Постанова № 24363079, 15.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5108/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А, Федотова І.В.,

за участю секретаря: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відбулось на підставі належним чином оформлених податкових накладних, наявність та дійсність яких не оспорювалась відповідачем, відтак дії позивача щодо включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів у 2008 році були, на думку позивача, правомірними, а прийняті податкові повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року задоволено вказаний позов. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 21.09.2010 року № 0000472303/0 та від 23.11.2010 року № 0000792303/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Крім цього, відповідачем подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги на вказане вище судове рішення.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази про час отримання останнім копії постанови суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга відповідачем подана вчасно.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 3890/23-322-31570873 від 08.09.2010 року, за змістом якого вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5294,00 грн. у тому числі за IV квартал 2009 року на суму 5294,00 грн.; пп. 7.2.6, п. 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму 1018750,00 грн. та зменшено значення рядка 26 з ПДВ на суму 147368,00 грн.

За результатами виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.09.2010 року № 0000472303/0, яким визначено суму податкового зобов'язання 1528125,00 грн. та від 23.11.2010 року № 0000792303/0.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наявність оригіналу податкової накладної є належним доказом факту її отримання і достатньою підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, відповідно до вимог пп. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість».

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено. що в результаті перевірки встановлено, що на порушення пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»TOB „Лакігрей'' сформувало податковий кредит за червень 2008 - липень 2009 року на підставі податкових накладних виписаних в минулих періодах, повний перелік зазначених накладних наведено в акті перевірки.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.9.2 п.9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.05 №244, зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з пп.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного вище Закону відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних датою отримання зазначених документів.

Судом першої інстанції не враховано, що у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі - Реєстр), затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 № 244 «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних»із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 244), та за умови виконання норм пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість в поточному періоді. Проте, під час проведення перевірки Позивачем не надано жодних підтверджуючих документів, які б підтвердили факт отримання їх із запізненням.

Також звертаємо увагу на те, що відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій: затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з п.10 Порядку № 799 у містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку.

Також, п. б Порядку № 799 передбачено, що відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату.

Отже, з вище викладеного, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включені до складу податкового кредит сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ; який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.

В ході проведення перевірки встановлено, що вищезазначені податкові накладні включені до реєстрів та складу податкового кредиту без документального підтвердження про отримання їх у періоді віднесення до податкового кредиту.

Згідно пп.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до акту перевірки, під час проведення перевірки підприємством не надано доказів щодо дати отримання та включення (не включення) вищезазначених податкових накладних до складу податкового кредиту відповідних минулих податкових періодів.

Заява з зазначеного питання від TOB «Лакігрейн»до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва протягом 2008-2009 років не надходила.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю.

Згідно пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та с підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Пунктом 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (нарахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пп.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно з пп. 17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно до п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та держаними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було задоволено вимоги позивача без дослідження всіх обставин справи та безпідставно.

Доводи апеляційної скарги у зв'язку з вищевикладеним є обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції -скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2011 року -скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакігрейн»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А

Федотов І.В.