Ухвала суду № 24360143, 19.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4285/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБТ Приват" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування Акту №73/29-306 від 27.08.2010р, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 р. позов задоволено: визнано протиправним і скасовано Акт Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 27 серпня 2010 року №73/29-306 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ОБТ Приват», код ЄДРПОУ 34345322. Відновлено реєстрацію ТОВ «ОБТ Приват» в реєстрі платників податку на додану вартість з 27 серпня 2010 року.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2010 року позивачем поштою отримано лист відповідача від 30.08.2010р. №22075/10/29-035 «Про направлення акту про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ», додатком до якого був акт від 27.08.2010р. №73/29-306 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зазначено, що платник не знаходиться за адресою, що підтверджується довідкою про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 29.07.2010 року та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.03.2010 року.

Суд першої інстанції задовольняючи вимоги позову, виходив з того, що реєстрація позивача як платника податку на додану вартість була скасована за фактичної відсутності обставин передбачених вказаною вище нормою Закону України «Про податок на додану вартість». Тому, дії відповідача по анулювання свідоцтва платника є протиправними.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, оскільки вона відповідає положенням п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», який містить вичерпний перелік підстав для припинення реєстрації платника ПДВ.

Так, встановлено, що підприємство під час здійснення державної реєстрації юридичної особи та статутної діяльності виконувало вимоги чинного податкового законодавства, а також було і є зареєстрованим (має місцезнаходження) за адресою реєстрації одного із засновників : 04214, м. Київ, вул. Північна, 28, кв. 20.

До того ж, ТОВ подавало і подає податкову звітність з ПДВ, що підтверджується поштовими документами про отримання декларацій відповідачем.

Крім того, зазначена відповідачем підстава у вигляді неподання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість протягом період з 01.03.2010 року по дату прийняття оскаржуваного акту -27.08.2010 року (даний період становить менше шести місяців) є також неналежною для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки п. «г»ч. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Таким чином, підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбачені ч. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутні і таке анулювання суперечить вимогам закону.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень аргументовано, з посиланням на докази не обґрунтував правомірність своїх дій по анулюванню свідоцтва платника ПДВ позивача.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, повно встановив обставини справи, вірно та об'єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови. Позиція відповідача, викладена в апеляційній скарзі необґрунтована та не підтверджується жодним із наданих доказів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 03.05.2012.