Постанова № 24352356, 11.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9732/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" квітня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу промислово-технічної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом промислово-технічної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2011року відмовлено в задоволенні адміністративного позову промислово-технічної компанії товариству з обмеженою відповідальністю "Агромат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0001134250/0.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем - ПТК ТОВ "Агромат" подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи учасників процесу, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до вимог ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що оскільки контрагент позивача - ТОВ «Компанія «Афіна»фактично господарські операції позивачу не надавало, керівник контрагента до здійснення господарсько-фінансової діяльності відношення не мав, фінансово-господарські документи не підписував, то позивач -ПТК ТОВ «Агромат»не отримувало послуги від ТОВ «Компанія «Афіна»та не міг використати такі послуги в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з огляду на наступне.

Так, відповідачем -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведено планову виїзну перевірку ПТК ТОВ «Агромат» (надалі ТОВ або Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 08.11.2010р. року №577/42-50/21509937, в якому продатковим органом вказано на порушення Позивачем вимог п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищення податкового кредиту всього в сумі 528105,00грн., в тому числі за жовтень 2008 року в сумі 316433,00грн., за січень 2009 року в сумі 180138,00грн., за лютий 2009 року в сумі 27701,00грн., за квітень 2010 року в сумі 3833,00грн.

Відповідачем, на підставі вищевказаного Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0001134250/0, яким за порушення п.п. 4.1. ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем -528 105,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 284 886,00грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПТК ТОВ «Агромат»та ТОВ «Компанія «Афіна» укладено договори підряду, а саме: - договір підряду №355 від 11.02.2008р., предметом якого є виготовлення фундаменту на вул. Святошинська, 1. Додаткова угода №3 до договору підряду №355 від 11.02.2008р.; - договір підряду №371 від 12.03.2008р., предметом якого є розробка проектної документації та будівництву будівлі з металопрокату розмірами 8000х28000мм з подальшим її облаштуванням, що розташована по вул. Святошинська, 1. Додаткова угода №2 до договору підряду №371 від12.03.2008р.; - договір підряду №381 від 09.04.2008р., предметом якого є виконання ремонтно-оздоблювальних робіт будівлі літера «А»по вул. Святошинська, 1. Додаткова угода №2 до договору підряду №381 від 09.04.2008р.; - договір підряду №382 від 09.04.2008р.. предметом якого є реконструкція арочного складу загальною площею 801,6 м під виробниче приміщення в с. Чайка. Додаткова угода №1 від 30.09.2008р. до договору №382 від 09.04.2008р.; - договір підряду №395 від 19.05.2008р., предметом якого є виконання робіт по виробництву та улаштування метало пластикових конструкцій на віконні отвори в арочному складі загальною площею 801,6 м2. Додаткова угода №1 до договору підряду №395 від 19.05.2008р.; - договір підряду №397 від 20.05.2008р., предметом якого є виконання робіт по прокладанню інженерних мереж водопостачання та водовідведення на території ПТК ТОВ «Агромат»в с. Чайка.; - договір підряду №421 від 17.07.2008р., предметом якого є виконання ремонтно-оздоблювальні роботи будівлі літ. «Б»по вул. Святошинська, 1; - договір підряду №424 від 18.07.2008р., предметом якого є роботи по розробленню робочого проекту та подальшому влаштуванню систем вентиляції в виробничому приміщенні загальною площею 801,6 м2 в с.Чайка; - договір підряду №435 від 28.07.2008р., предметом якого є виконання робіт по розробленню робочого проекту та подальшої реконструкції електрообладнання та електроосвітлення офісних приміщень в будівлі літ. «А»по вул. Святошинська, 1 в м. Києві.; - договір підряду №445 від 06.08.2008р., предметом якого є роботи по розробці проектної документації та будівництву 2-х поверхової будівлі з металопрокату з подальшим її облаштуванням, що розташована по вул. Святошинська, 1; - договір підряду №465 від 11.09.2008р., предметом якого є виконання робіт по улаштуванню промислової підлоги в складі по вул. Булаховського, 5; - договір підряду №472 від 30.09.2008р., предметом якого є виконання робіт по виробництву та влаштуванню 3-х метало пластикових конструкцій на дверні отвори в будівлі з металопрокату розміром 8000х28000 мм по вул. Святошинська, 1; - договір підряду №477 від 07.10.2008р., предметом якого є виконання робіт з електромонтажних робіт для підключення вентиляторів в приміщенні с. Чайка.; - договір підряду №481 від 15.10.2008р., предметом якого є виконання монтажно-будівельних робіт в будівлі площею 352 м2 по вул. Святошинська, 1; - договір підряду №488 від 31.10.2008р., предметом якого є виконання робіт по виготовленню та улаштування алюмінієвих віконних та дверних конструкцій в приміщенні по вул. Булаховського, 5; - договір підряду №491 від 12.11.2008р., предметом якого є виконання ремонтно-оздоблювальних робіт території по вул. Святошинська, 1.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаних договорів, по мірі їх виконання, та по кожному з них, їх сторонами, тобто ПТК ТОВ «Агромат»та ТОВ «Компанія «Афіна»в особі уповноважених представників, складались та підписувались відповідні довідки про вартість таких робіт, а також акти приймання виконаних підрядних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи.

Наявні в матеріалах справи і належні докази проведення оплати виконаних ТОВ «Компанія»Афіна»для Позивача робіт, а саме виписки по особовому рахунку Позивача з відповідних банківських установ(а.с.124-187 т.3)

Виписано Позивачеві виконання вказаних договорів контрагентом Позивача - ТОВ «Компанія «Афіна»і податкові накладні №2709 від 16.10.2008р., №2710 від 16.10.2008р., №2711 від 16.10.2008р., №2735 від 20.10.2008р., №2749 від 21.10.2008р., №2780 від 23.10.2008р., №2801 від 27.10.2008р., №2909 від 31.10.2008р., №2910 від 31.10.2008р., №2911 від 31.10.2008р., №2985 від 07.11.2008р., №3081 від 24.11.2008р., №3154 від 28.11.2008р., №3156 від 28.11.2008р., №3157 від 28.11.2008р., №3158 від 28.11.2008р., №3300 від 18.12.2008р., №3315 від 19.12.2008р., №3405 від 29.12.2008р., №3374 від 29.12.2008р., №3098 від 26.11.2008р., №3155 від 28.11.2008р., які від імені ТОВ «Компанія «Афіна» підписані уповноваженою особою - директором ОСОБА_3

Відповідно до п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Цей перелік підстав не включення до складу податкового кредиту є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп.7.5.1 п.7.5 вищевказаного Закону вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, саме відсутність податкових накладних (або митної декларації) є єдиною підставою для застосування пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»

Як вбачається з матеріалів справи, та вже вищезазначено судом, Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість були надані податкові накладні, які не містять недоліків та порядок заповнення яких відповідає положенням пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про додану вартість»

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни В структурі активів та зобов»язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до положень ст.9 вказаного вище Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї ж статті Закону передбачено, що Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже було вищевказано судом, фактичне виконання господарських договорів між ПТК ТОВ «Агромат»та ТОВ «Компанія «Афіна», яка на момент виконання таких мала статус платника ПДВ та ліцензію на будівельну діяльність(а.с.188-192), стверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, в яких, відповідно до будівельних норм, детально описано найменування робіт і витрат, вказані найменування використаних матеріалів, одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт, тощо.

Більш того, фактичне виконання ТОВ «Компанія «Афіна»відповідних робіт для позивача підтверджено висновком експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного атестованим Міністерством Юстиції України експертом. (т.3 а.с.241-256), а також показами свідків в судовому засіданні про фактичне проведення робіт для позивача, які безпідставно судом першої інстанції до уваги не взято.

Таким чином, на переконання колегії суддів апеляційного суду, фактичне виконання господарських договорів ТОВ «Компанія «Афіна»для позивача є доведено належними доказами.

За таких обставин, беручи до уваги фактичну наявність господарських відносин між ПТК ТОВ «Агромат»та ТОВ «Компанія «Афіна», за укладеними договорами та повну відповідність первинних бухгалтерських документів, зокрема податкових накладних і актів виконаних робіт вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", колегія суддів вважає, що Позивачем було правомірно сформовано податковий кредит, у зв'язку з чим зафіксоване актом перевірки порушення належними доказами є недоведеним.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість були надані податкові накладні, які не містять недоліків та порядок заповнення яких відповідає положенням пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про додану вартість»

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено з матеріалів справи органом ДПІ, як суб»єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду жодного доказу щодо визнання недійсними господарських договорів, укладених між ПТК ТОВ «Агромат»та ТОВ «Компанія «Афіна», фальшивість первинних та інших документів, а відтак, укладення таких договорів та фактичне виконання робіт ТОВ «Компанія «Афіна»для Позивача не спростовано.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Компанія «Афіна»на час здійснення господарських операцій з позивачем було (і зараз не виключено) в ЄДРПОУ, мало на час здійснення господарських операцій свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та ліцензію на здійснення будівельної діяльності, уклала та реально виконала відповідні господарські договори, виписавши на їх виконання податкові накладні, а тому Позивачем цілком обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 528 105грн.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття органом ДПІ оскаржуваного повідомлення-рішення стало те, що від імені ТОВ «Компанія «Афіна» господарську діяльність здійснювали невстановлені особи, директор ТОВ ОСОБА_3 особисто роботу товариства не організовував, домовленості з контрагентами не здійснював, робітників не наймав і фінансово-господарських документів не підписував, що і зафіксовано протоколом його допиту та судовою почеркознавчою експертизою по порушеній кримінальній справі, хоча копій таких матеріали справи не містять.(а.с.44 т.1)

Однак, з Акту перевірки судом встановлено і те, що допитаний засновник і директор ТОВ «Компанія «Афіна»ОСОБА_3 повідомив, що з 2007 по 2009 рік він особисто підписував податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ «Компанія «Афіна»та всю первинну документацію, в тому числі і фінансово-господарські документи по взаємовідносинах з контрагентами, зокрема і щодо ПТК ТОВ «Агромат».

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Матеріали справи не містять ні копій постанови про порушення кримінальної справи, ні копії протоколу допиту ОСОБА_3, ні копії висновку експерта, ні вироку суду, який би набрав законної сили, а відтак відповідачем жодним чином не спростоване укладення і фактичне виконання господарських договорів між ПТК ТОВ «Агромат»та ТОВ «Компанія «Афіна», як і не надано суду жодних належних доказів визнання таких нікчемними чи недійсними.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Частиною 1 ст.70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 КАС України).

Відповідачем, як суб»єктом владних повноважень, який заперечує проти заявленого позову, не надано суду, в порядку встановленому саме КАС України, жодних належних і допустимих доказів на ствердження тих обставин, на які він посилається як в акті перевірки так і в судовому засіданні при запереченні позову.

За таких обставин посилання органу ДПІ, як і суду першої інстанції як на підставу для відмови у позові на дані, зазначені в акті перевірки є необґрунтованим, а результати діяльності контрагента Позивача не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що заявлений позов є обґрунтованим належними доказами, а податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 19.11.2010р. №0001134250/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160,198, 200, 202, 205, 207,212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Промислово-технічної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат» -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов промислово-технічної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Агромат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 19.11.2010р. №0001134250/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.