Ухвала суду № 24355829, 25.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8137/11 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Беспалов О.О, Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекції у м. Черкаси Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року подання задоволено повністю. Суд постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектсервіс»(18002, м. Черкаси, вул. Кірова, 102/1, ідентифікаційний номер 36157419) на користь державної податкової інспекції у місті Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг в сумі 549184 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн..00 коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зупинити провадження у адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс" та скасувати вказану постанову,як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися , про дату та час слухання справи були повідомленні належним чином, згідно ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги та перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в період з 06.06.2011 року по 10.06.2011 року проведено незаплановану виїзну перевірку ТОВ «Будпроектсервіс»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинах з ПП «Т-Груп», ПП «Інтерагро-форум», якою встановлено порушення відповідачем ст. 203, ст. 215, 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП «Т-Груп»та ПП «Інтерагро-форум», п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до зниження податку на додану вартість в сумі 195265 грн., за червень 2010 року -4667 грн., липень 2010 року 7060 грн., серпень 2010 року -525 грн., вересень 2010 року -94485 грн., жовтень 2010 року -69553 грн., листопад 2010 року -18975 грн., п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік в сумі 244082 грн., в тому числі за II квартал 2010 року 5834 грн., III квартал 2010 року 127588 грн., IV квартал 2010 року 110660 грн., про що складено акт № 1542/23-2/36157419 від 16.06.2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що станом на 08.11.2011 року за відповідачем обліковується заборгованість з податку на прибуток підприємств в сумі 305103 грн. 00 коп. та з податку на додану вартість в сумі 244081 грн. 00 коп., що підтверджується зворотнім боком облікових карток відповідача.

Оскільки , за результатами перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 05.07.2011 року № 0002362301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 244081 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем в сумі 195265 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 48816 грн., № 00002372301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 305103 грн. 00 коп., у тому числі в сумі 244082 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в сумі 61021 грн.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року, Закон України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року та Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 року втратили чинність.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України , тому в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Закон України «Про податок на додану вартість»та Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно п. 6.1 Закону України № 2181-III визначено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Підпунктами 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України № 2181-III визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги -до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2011 року відповідач звернувся із скаргою до позивача у якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2011 року № 0002362301, № 00002372301, але позивач відмовив у розгляді скарги із посиланням на вимоги п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, направивши відповідь № 30422/23-121 від 21.07.2011 року рекомендованим листом відповідачу, це підтверджується копією поштової квитанції № 9331 про направлення рекомендованого листа ТОВ «Будпроектсервіс»21.07.2011 року.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Крім того, 15.09.2011 року позивачем була направлена вимога від 09.09.2011 року № 1844 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 549184 грн. 00 коп. Дана вимога не була отримана відповідачем. Відповідно до акту № 265 від 28.10.2011 року поштове повідомлення повернуто поштою 18.10.2011 року.

Відповідно до пп.20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПКУ визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до п. 10 ст. 183-3 КАС України на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу. Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Враховуючи, що 60 календарних днів після надіслання податкової вимоги відповідачу сплинули 14.11.2011 року позивач в межах 24- годинного строку, з урахуванням вимог ст. 183-3 КАС України звернувся до суду з поданням № 51165/10-017 від 15.11.2011 року.

Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпроектсервіс" -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року -залишити без змін.

Повний текст виготовлено 28 квітня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.