Ухвала суду № 24371392, 22.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/91/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Бершадський спиртовий завод" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року Державне підприємство "Бершадський спиртовий завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000232301 та №0000242301 від 29 липня 2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Бершадською МДПІ, згідно з п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, наказу Бершадської МДПІ №263 від 03.06.2011 р. та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка державного підприємства «Бершадський спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено акт №300/23/05459097 від 13 липня 2011 року.

На підставі вказаного акту Бершадською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області прийнято податкові повідомолення-рішення №0000242301 та №0000232301 від 29 липня 2011 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ДП «Бершадський спиртовий завод» з ТОВ «Віалан-Агро», ТОВ «Укрфорвард» та ПП «Лакі Трак» були укладені договори купівлі-продажу товару.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій надані суду належним чином засвідчені копії податкових, видаткових накладних, квитанцій. Крім того, фактичне здійснення господарської операції підтверджується також книгою обліку сировини, яка надходить на завод та журналом обліку податкового поста по надходженню сировини до ДП "Бершадський спиртовий завод".

Вказані докази були досліджені судом першої інстанції, на підставі яких ним зроблено обґрунтований висновок щодо реальності здійснення господарських операцій та правомірності віднесення пов'язаних з ними витрат до складу валових витрат та сум податку до податкового кредиту.

Колегія суддів критично оцінює висновок відповідача нікчемність вчинений позивачем правочинів у зв'язку з відсутністю у ТОВ "Віалан Агро", ПП "Лакі Трак", ТОВ "Укрфорвард" основних засобів та трудових ресурсів необхідних для здійснення відповідного виду діяльності, наявність в ланцюгу постачання СГД з ознаками "фіктивності", свідчить про те, що вказані суб'єкти господарювання мають всі ознаки "транзитера", створеного з метою формування "сумнівного" податкового кредиту та валових витрат, що негативно впливає на надходження податків до бюджету.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо вчинених порушень при заповненні товарно-транспортних накладних, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.