Ухвала суду № 24358146, 25.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11361/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Беспалов О.О., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Фірма "Лейпціг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.08.2009 року №0014081530/0, -

в с т а н о в и л а :

Закрите акціонерне товариство "Фірма "Лейпціг" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 13.08.2009 року №0014081530/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року позов задоволено. Суд постановив:визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 13.08.2009 року №0014081530/0.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову,як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися , про дату та час слухання справи були повідомленні належним чином, згідно ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги та перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2009 року Закрите акціонерне товариство «Фірма «Лейпціг»отримало від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва лист № 9258/10/15-322.

Зазначеним листом Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва повідомила позивача про те, що відповідно до рішення Київської Міської Ради № 944/944 від 25.12.2008 року, з 01.04.09 року плата за земельні ділянки, які використовуються суб'єктами господарської діяльності, право власності або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлене (не переоформлено), справляється (земельний податок) в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі», а саме 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, 31.07.2009 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації ЗАТ «Фірма «Лейпціг»щодо сплати земельного податку за період з 01.04.2009 року по 31.06.2009 року, за результатами якої був складений Акт від 31.07.2009 року № 789/15-30/21648030 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009 року № 0014081530/0 про донарахування податкового зобов'язання по сплаті земельного податку на загальну суму 97 291 грн. 09 коп., з яких 92 658 грн. 38 коп. основного платежу та 4 632 грн. 91 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009 року № 0014081530/0 було отримано ЗАТ «Фірма «Лейпціг»25.08.2009 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав обґрунтованих пояснень, що підтверджуються допустимими доказами стосовно правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.08.2009 року № 0014081530/0, проте як позивач надав суду обгрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами стосовно протиправності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.08.2009 р. № 0014081530/0.

З матеріалів справи вбачається, що податкове зобов'язання, що визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, виникло внаслідок донарахування позивачу земельного податку за квітень-червень 2009 року, з урахуванням п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».

Таким чином, загальна сума донарахованого податкового зобов'язання за платежем «земельний податок»склала 97 291 грн. 09 коп., з яких 92 658 грн. 18 коп. основного платежу та 4 632 грн. 91 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки, правове регулювання відносин у сфері нарахування та сплати земельного податку на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснювалось відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування», плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків та зборів.

Частиною другою статті 14 цього Закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Згідно статті 4 Закону України «Про плату за землю», передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

З наведених положень Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України «Про плату за землю»вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю». Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту частини 5 статі і 7 Закону України «Про плату за землю»належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі

одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у

частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Колегія суддів звертає увагу, що земельна ділянка, якою користується позивач не підпадає під жоден із встановлених Законом винятків, щодо яких застосовується ставка земельного податку інша, ніж 1% від її грошової оцінки.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 прийнятий відповідачем з перевищенням повноважень та не відповідає вимогам діючого законодавства, а також зазначено, що для правовідносин по оплаті землекористування спеціальним законом є Закон України «Про плату за землю», яким чітко визначені форми і розміри плати, а також встановлені обмеження щодо можливості її зміни.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах"повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливе; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року -залишити без змін.

Повний текст виготовлено 28 квітня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.