Рішення № 24355460, 24.05.2012, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа№2-7218/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р. року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Сушко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ПАТ АБ «Південний»звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору №СВ 66 від 13.08.2008року у розмірі 25 432, 97 доларів США, а також судовий збір.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між ПАТ АБ «Південний»та відповідачкою - ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №СВ 66 від 13.08.2008року відповідно до умов якого, банк зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 38 156, 00доларів США, а позичальник зобов'язується повернути кредит в такій же сумі не пізніше 12 серпня 2009року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15, 00% річних. Сторони домовились, що після отримання правоустановчих документів на нерухомість, що набувається згідно договору купівлі-продажу майнових прав №8/46/А від 01.07.2008року, позичальник, за згодою сторін, має право продовжити строк дії кредитного договору до 11.08.2023року, шляхом укладення з банком додаткової угоди до кредитного договору та договору іпотеки вищевказаної нерухомості.

Враховуючи невиконання відповідачкою умов кредитного договору щодо укладення договору іпотеки нерухомості, на придбання якої відповідачки було надано кредит, а також у зв'язку з тим, що кредитні кошти у строк, встановлений у додатковій угоді повернуті не були, ПАТ АБ «Південний»звернувся до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні 24.05.2012року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 24.05.2012року відповідачка та її представник заперечували проти позовної заяви, надали заперечення на позовну заяву в яких просили у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування наданих заперечень представник відповідачки посилається на те, що у позовний заяві банк посилається на п. 6.3. кредитного договору № В 89 2008 від 25.02.2008 року, при тому, що ОСОБА_2 підписала кредитний договір № СВ 66 від 13.08.2008року. Відповідно до цього пункту банк вказує, що позов поданий до Київського суду. При цьому у кредитному договорі № СВ 66 від 13.08.2008 року вказано, що за згодою сторін, місцем виконання даного договору є офіс АБ «Південний», розташований за адресою: 65014, м. Одеса, пров. Сабанський, 2. Даний офіс відноситься до Приморського району.

Крім того, представник відповідачки зазначає, що неодноразово у позовної заяві банк вказує на договір купівлі-продажу майнових прав №196/Р/626/А від 08.04.2009р., але відповідно до п.1.2. кредитного договору № СВ 66 від 13.08.2008 року, договір купівлі-продажу майнових прав № 8/46/А від 01.07.2008р. Банком в позовний заяві неодноразово вказується на додаткові угоди зі зміною строку повернення кредиту, при цьому банком не вказується, чому між ним та ОСОБА_2 в порушенні умов п. 1.3.1 кредитного договору додаткова угода не була укладена до 11.08.2023 року, а також не надана суду інформація чому до 12.08.2009року не було укладено договір іпотеки на нерухоме майно.

Також, в обґрунтування наданих заперечень представник відповідачки посилається на те, що банком в позовній заяві вказано, що позичальник не здійснив погашення кредиту згідно кредитного договору у відповідності із затвердженим графіком. При цьому у графіку вказано щомісячне погашення тільки відсотків, дані умови договору виконуються ОСОБА_2 до даного часу без затримок, банком в позовній заяві не вказано, що ОСОБА_2 погасила 12 717,03 доларів США тіла кредиту, при цьому у графіку погашення не було умов по погашенню тіла кредиту, банком не надано суду інформації, що саме банк не уклав з ОСОБА_2 додаткової угоди та не вказані причини відмови від укладання додаткової угоди, банком не надано суду інформації, що поручитель по кредитному договору ТОВ «Руніком-Стройінвест» до даного часу не надало правоустановчих документів на нерухоме майно ОСОБА_2, а також, що дані документи незаконно були передані поручителем по кредитному договору ТОВ «Руніком-Стройінвест»банку, без попередньої згоди з позичальником, банком не було надано суду доказів письмових претензій-вимог до ОСОБА_2 про повернення суми кредиту у повному обсязі.

Крім того, представник відповідачки посилається на рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року, а саме п. 3.2., відповідно до якого, регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України. Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу. Разом з тим, зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності. Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбаним, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держалі забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредиту та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

З урахуванням викладеного, представник відповідачки зазначає, що ПАТ АБ «Південний»не надав суду правдиву інформацію про умови кредитного договору, допустив у позовній заяві низку помилок стосовно номеру кредитного договору, номеру договору купівлі-продажу майнових прав, не вказав причини подальшого не укладання додаткових угод, не надав суду претензій-вимог, порушив права ОСОБА_2, як споживача банківського продукту, з урахуванням чого, у задоволенні позову ПАТ АБ «Південний»про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 13.08.2008року між АБ «Південний»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №СВ 66, відповідно до умов якого, банк зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 38 156, 00доларів США, а позичальник зобов'язується повернути кредит в такій же сумі не пізніше 12 серпня 2009року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15, 00% річних. Кредит надається для особистих потреб позичальника, а сам: на придбання житла за договором №8/46/А купівлі-продажу майнових прав від 01.07.2008року. Забезпеченням зобов'язань за даним договором є договір застави майнових прав, а також порука юридичної особи -ТОВ «Руніком-Стройінвест»та порука фізичної особи. Договір застави та поруки є невідємною частиною даного договору. Сторони домовились, що після отримання правоустановчих документів на нерухомість, що набувається згідно договору купівлі-продажу майнових прав №8/46/А від 01.07.2008року, позичальник, за згодою сторін, має право продовжити строк дії кредитного договору до 11.08.2023року, шляхом укладення з банком додаткової угоди до кредитного договору та договору іпотеки вищевказаної нерухомості. Договір іпотеки має бути укладений не пізніше 12 серпня 2009року.

Відповідно до п.п. 3.2.1., 3.2.2. та 3.2.7. кредитного договору №СВ 66 від 13.08.2008року, позичальник зобов'язується повернути банку отриманий кредит згідно п.п. 1.1., 2.1., 2.3., 2.8. даного договору, сплатити банку проценти за кредитом згідно п.п. 1.1., 2.2., 2.3., 2.8. даного договору, забезпечити протягом всього строку дії договору наявність предмету застави (іпотеки) у стані та обсязі, передбаченому договором застави (іпотеки), достроково повернути суму кредиту та сплатити нараховані за ним проценти у терміни, визначені вимогою банку, у випадках, вказаних в п. 3.3.3. даного договору, укласти з банком договір іпотеки, вказаний у п. 1.3.1. цього договору.

Згідно п. 5.1. вищезазначеного кредитного договору, даний договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного погашення сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Крім того, між позивачем -ПАТ АБ «Південний»та відповідачкою - ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди від 03.08.2009року, 29.10.2010року, 01.04.2011року та від 19.08.2011року до кредитного договору №СВ 66 від 13.08.2008року (а.с. 17, 21, 26, 30).

Так, згідно останньої додаткової угоди від 19.08.2011року, яка була укладена між ПАТ АБ «Південний»та ОСОБА_2 до кредитного договору №СВ 66 від 13.08.2008року, сторони домовились, що п. 1.1 договору з дати укладення даної додаткової угоди діє у такій редакції: «Банк зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 38 156, 00доларів США, а позичальник зобов'язується повернути кредит в такій же сумі не пізніше 28 жовтня 2011року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15, 00 процентів річних». Сторони домовились, що п. 1.3.1. з дати укладення даної додаткової угоди діє у такій редакції: «Сторони домовились, що після отримання правоустановчих документів на нерухомість, що набувається згідно договору купівлі-продажу майнових прав №196/Р/6/26/А від 08.04.2009р. позичальник, за згодою сторін, має право продовжити строк дії кредитного договору до 11.08.2023р., шляхом укладення з банком додаткової угоди до кредитного договору та договору іпотеки вищевказаної нерухомості. Договір іпотеки має бути укладений не пізніше 28 жовтня 2011року». Сторони домовились, що одночасно з укладанням даної додаткової угоди, підписуються також у новій редакції додаток №1 до договору (графік платежів за договором) та додаток №2 до договору (сукупна вартість кредиту). З моменту підписання сторонами додатку №1 до договору і додатку №2 до договору у новій редакції, попередня редакція цих додатків втрачає чинність.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконкому Таїровської селищної ради від 30.06.2011року за №945 ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, за межами населеного пункту, на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, житловою площею 34,8кв.м. та загальною площею 60, 1кв.м. (а.с. 66, 68).

Враховуючи невиконання відповідачкою умов кредитного договору щодо укладення договору іпотеки нерухомості, а також у зв'язку з тим, що кредитні кошти у строк, встановлений у додатковій угоді повернуті не були, ПАТ АБ «Південний»звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідачки наявна заборгованість за кредитним договором №СВ 66 від 13.08.2008року, яка дорівнює 25 432, 97доларів США. Доказів сплати зазначеної суми відповідачкою, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не було вказано причини подальшого не укладання додаткових угод з відповідачкою, не приймаються судом до уваги, оскільки, а ні кредитним договором, а ні додатковими угодами до нього, не передбачено обов'язок банку на укладання додаткових угод, а відповідно до останньої додаткової угоди від 19.08.2011року, яка була укладена між ПАТ АБ «Південний»та ОСОБА_2 до кредитного договору №СВ 66 від 13.08.2008року, сторони домовились, що після отримання правоустановчих документів на нерухомість, що набувається згідно договору купівлі-продажу майнових прав №196/Р/6/26/А від 08.04.2009р. позичальник за згодою сторін, має право продовжити строк дії кредитного договору до 11.08.2023р., шляхом укладення з банком додаткової угоди до кредитного договору та договору іпотеки вищевказаної нерухомості.

Також представник відповідачки вказує на те, що у кредитному договорі № СВ 66 від 13.08.2008 року вказано, що за згодою сторін, місцем виконання даного договору є офіс АБ «Південний», розташований за адресою: 65014, м. Одеса, пров. Сабанський, 2, даний офіс відноситься до Приморського району, а позов подано до Київського районного суду м. Одеси, однак відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть (а не повинні) пред'являтися також за місцем виконання цих договорів, у зв'язку з чим, позов було подано до Київського районного суду м. Одеси, за місцем знаходження відповідачки, яка зареєстрована в Київському районі.

Крім того, відповідачкою та її представником не було надано суду ніяких письмових доказів та не підтверджено жодним чином ту обставину, що поручитель по кредитному договору ТОВ «Руніком-Стройінвест»до даного часу не надало правоустановчих документів на нерухоме майно ОСОБА_2, а також, що дані документи незаконно були передані поручителем по кредитному договору ТОВ «Руніком-Стройінвест»банку.

Крім того, у судовому засіданні 24.05.2012 року відповідачка та її представник пояснили суду, що у квартирі АДРЕСА_2, за межами населеного пункту, на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, проживає малолітня дитина відповідачки, у зв'язку з чим, договір іпотеки на вищезазначену квартиру укласти неможливо, але ніяких письмових доказів зазначеної обставини, суду, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, надано не було, а предметом розгляду справи є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення та надання банку права продажу вищезазначеної квартири.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачкою - ОСОБА_2, в порушення умов кредитного договору, не було укладено з ПАТ АБ «Південний»у строк, встановлений у додатковій угоді від 19.08.2011року, яка була укладена між ПАТ АБ «Південний»та ОСОБА_2 до кредитного договору №СВ 66 від 13.08.2008року, договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_2, за межами населеного пункту, на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, на придбання якої, позивачем було надано кредит, а кредитні кошти у строк встановлений у додатковій угоді, тобто до 28 жовтня 2011року, повернуті не були, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 432, 97доларів США 97 центів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 030, 60грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - ПАТ АБ «Південний».

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647, МФО 328209) заборгованість за кредитним договором №СВ 66 від 13.08.2008року у розмірі 25 432 (двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять два) долари США 97 центів,

на наступні реквізити для перерахування сум грошових вимог за кредитом: п/р 2909190124 в Акціонерному банку «Південний», МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647, МФО 328209) 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 06 коп. витрат по сплаті судового збору на наступні реквізити для перерахування сум судового збору: п/р 2909190124 в Акціонерному банку «Південний», МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 29 травня 2012 року.

Суддя : Петренко В. С.