Ухвала суду № 24351225, 18.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №2а-12919/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції

Суддя - доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Петрика І.Й.,Суддів: Земляної Г.В., Мацедонської В.Е.розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005002305 від 25 травня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»(далі -ТОВ «Дніпро-Вікторія») предявило позов до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва із вимогами про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Дніпро-Вікторія»від 25 травня 2009 року № 0005002305, виданого на підставі акту № 0617/26/54/23/30407788 від 03 травня 2009 року за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року позовну заяву ТОВ «Дніпро-Вікторія» залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суддя першої інстанції послався на недотримання позивачем вимог частини 5 статті 99 КАС України, а саме місячний строк звернення до суду, у зв'язку з чим відповідно до статті 100 КАС України його позов залишено без розгляду.

Із зазначеною правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погодитись не може із огляду на наступне.

Строки звернення до адміністративного суду визначені у 99 статті КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною 5 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк, що в свою чергу пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Дніпро-Вікторія» оскаржує дії Державної податкової інспекції щодо винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 травня 2009 року № 0005002305. До суду з позовом позивач звернувся 07 вересня 2010 року.

При цьому слід зазначити, що не зважаючи на пропущення строку на звернення до суду судом першої інстанції була порушена процедура залишення позовної заяви без розгляду.

За частиною 1 статті 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Як вбачається з частини 1 статті 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Разом з тим суддя одноособово прийняв рішення про залишення позивної заяви без розгляду без виклику сторін у судове засідання.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, судом першої інстанції не взято до уваги вимогу частину 2 статті 102 КАС України, відповідно до якої, суд в судовому засіданні вирішує питання щодо можливості залишення позову без розгляду або про поновлення пропущеного строку, внаслідок чого порушено норми процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно зі пунктом 3 частини 1 статті 199, пунктом 4 частини 1 статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2010 року -скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Земляна Г.В.

Мацедонська В.Е.