ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/428/12 Головуючий у 1-й інстанції: ДмитришенаРМ
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності
відповідача - Скавроньска -ОСОБА_3, представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Гермес-Дон" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до приватного підприємства "Гермес-Дон" про стягнення боргу , -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у м. Вінниці в січні 2012 року звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Гермес-Дон» про стягнення податкового боргу в сумі 70298,49 грн. з рахунків у банках.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства "Гермес-Дон" податковий борг у сумі 70298, 49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, судом І інстанції не враховано наявність судового рішення, а саме постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25.05.2011 року у справі № 2а/0270/1603/11 про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника. Враховуючи це, відповідач зазначає, що з нього повторно не можуть стягуватись кошти, які згідно судового рішення мають бути стягнуті за рахунок його майна.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про заміну позивача - Державної податкової інспекції у м. Вінниці його правонаступником Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги також не заперечував проти задоволення клопотання представника позивача.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд ухвалив замінити позивача - Державну податкову інспекцію у м. Вінниці його правонаступником - Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби та роз'яснено останньому, що згідно ст. 55 КАС України, усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача як безпідставної.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом І інстанції, обставини спору полягають у наступному.
Приватне підприємство «Гермес-Дон» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5). Згідно картки платника податків (а.с. 15) підприємство перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Вінниці з 25.12.2006 року, що не заперечується сторонами.
У приватного підприємства «Гермес-Дон» наявний податковий борг у сумі 70298,49 грн., яка виникла внаслідок часткової сплати відповідачем суми грошових зобов'язань визначених в податкових деклараціях з податку на прибуток: №253330 від 09.11.2010 року на загальну суму 330 грн.; №137902 від 07.05.2011 року на загальну суму 174 грн.; №186287 від 28.07.2011 року на загальну суму 180 грн.; №255216 від 09.11.2011 року на загальну суму 895 грн. Окрім того, позивачем не сплачено суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій визначених у податкових повідомленнях-рішеннях: №0001672300/0 від 07.06.2010 року на загальну суму 54397 грн. (36651-за основним платежем, 17746 грн.-за штрафними санкціями), яке було прийняте податковим органом за результатами планової виїзної перевірки, оформленої актом №193/2310/34788557 від 25.05.2010 року; №0008171520 від 11.08.2011 року на загальну суму 379 грн. (303 грн.-за основним платежем, 76 грн.-за штрафними санкціями), яке було прийняте податковим органом за результатами камеральної перевірки, оформленої актом №667/74/15-1/34788557 від 28.07.2011 року; №0014491520/0 від 14.12.2010 року на загальну суму 15629 грн. (14885 грн. -за основним платежем, 744 грн. -за штрафними санкціями), яке було прийнято ДПІ у м. Вінниці за результатами камеральної перевірки, оформленої актом №1252/163/15-1/34788557 від 06.12.2010 року.
З метою погашення частини вказаного боргу, а саме 54542,54 грн. позивачем був поданий до суду відповідний позов. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року в справі № 2а/0270/1603/11 позов ДПІ у м. Вінниця задоволено та надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків ПП «Гермес-Дон», що перебуває у податковій заставі. Проте, заборгованість податковим органом стягнута не була через відсутність у відповідача рухомого та нерухомого майна на суму потрібної для погашення податкового боргу (а.с. 47-51).
Задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 70298,49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, оскільки вимоги про стягнення коштів за податковим боргом не є тотожними вимогам про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Окрім того, судом І інстанції встановлено, що майно відповідача не перебуває у податковій заставі.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком.
Так, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення коштів з банківських рахунків відповідача у рахунок погашення податкового боргу, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
У Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому ч. 2 ст. 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Оскільки провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).
З огляду на викладене, провадження у справі стосовно позовних вимог про стягнення коштів з рахунків платника податків, а також погашення податкового боргу за рахунок готівки відповідача, відкрито судом І інстанції без урахування положень ст. 183-3 КАС України.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, вищевказаними нормами визначено порядок та спосіб звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків відкритих у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що йому належить. Зокрема, такі вимоги належить розглядати в спеціальному порядку, що визначений ст. 183-3 КАС України, за поданням податкового органу. У даному випадку орган державної податкової служби звернувся до суду у порядку позовного провадження.
Зважаючи на те, що дана обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішенні спору по суті, однак має істотне значення для його правильного вирішення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із невідповідністю обраного позивачем способу захисту права та способу звернення до адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з наявністю судового рішення, оскільки вимоги заявлені в даній справі та вимоги задоволені рішення у справі № 2а/0270/428/12 не є тотожними.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Гермес-Дон" задовольнити частково .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до приватного підприємства "Гермес-Дон" про стягнення боргу, - скасувати , прийняти нову постанову .
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до приватного підприємства "Гермес - Дон" про стягнення боргу в сумі 70298,49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "28" травня 2012 р. .
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Курко О. П.
Матохнюк Д.Б.
Судове рішення № 24371384, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/428/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: