Постанова № 24365961, 22.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4355/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

при секретарі: Роговській В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Контраст»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року адміністративний позов ПП «Контраст»до Бориспільської ОДПІ Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Контраст»є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Бориспільській ОДПІ Київської області.

Позивач здійснює господарську діяльність, пов`язану, зокрема, з закупівлею та реалізацією паливо мастильних матеріалів.

У липні-серпні 2011 року посадовими особами Бориспільської ОДПІ Київської області, на підставі статті 77 Податкового кодексу України, проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ПП «Контраст»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 01 вересня 2011 року № 603/23-2/13706055, в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства. Зокрема, податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 та п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні валових витрат за IV квартал 2010 року на суму 530 012, 08 грн., I квартал 2011 року - на суму 495 814, 33 грн. та податкового кредиту за IV квартал 2010 року на суму 106 002, 42 грн., I квартал 2011 року - на суму 99 162, 87 грн. у зв`язку з виконанням правочинів з придбання у ТОВ «РМА-Груп»паливо-мастильних матеріалів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Відповідачем також виявлено, що ПП «Контраст», в порушення вимог пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», включено до складу податкового кредиту за серпень 2008 року березень 2009 року суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у попередніх податкових періодах у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), які підтверджені податковими накладними, отриманими із запізненням, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість за серпень 2008 року березень 2009 року у загальному розмірі 97 316, 46 грн.

Крім того, позивачем у період з III кварталу 2008 року по I квартал 2011 року до валових витрат виробництва та обігу віднесено не пов`язані з провадженням господарської діяльності підприємства витрати у розмірі 25 091, 00 грн., а саме: витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, що є порушенням вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.1 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємства за вказаний вище період на загальну суму 6 272, 75 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 16 вересня 2011 року № 0010952320 та № 0010962320, якими відповідно до приписів пп. 54.3.2 п. 54.3 статті 54, п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежами: податок на додану вартість у розмірі 378 102, 50 грн., з яких: 302 482, 00 грн. - за основним платежем; 75 620, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на прибуток підприємства у розмірі 297 313, 25 грн., з яких: 262 728, 00 грн. - за основним платежем; 34 585, 25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Спірні правовідносини, що є предметом розгляду в межах даного провадження, стосуються питання правомірності нарахування податковим органом податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у сумі 256 455, 25 грн. та податку на додану вартість у сумі 302 482, 00 грн., а також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у зв`язку з самостійним визначенням контролюючим органом податкового зобов`язання за вказаними вище податками у загальному розмірі 108 746, 06 грн.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України - для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Законодавчими актами України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до Закону, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що право на включення до складу податкового кредиту сум податкового кредиту виникає у платника податку виключно за мови придбання ним товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують акти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що про необґрунтованість права на податковий кредит або бюджетне відшкодування можуть свідчити підтверджені доказами доводи, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку

Як вбачається з висновків Акту перевірки, у TOB «РМА- Груп»відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, які економічно необхідні для постачання паливно-мастильних матеріалів, що свідчить про відсутність необхідних умов для виконання TOB «РМА-Груп»взятих на себе зобов'язань.

У ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності TOB «РМА-Груп»вказаним підприємством не надано жодних документів по господарським відносинам з ПП «Контраст».

Також, як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновку податкової інспекції про порушення позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, неправомірне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ стало віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ПП «Контраст»у вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, використання яких, за висновком відповідача, не пов'язано з господарською діяльністю TOB «РМА-Груп».

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 Господарського кодексу України - під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «РМА-Груп»до перевірки податковому органу надано не було.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить про висновку про те, що наявність податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення зазначеної у ній суми до податкового кредиту, оскільки з урахуванням обстави справи факт реального здійснення господарської операції не підтверджується.

Отже відповідачем встановлено порушення ПП «Контраст»вимог чинного законодавства, яке позбавляє позивача права на формування податкового кредиту.0

Таким чином, ПП «Контраст»неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «РМА-Груп».

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Контраст»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.