Ухвала суду № 24368316, 22.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/357/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області ДПС (Державної податкової інспекції у Семенівському районі) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівна Агро»до Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області ДПС (Державної податкової інспекції у Семенівському районі Чернігівської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Семенівна Агро»звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2011 року № 0000172340 щодо зменшення розміру від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 457 277 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 20012 року позовну заяву ТОВ «Семенка Агро»задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Семенівському районі Чернігівської області від 30.11.2011 року № 9999172340.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Семенівна Агро»відмовити повністю.

Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явилися в судове засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному провадженні, проведена заміна відповідача на Новгород-Сіверську державну податкову інспекцію Чернігівської області ДПС.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Семенівському районі Чернігівської області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Семенівна Агро»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року в розмірі 181 383 грн, заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт № 17/2340/35188049 від 14.09.2011 року, яким встановлено наступні порушення позивачем вимог чинного законодавства.

В порушення п 4.6.7 п.4.6 розділу У Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2001 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», абзацу 2 пп. 7.4.1 п.7.4, п.7.7.1, п.7.7.2 абзацу 2 пп «а»пп. 7.711 підпункту «а»пп. 7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, позивачем завищено суму залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 4 457 277 грн. У податковій декларації за червень 2011 року не зменшено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за результатами документальних перевірок з відповідним відображенням у рядку 21.3 декларації з ПДВ із знаком суми завищення суми залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 4 457 277 грн, у т.ч.: за актом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рок, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 від 26.03.2010 № 8/2340/35188049 у розмірі 4 300 998 грн та за актом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, валютного законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 від 08.04.2011 № 6/2340/35188049 у розмірі 150249 грн.

Відповідно до вищезазначених актів перевірки було встановлено, що в порушення абзацу 2 пп.7.4.1 п.7.4, 7.7.1, 7.7.2, абзацу 2 пп «а» пп.. 7.7.11, пункту «а» пп..7.77 п.7.7 ст. 7 Закону України про ПДВ встановлено завищення суми залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду позивача на загальну суму 4 457 277 грн.

На підставі акта перевірки відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 року № 0000102340, яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми ПДВ у розмірі 4 457 277 грн та застосовано штрафні ( фінансові) санкції на суму 1,00 грн.

Відповідно до скарги позивача, поданої позивачем до ДПА у Чернігівській області, рішенням від 28.11.2011 року № 2195/10-25-020 ДПА і Чернігівській області скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 року №0000102340 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн , в іншій частині податкове повідомлення залишено без змін.

30.11.2001 року ДПІ у Семенівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172340, яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми ПДВ у розмірі 4 457 277 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Промінь-Агро»та позивачем укладено договір про надання інформаційно-технологічних послуг від 01.01.2009 року, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором інформаційно-технологічні послуги з питань діяльності замовника, а замовник зобов'язується оплатити такі інформаційно-технологічні послуги. Згідно специфікації № 1 до договору, сторони домовились про вартість наданих послуг. Крім того 01.01.20910 року сторони уклали додатковий договір.

Факт виконання договору підтверджено актами здачі-прийняття робіт, актами прийняття-передачі наданих послуг, звітами про надані послуги, податковими накладними, які включені до реєстру отриманих податкових накладних, платіжними дорученнями.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що надані до справи звіти виконання робіт, акти приймання-передачі послуг підтверджують факт реальності господарських операцій позивача, які спрямовані на досягнення позитивного виробничого результату та отримання доходу, а саме отримання максимального урожаю, правильного ведення бухгалтерського та податкового обліку, у т.ч. за допомогою впровадження програми 1 С, забезпечення комп'ютерною технікою та її обслуговування, закупівлю, необхідних ТМЦ за вигідними цінами, підтримання стану сільськогосподарської техніки, тощо.

Вірним є висновок суду про безпідставність заперечень відповідача про неможливість надання послуг у кількості 1675 год, оскільки, як встановлено судом, послуги надавались одночасно кількома фахівцями ТОВ «Промінь АГРО». Зазначена обставина підтверджується відповідними наказами зазначеного товариства щодо направлення до ТОВ «Промінь Агро»для участі у семінарах та для участі по консолідації земель декількох працівників. Також ТОВ «Промінь Агро»направляло працівників до позивача з метою надання консультацій по розробці методичних рекомендацій щодо матеріально-технічного забезпечення елеваторної групи та зернових токів підприємств, надання консультацій та контролю гарантійного, післягарантійного та поточного ремонту техніки згідно Договору від 01.01.2009 року консультацій та контролю по внесенню засобів захисту рослин згідно договору від 01.01.2009 року № 1-ТП10-1/05, тощо.

01.07.2009 року між позивачем та ТОВ «Промінь Агро»укладено договір про надання послуг про платні послуги з обміру фактичних площ сільськогосподарських угідь, що знаходяться у користуванні позивача , орієнтованою площею 13 650,80 га.

Виконання даних робіт підтверджується актом виконання робіт № 100531056 від 08.07.2010 року, яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних загальною сумою ПДВ 67 494 грн, а сплата -платіжним дорученнями № 141 від 31.08.2010 року на суму 67 494,74 грн.

01.03.2010 року між позивачем та ТОВ «Апелла Консалт»укладено договір № 5/ПРО на абонентську юридичну допомогу.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 договору, клієнт оплачує у гривнах шляхом щомісячного перерахування суми, що становить 16 981,92 грн в т.ч. ПДВ, а також додаткові договори від 30.04.2010 та від 01.07.2011 року щодо оплати наданої позивачу юридичної допомоги.

Виконання даного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт та податковими накладними, які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, платіжними дорученнями.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 9 Закону України № 996-Х1У від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа, дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складається документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брали участи у здійсненні господарської операції.

Всі первинні документи оформлені у відповідності до статті 9 Закону від 16.07.1999 року та відповідно до розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 року № 288.

Стаття 7 пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної ( контрактної) вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більш ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів, у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництва та/або поставці товарів для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

При від»ємному значення суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 зазначеного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту має від»ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) з попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів; залишок від»ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачами постачальникам товарів (послуг).

Суд першої інстанції правильно встановив, що у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а отже укладені між суб'єктами господарювання договори є дійсними.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 16.10.1998 року «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Зазначена норма закону є спеціальною, а отже має пріоритет над положеннями Господарського Кодексу України і підстав вважати, що договори оренди є нікчемними, у суду не має.

Так, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачем задекларовано податкових зобов'язань по орендній платі за землю в сумі 1 106 948,31 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року не встановлено їх заниження або завищення.

Згідно пп .5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат , сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Отже, суд першої інстанції надав вірну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми чинного законодавства до правовідносин, що виникли між сторонами, а тому прийшов до вірного висновку, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами створили реальні юридичні наслідки для позивача і позивач правомірно зарахував до податкового кредиту суми ПДВ по вищезазначених договорах.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність ухваленої Чернігівським окружним адміністративним судом постанови, оскільки вона прийнята на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах в адміністративній справі, підтвердженими доказами, що були досліджені в судовому засіданні

Доводи апеляційної скарги, викладені позивачем, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області ДПС (Державної податкової інспекції у Семенівському районі) залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 25 травня 2012 року.