371761, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К-18119/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року

у справі №7/30

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда»(надалі -ТОВ «Троянда»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва (надалі -ДПІ у Печерському районі м.Києва)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2007р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2007р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №0001542314/0 від 23.02.2007р., №0001542314/1 від 10.07.2007р., №0001542314/2 від 03.08.2007р., №0001532314/0 від 23.02.2007р., №0001532314/1 від 10.07.2007р., №0001532314/2 від 03.08.2007р. та №0001532314/3 від 09.08.2007р.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Печерському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковою інспекцією було здійснено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Троянда»з питань правових відносин з приватним підприємством «Еліпс-2»за період березень, квітень та липень 2005р., за результатами якої складено акт від 13.02.2007р. №82/2314/30858955.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого виявлено заниження податку на додану вартість за липень 2005р. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2005р. та квітень 2005р. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних, виданих ПП «Еліпс-2».

Підставою для такого висновку слугувало рішення Печерського районного суду м.Києва від 07.07.2006р., яким було визнано недійсним статут ПП «Еліпс-2», а також свідоцтво платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ з 03.03.2005р.

Окрім того, згідно акту №29-239/2008 від 31.08.2006р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ДПІ у Печерському районі м.Києва виключила ПП «Еліпс-2»з реєстру платників ПДВ з моменту реєстрації.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції; а також зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення -рішення, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Еліпс-2»на підставі договору постачання №19, згідно якого позивач придбав у останнього товар.

До складу податкового кредиту позивача за березень липень 2005р. була включена спірна сума, визначена на підставі податкових накладних №42 від 31.03.2005р., №75 від 19.04.2005р., №88 від 25.04.2005р. та №230 від 12.07.2005р, отриманих від ПП «Еліпс-2». Спірні суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні придбаного товару.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 даного Закону).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вищевказаного Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанції доречно звернули увагу на те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод і виданих податкових накладних, укладених (виданих) з моменту державної реєстрації такої особи та отримання свідоцтва платника податку на додану вартість і до моменту скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (тим більше, що станом на момент видачі податкових накладних ПП «Еліпс-2»було зареєстровано органами ДПС у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість та мало відповідне свідоцтво), та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого про те, що на момент здійснення перевірки податковий кредит позивача по господарським операціям з ПП «Еліпс-2»був підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість». Окрім того, відповідно до приписів п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для відповідальності платника податку є лише відсутність податкових накладних на момент перевірки такого платника податку.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак