Ухвала суду № 24354208, 19.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19077/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Акуленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Лайф»до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Техно-Лайф»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000622304 від 30.06.2011 р. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 179 001 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній сказі ДПІ у Оболонському районі м. Києва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що у період з 07.06.2011 р. по 14.06.2011 р. посадовцями ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Техно-Лайф»з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Профіелектронік»за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 261/23-4/37095900 від 15.06.2011 р.

За даними цього акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 185, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом -«ПК України») внаслідок віднесення у січні 2011 р. до складу податкового кредиту податок, сплачений у складі товару отриманого від ТОВ «Профіелектронік».

Такий висновок податкового органу мотивовано наступним.

05.01.2011 р. між ТОВ «Техно-Лайф»та ТОВ «Профіелектронік»укладено договір поставки № 050111-02 за умовами якого позивач придбав непродовольчі товари побутового призначення, а сплачений у складі вартості товару податок на додану вартість в розмірі 179 000 грн. відніс до податкового кредиту.

Разом з тим, актом перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 08.04.2011 р. встановлено, що ТОВ «Профіелектронік»мало господарські взаємовідносини із ТОВ «Домострой».

При цьому, кількість працюючих у ТОВ «Домострой»становить 11 осіб, будь-яка інформація про наявність у цього підприємства складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту відсутня.

На думку податкового органу наведене свідчить про відсутність реальної поставки товарів за договором № 050111-02 від 05.01.2011 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000622304 від 30.06.2011 р. яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 179 001 грн., в тому числі 179 000 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК Країни передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Позивачем було надано копію договору поставки № 050111-02 від 05.01.2011 р., копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії платіжних доручень, копії товарно-транспортних накладних.

Таким чином, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Техно-Лайф»підтвердило своє право на податковий кредит.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на відсутність даних про те, що у ТОВ «Домострой»наявні складські приміщення та транспорт є помилковим.

Назване підприємство не було постачальником позивача.

При цьому ТОВ «Техно-Лайф»надало копії товарно-транспортних накладних, які свідчать про фактичну поставку товару ТОВ «Профіелектронік», а податковим органом не заперечується факт декларування останнім податкового зобов'язання за договором поставки.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.