Ухвала суду № 24367048, 24.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3051/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Споживчого товариства «Віктан» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Споживчого товариства «Віктан»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року - у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Споживче товариство «Віктан», звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 лютого 2011 року посадовими особами відповідача проведено перевірку розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача - магазину-кафе, розташованого за адресою Київська область, м. Обухів біля парку «Дубки».

За результатами перевірки складено акт від 16 лютого 2011 року № 212/10/16/23/30737247 яким встановлено порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Перевіркою встановлено факт не оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій у повній сумі її фактичного надходження на підставі фіскальних звітних чеків, Z - звітів, на суму 115 654, 80 грн., яке виразилося в тому, що позивачем до перевірки надано книгу ОРО з фіскальним номером № 1016000686/5 від 19 червня 2006 року, яку було зареєстровано на реєстратор розрахункових операцій з фіскальним № 1016000686.

На час перевірки реєстратор розрахункових операцій з фіскальним № 1016000686 знято з реєстрації. Водночас, у книзі ОРО з фіскальним номером № 1016000686/5 зберігались роздруковані фіскальні чеки з іншого реєстратора розрахункових операцій з фіскальним № 1016001496, на який книга ОРО до перевірки не надавалась.

Податковим органом зроблено висновок, що позивачем не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків у книзі ОРО по реєстратору розрахункових операцій з фіскальним № 1016001496, а саме Z - звітів у кількості 822 шт. за період з 30 червня 2008 року (Z - звіт № 0639) по 14 лютого 2011 року( Z - звіт № 01461).

На підставі Акта перевірки позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 578 274, 00 грн. (5 х 115657, 80 грн.), про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2011 року № 0000372305/172.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до не обґрунтованого висновку, про факт не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, оскільки усі грошові кошти на загальну суму 115 654, 80 грн., були оприбутковані у книзі ОРО, хоча й не в тій книзі ОРО.

Разом з тим, апелянт не заперечує факту порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, оскільки наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків та підклеювання фіскальних звітних чеків підтверджується матеріалами перевірки.

Між тим, колегія суддів з доводами апелянта не погоджується, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 - уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 4.1 Положення - для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення).

Таким чином, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Відповідно до 2.1, 2.2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 - книга ОРО за формою додатка 3 до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок реєструється в органах податкової служби приватним підприємцем самостійно на власне ім'я, на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, - на окрему господарську одиницю.

Порядок реєстрації книги ОРО визначено у підпунктах 2.4-2.10 Порядку.

При цьому, при реєстрації книги ОРО на РРО їй надається фіскальний номер, який складається з фіскального номера РРО та літери «р»(пункт 2.7 Порядку).

Відповідно до пункту 2.11 Порядку - книга ОРО вважається зареєстрованою після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.4 - 2.9, а при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації книги ОРО - після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.4 - 2.10.

Виходячи з вищевикладеного. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оприбуткування готівки повинно відбуватися шляхом проведення підприємствами обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, зокрема, у книзі обліку розрахункових операцій, при цьому зазначена книга повинна бути зареєстрована у порядку визначеному законодавством.

Отже, зміст процедури оприбуткування коштів, згідно з нормами Положення про ведення касових операцій, полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а й відповідного своєчасного здійснення запису у книзі ОРО, належним чином зареєстрованої, на підставізвітів.

Таким чином, доводи апелянта з приводу того, що допущене ними порушення є порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, є безпідставним, а тому відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95.

В зв»зку з чим доводи апелянта є необґрунтованими, а тому рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає, оскільки воно є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Споживчого товариства «Віктан»-залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.