Ухвала суду № 24368824, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6049/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорова Г.Г.,Оксененко О.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київметалопром" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Київметалопром" до Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000352340/0 від 29.07.2011року, -

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство "Київметалопром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000352340/0 від 29.07.2011року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням , позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову,як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Васильківською об'єднаною державною податковою інспенкцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 року № 0000352340/0 про збільшення ВАТ «Київметалопром»суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 22 442,66 грн., що складається з податку на прибуток у сумі 17 954,13 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4 488,53 грн.

Крім того, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року від 26.07.2011 року № 2792/23-112/02138895, яким встановлено, що позивач, всупереч пункту 7.8 статті 7, пункту 10.1 статті 10 Закону України від 18.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»за фінансовими результатами (убуток) 2009 року та нерозподіленого прибутку минулих років не нарахував та не сплатив до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в сумі 17954,13 грн. за І квартал 2010 року. Розрахунок суми авансового внеску перевіркою проведено на підставі наявного нерозподіленого прибутку в сумі 239 тис. грн. станом на 1 січня 2009 року за даними бухгалтерського обліку, тобто, прибутку за 2008 рік.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, отримавши за результатами роботи за 2009 рік, збитки, але нерозподілений прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, що склав 239388,35 грн., зобов'язаний був до 30.06.2010 року нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку отриманого у 2009 року,враховуючи наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI та Законом України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році»від 03.12.2010 року № 2774-VI були внесені зміни до Закону № 514-VI.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону № 514-VІ визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 514-VI встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом інші закони України, нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно частини 2 статті 30 Закону № 514-VI на період з 30.04.2010 року по 31.12.2010 року визначено, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів проводиться господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку, виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Згідно підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону № 334/94-ВР, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою із виплатою дивідендів.

Пунктом 10.1 статті 10 цього Закону № 334/94-ВР передбачено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Також, листом Державної податкової адміністрації України від 16.11.2010 року №24832/35-3017 роз'яснено, що підприємства-емітенти, які за результатами роботи за 2009 рік отримали прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, або мають нерозподілений прибуток минулих років, зобов'язані до 30.06.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та/або нерозподіленого прибутку минулих років.

Відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону № 334/94-ВР емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою, покладається на будь-кого емітента корпоративних прав (крім платників податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Отже, підприємства-емітенти зобов'язані нарахувати та внести до бюджети авансовий внесок з податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в ході проведення перевірки ВАТ «Київметалопром»за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року на предмет дотримання вимог податкового законодавства виявлено порушення пункту 7.8 статті 7, пункту 10.1 статті 10 Закону № 334/94-ВР, яке полягало в тому, що за результатами роботи за 2009 рік товариство отримало збитки, але нерозподілений прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, склав 239388,35 грн., було зобов'язане до 30.06.2010 року нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку, отриманого у 2009 року та/або нерозподіленого прибутку, а позивач в порушення статті 30 Закону № 514-VI (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 27.04.2010 р. № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та Законом України від 03.12.2010 р. № 27744-VI «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році») не нарахував і не здійснив виплату дивідендів з нерозподіленого прибутку минулих років на кінець звітного періоду в розмірі 30 відсотків на суму 71816,51 грн.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів доходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київметалопром" -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року -залишити без змін.

Повний текст виготовлено 22 травня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Федорова Г. Г.

Оксененко О.М.