Постанова № 24361867, 17.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3778/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 00112732303/0, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 00112732303/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2010 року, про що складено акт від 13.12.2010 року № 1066/23-3/24084622.

Так, вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107 332,00 гривень.

Відповідно податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0011272303/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 158 506,00 грн., у тому числі 107 332,00 грн. - основний платіж, 51 174,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 09.03.2011 року № 2272/10/25-114 податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 29.12.2010 року № 00112732303/0 залишено без змін, а скаргу -без задоволення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 00112732303/0 протиправним, оскільки підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез»за КВЕД здійснює наступні види діяльності: інші види оптової торгівлі; виробництво продуктів нафтоперероблення; розподілення та постачання газу; розвідувальне буріння; роздрібна торгівля пальним; оптова торгівля паливом.

Товариством було укладено ряд договорів із суб'єктами підприємницької діяльності, предметом яких є надання виконавцем автопослуг по пасажирським перевезенням робітників замовника (ТОВ «Синтез»).

Вартість отриманих послуг за вказаними договорами позивачем було віднесено до валових витрат, зокрема: СПД ОСОБА_7 на загальну суму 198000,00 грн. за 2008 та 2009 рік (ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів з дією 09.05.2007-08.05.2012 р.); СПД ОСОБА_4 на загальну суму 102000,00 грн. за 2009 рік (ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів з дією 07.03.2007-06.03.2012 р.); СПД ОСОБА_5 на загальну суму 24000,00 грн. за І кв. 2008 року (ліцензія на внутрішні перевезення пасажирів з дією 25.04.2007-24.04.2012 р).

Також, товариством до валових витрат було віднесено вартість отриманих від СПД ОСОБА_6 бухгалтерських послуг на загальну суму 264000,00 гривень.

Як зазначено податковим органом, позивачем до складу валових витрат віднесено вартість послуг, отриманих від суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за перевезення пасажирів, без доведення зв'язку понесених витрат з фінансово-господарською діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез». Також, товариством віднесено до складу валових витрат послуги, що отримані від ОСОБА_6 за надання бухгалтерських послуг, без доведення зв'язку понесених витрат з фінансово-господарською діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез». На думку податкового органу, первинні документи позивача, зокрема, акти здачі-приймання робіт, які надавались перевіряючим під час перевірки, не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять таких обов'язкових реквізитів як зміст і обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції.

Так, відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»вiд 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, для підтвердження включення витрат за отримані послуги до складу валових витрат необхідні належним чином оформлені документи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

На підтвердження факту надання автопослуг по пасажирським перевезенням робітників позивача суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на виконання укладених договорів, позивачем надані акти здачі-приймання виконаних робіт.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи копії вищезазначених актів свідчать про їх відповідність ознакам первинних документів, що визначені статтями 1 та 9 Закону України від 16.07.1999 р № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, містять відомості про надані послуги та підтверджують їх здійснення.

Крім того, слід звернути увагу, що укладені між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договори складені у письмовій формі та містять інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання. Договори укладені на визначений строк обслуговування з визначенням переліку обов'язків, що покладені на автомобільного перевізника та вид оплати, а саме: помісячний вид оплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»форми організації бухгалтерського обліку підприємство обирає самостійно.

Зокрема, з цією метою залежно від складності та обсягів бухгалтерської роботи підприємство може: ввести до штату посаду бухгалтера або створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером; користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку (що і було у даному випадку зроблено ТОВ «Синтез»), зареєстрованого підприємцем, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; організувати співпрацю на договірних засадах з централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; вести бухгалтерський облік та складати звітність самостійно (в особі власника чи керівника підприємства).

Як зазначено позивачем, у зв'язку з розширенням діяльності підприємства, збільшенням об'єму бухгалтерської документації та звітності позивачем укладено Договір № 1/06-Пар/С-з від 13.06.2006 р. та додаткові угоди № 1, № 2, № 3 та № 4 з дією до 31.12.2010 р. із СПД фізичною особою, платником єдиного податку ОСОБА_6 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Так, СПД ОСОБА_6 з IV кварталу 2007 р. по II квартал 2010 р. виконувала наступні роботи: перевірка, введення в базу 1С авансових звітів; приймання на обробку, контроль та перевірку первинних документів по відповідним ділянкам бухгалтерського обліку і підготовка їх до обробки; обробка первинних документів та відображення на рахунках бухгалтерського обліку в базі 1С операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, основних засобів та матеріалів; складання звітної калькуляції собівартості продукції, аналіз втрат при виробництві, підготовка пропозицій по їх попередженню; нарахування та перерахування (після погодження з головним бухгалтером) податків і зборів в державний і місцевий бюджет, внесків до фондів соціального страхування; підготовка даних по відповідних ділянках бухгалтерського обліку для складання звітності, зберігання бухгалтерських документів, оформлення їх згідно встановленому порядку для передачі в архів; видача довідок про заробітну плату; нарахування виплат по лікарняним листкам; ведення журналу видачі довіреностей; виконання окремих службових доручень головного бухгалтера та директора; введення в базу 1С товарних та податкових накладних при придбанні товарів, робіт та послуг; підготовка в базі 1С та видача посвідчень на службові відрядження; подання у відповідні установи у встановлені строки статистичної, фінансової і податкової звітності, складеної головним бухгалтером та підписаної керівником підприємства; забезпечення керівництва, кредиторів, аудиторів та інших користувачів бухгалтерської звітності достовірною бухгалтерською інформацією по відповідним напрямкам обліку; складання підсумків по відомостям за звітні періоди; складання розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітні періоди; складання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за звітний період; складання податкового розрахунку комунального податку за звітні періоди; складання розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за звітні періоди; складання розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звітні періоди; складання звітів про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов'язанні із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за звітні періоди; складання індивідуальних відомостей про застраховану особу за звітні періоди.

Зазначене підтверджується документами, копії яких містяться в матеріалах справи, які опрацьовані та сформовані в бухгалтерському обліку в базі 1С під своїм ключем-паролем по ТОВ «Синтез»СПД фізичною особою ОСОБА_6, саме: авансові звіти; податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ); податкові розрахунки комунального податку; підсумки по відомостям по звітним періодам; індивідуальні відомості про застраховану особу; розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; звіти про нараховані страхові внески, перерахування та витрати, пов'язанні з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Факт надання вказаних послуг підтверджується належним чином оформленими актами здачі-приймання виконаних робіт, які були виконані СПД фізична особа ОСОБА_6 на підставі звітів про виконання робіт за кожен місяць наданих послуг, копії яких були надані позивачем.

Отже, обсяг наданих послуг суб'єктами підприємницької діяльності позивачу повністю підтверджено первинними документами, а витрати понесені позивачем, у зв'язку з придбанням цих послуг, безпосередньо пов'язані із організацією та веденням позивачем власної господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»прямо передбачено право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Сумнівів щодо використання придбаних позивачем послуг у власній господарській діяльності у колегії суддів не виникає.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано, відповідно до норм чинного податкового законодавства, включено до складу валових витрат витрати, понесені ТОВ «Синтез»у зв'язку із отриманням послуг від суб'єктів підприємницької діяльності, а тому, порушень позивачем п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»судом апеляційної інстанції не вбачається.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2011 року та приймає нову, якою задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2011 року - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 00112732303/0 від 29.12.2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.