Вирок № 24350930, 19.07.2011, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1-1316/80/11

ВИРОК

іменем України

"19" липня 2011 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді:Кукси Д. А. при секретарі:Оленич О. І.за участю прокурораМарківа Р.Б. захисника ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Борщів. Тернопільської області, громадянин України, українець, освіта середня спеціальна, одружений, дітей неповнолітніх на утриманні немає, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, військове містечко, на військову службу призваний 28 червня 1986 року Борщівським РВК Тернопільської області, працював старшиною центру каналоутворювальних систем батальйону зв'язку військової частини А2166, старший прапорщик, звільнений у запас згідно наказу командувача повітряних сил ЗСУ №160-пм від 27.12.2010 року, працює слюсарем-сантехніком водоканалізаційного господарства квартирно-експлуатаціного відділу м. Львова

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України

в с т а н о в и в :

З 09 липня 2007 року ОСОБА_5 проходив військову службу у військовій частині А2166 на посаді старшини центру каналоутворювальних систем батальйону зв'язку у військовому званні "старший прапорщик".

В листопаді 2009 року ОСОБА_6 призваний Роменсько-Недригайлівським ОРВК Сумської області на строкову військову службу, яку з грудня 2009 року по серпень 2010 року проходив у військовій частині А2166 на посаді водія-електрика у військовому званні "солдат".

Відповідно до вимог ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України прапорщики і мічмани за своїми військовими званнями є начальниками для сержантів і старшин, рядових і матросів однієї з ними військової частини.

Так, 23.07.2010 року о 8 год. після розводу особового складу, який проводив старший прапорщик ОСОБА_5, незважаючи на те, що останній в цей час перебував в трьохденній відпустці за сімейними обставинами (наказ №148 від 22.07.2010 року), солдат ОСОБА_6 був призначений для виконання господарських робіт по викосу трави на території приймально-передавального центру військової частини А2166, дислокованого в с. Давидів Пустомитівського району Львівської області. Того ж дня близько 08.30 год. ОСОБА_5 біля особистого гаражу, що розташований на території військового містечка військової частини А2166, надав солдату ОСОБА_6 зламану власну косу та дав вказівку її відремонтувати. ОСОБА_6 реально сприймаючи наказ старшого по званню почав виконувати наказ старшого прапорщика ОСОБА_5 та обрізав пилою дерев'яну частину коси. Однак ОСОБА_5 не сподобалось, що солдат ОСОБА_6 обрізав дерев'яну частину коси не з тієї сторони, з якої йому хотілось.

У подальшому ОСОБА_5, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49-50, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, будучи невдоволеним неналежним виконанням останнім наказу по ремонту коси, застосував фізичне насильство до підлеглого солдата ОСОБА_6, а саме вихопив з рук ОСОБА_6 пилу та наніс нею останньому удар по голові, від якого ОСОБА_6 фізичного болю не відчув, однак йому стало дуже образливо. В результаті цього ОСОБА_6 відмовився виконувати наказ ОСОБА_5 ремонтувати косу та косити траву. Останній, будучи невдоволеним невиконанням ОСОБА_6 його, як старшого за військовим званням, вказівки ремонтувати косу та косити траву, діючи умисно, застосував фізичне насильство щодо підлеглого солдата ОСОБА_6, що виявилось в умисному нанесенні останньому одного удару древком від коси по лівому передпліччю та одного удару рукою в обличчя в ділянку верхньої губи, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і садна - поверхневої рани на слизовій оболонці верхньої губи. Після цього потерпілого ОСОБА_6 було госпіталізовано у травматологічне відділення ВМКЦ Західного регіону, де він перебував на лікуванні з 23 по 27 липня 2010 року.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 424 ч. 2 кк України не визнав та показав, що 23.07.2010 року він перебував у трьохденній відпустці у зв'язку з сімейними обставинами, так як в нього народилась внучка. В цей день розвод особистого складу проводив старший лейтенант ОСОБА_8 Однак, так як він не мав часу, ОСОБА_8 попросив його щоб він розвів особовий скла. А саме солдатів по прибиранню території по очистці асфальту від трави на території колишнього парку військового містечка «Давидів» військової частини А2166. Інвентар солдати самі брали в каптьорці. Після того, як солдати розійшлись по місцям він пішов додому так як йому треба було зателефонувати.

Близько 10.00 год. він перебував на плацу поблизу казарми. В цей момент до нього підійшов солдат ОСОБА_6 та повідомив, що він впав з брусів. Він оглянув руку останнього та повідомив, що близько 13.00 год. планує виїхати у військову частину А2166 в с. Липники та візьме його з собою, щоб доставити в медичний пункт для огляду лікарем. Також він помітив, що у солдата ОСОБА_6 був набряк на губі, який він отримав, з його ж слів, теж в результаті падіння з брусів. Близько 14.20 год. він на власному автомобілі відвіз солдата ОСОБА_6 в медичний пункт військової частини А2166 в с. Липники, де його оглянув лікар та скерував до ВМКЦ ЗР для проведення рентгенівського обстеження. Після чого він разом із солдатом ОСОБА_6 вибув до ВМКЦ ЗР.

В цей день до обіду він заходив в канцелярію начальника передавального радіоцентру військової частини А2166 23 липня 2010 року і спілкувався із старшим лейтенантом ОСОБА_8 та старшим лейтенантом ОСОБА_9, однак про що вони розмовляли він вже не пригадує.

Факт суперечки між ним та медичною сестрою ОСОБА_10 в присутності старших лейтенантів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 23 липня 2010 року в канцелярії начальника передавального радіоцентру військової частини А2166 він заперечує.

Жодного насильства він до солдата ОСОБА_6 23 липня 2010 року не застосовував.

Незважаючи на те що підсудній ОСОБА_5 своєї вини не визнав, суд вважає, що його вина доведена повністю зібраними в процесі досудового та судового слідства доказами, зокрема;

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що 23 липня 2010 приблизно о 08.30 год. після ранкового шикування, на якому старший прапорщик ОСОБА_5 призначив його та рідного брата ОСОБА_11 на господарські роботи по викосу трави на території військового містечка «Давидів» військової частини А2166 біля водонапірної башти. В подальшому біля гаража ОСОБА_5, який розташований на території військового містечка поруч з будинками в яких проживають офіцери та прапорщики частини, ОСОБА_5 дав йому косу та сказав її відремонтувати, оскільки в ній було зламане древко у місці з'єднання з косою. ОСОБА_5 дав йому ручну пилу та сказав, що необхідно різати древко. Коли він почав різати пилою, старший прапорщик ОСОБА_5 сказав, що він ріже не з тої сторони та забрав у нього пилу та древко. ОСОБА_5 взяв ручну пилу та наніс нею йому один удар боком її робочої сторони по лобі, від якого фізичного болю він майже не відчув, але йому було дуже образливо, що старший прапорщик ОСОБА_5 користуючись своїм службовим становищем знущається над ним. Після того як ОСОБА_5 вдарив його, на що він сказав старшому прапорщику ОСОБА_5, що якщо останній так буде до нього відноситись, то він не буде нічого робити, та пояснив, що коси він ніколи не ремонтував, тому не знає як це правильно робити. Після цього ОСОБА_5 взяв косу, пилу і відійшов на відстань приблизно 5-6 метрів, положив косу і наказав йому підійти до нього. Коли він розпочав рух то ОСОБА_5 почав кричати: «Бігом солдат». Він дійшов до старшого прапорщика ОСОБА_5, останній взяв в руки древко та наніс їм йому один сильний удар в його ліву руку, від якого він відчув сильний фізичний біль та моральну образу. Старший прапорщик ОСОБА_5, не зупиняючись, наніс йому ще один удар долонею правої руки в обличчя в область верхньої губи, від якого він знову відчув різкий фізичний біль, та моральну образу. Свідками нанесення йому тілесних ушкоджень старшим прапорщиком ОСОБА_5 були солдати строкової служби ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які стояли поряд. В подальшому старший прапорщик ОСОБА_5 сказав йому йти в розташування роти, що він і виконав.

В шпиталі лікарям він повідомив, що травми отримав в результаті падіння з брусів, оскільки перед вибуттям у ВМКЦ ЗР так йому сказав говорити командир військової частини А2166 полковник ОСОБА_14

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що 23 липня 2010 року після ранкового шикування та визначення ОСОБА_5 військовослужбовцям строкової служби обсягу робіт по прибиранню території військового містечка вони разом пішли до особистого гаража старшого прапорщика ОСОБА_5, який розташований на окремій огородженій території військової частини, для того щоб взяти віники. Коли вони прийшли до гаража ОСОБА_5 там вже знаходився солдат ОСОБА_6, який стояв і пиляв ручною пилою ручку древко до коси.

Через деякий час до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_5 та сказав йому, що він неправильно ремонтує косу, забрав у нього пилу і древко та вдарив ОСОБА_6 боковою плоскою частиною ручної пили по голові, після чого сам відійшов в сторону та почав зарізати древко. В подальшому старший прапорщик ОСОБА_5 почав кликати ОСОБА_6 до себе щоб показати йому як це правильно робити, але ОСОБА_6 не йшов і відповідав, що не вміє зарізати древко. ОСОБА_5 ще раз покликав ОСОБА_6, тоді останній почав повільно йти до старшини. В цей час ОСОБА_5 сказав ОСОБА_6 йти швидше, але останній не реагував і продовжував йти повільно. Тоді старшина ОСОБА_5 взявши древко пішов ОСОБА_6 на зустріч і з розмаху сильним ударом вдарив древком останнього в ліву руку, а після цього долонею правої руки наніс ОСОБА_6 ще один удар в обличчя. Після цього ОСОБА_5 сказав йому, йти в казарму, що ОСОБА_6 і виконав. Під час руху останній тримався правою рукою за губу у яку його вдарив ОСОБА_5 і у нього був пригнічений вигляд.

Аналогічні покази які дав свідок ОСОБА_12, дав в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_13.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона працює на посаді медичної сестри військової частини А2166. 23 липня 2010 року вона зайшла в канцелярію начальника передавального радіоцентру для того щоб з'ясувати обставини отримання травми губи солдатом ОСОБА_6, оскільки із розмови із військовослужбовцями строкової служби їй стало відомо, що травму ОСОБА_6 отримав в результаті застосування фізичного насильства до нього старшим прапорщиком ОСОБА_5 Хто саме повідомив її про даний випадок вона не пригадує. В канцелярії на той момент перебували старший лейтенант ОСОБА_8 та старший лейтенант ОСОБА_9, однак вони їй нічого не говорили. В цей момент в канцелярію зайшов старший прапорщик ОСОБА_5 Вона в підвищеному тоні запитала його, навіщо він скривдив чужу дитину. На її запитання ОСОБА_5 підвищеним голосом відповів, що ОСОБА_6 огризався до нього і сам винуватий у тому, що трапилось, що не треба було його виводити з рівноваги. Через це між ними і виникла суперечка, під час якої ОСОБА_5 повідомив, що він не хотів бити ОСОБА_6, однак через те, що ОСОБА_6 його «дістав» він не стримався і побив останнього про що дуже шкодує. Ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_8 в суперечку між нею та ОСОБА_5 не втручались.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, показав, що він проходить службу на посаді ВО начальника передавального радіоцентру військової частини А2166. 23 липня 2010 року близько 11.00 год. він разом з старшим лейтенантом ОСОБА_9 перебували у канцелярії військового містечка. До них в кабінет зайшов солдат ОСОБА_6, на верхній губі якого було помітно набряк. На їхні запитання про обставини отримання травми солдат ОСОБА_6 спочатку відмовлявся надати відповідь, а через деякий час в ході бесіди повідомив, що його вдарив старший прапорщик ОСОБА_5 Після цього вони сказали солдату ОСОБА_6, що розберуться в цій ситуації і дали йому вказівку вийти з канцелярії. Через приблизно 5 хв. в канцелярію зайшов старший прапорщик ОСОБА_5 Вони запитали його чи він ударив солдата ОСОБА_6 ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_6 сам його вивів з рівноваги і солдати вже його «достали», після чого вийшов з канцелярії. Близько 12.00 год. в канцелярію ВО начальника передавального радіоцентру зайшла медична сестра ОСОБА_10 і повідомила їм, що у солдата ОСОБА_6 вона виявила набряк на верхній губі, а також сказала, що про дану травму буде доповідати. В цей момент в канцелярію зайшов старший прапорщик ОСОБА_5 і між ним та ОСОБА_10 виникла суперечка. ОСОБА_10 говорила йому, навіщо він побив ОСОБА_6, що він неправий, що ОСОБА_6 теж чиясь дитина, на що ОСОБА_5 підвищеним голосом їй відповідав, що він сам винуватий у тому, що трапилось, що не треба було його виводити з рівноваги. Через декілька хвилин розмови вони почергово вийшли з кабінету.

Аналогічні покази як свідок ОСОБА_8 дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_9.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 показав, що він являється братом потерпілого ОСОБА_6 і вони вдвох проходили військову службу в військовому містечку А2166. 23 липня 2010 року близько 08.30 год. після ранкового шикування, яке проводив старший прапорщик ОСОБА_5, він разом із своїм рідним братом ОСОБА_6 були призначені ОСОБА_5 для виконання господарських робіт по викосу трави на території військового містечка військової частини А2166 біля водяної башти. Старший прапорщик ОСОБА_5 наказав йому та його рідному брату ОСОБА_6 чекати його поблизу хвіртки, що розташована в паркані, яким огороджена територія БОС. Через декілька хвилин ОСОБА_5 підійшов до них і сказав йти за ним до його гаража за косами. Його брат пішов разом із старшим прапорщиком ОСОБА_5 за косами, а він пішов в місце для паління, що розміщене на території військового містечка поблизу казарми чекати брата. Він чекав брата в місці для паління близько 15 хв. однак брат не повертався. Він вирішив піти до гаража старшого прапорщика ОСОБА_5 і уточнити чому його так довго немає. ОСОБА_6 він зустрів біля хвіртки, останній мовчки прямував до місця для паління. Через декілька хвилин його із ОСОБА_6 покликав старшина старший прапорщик ОСОБА_5 Останній стояв біля казарми і сказав брати лопати та йти очищати асфальт біля боксів де зберігається речове майно від трави. Він помітив, що ОСОБА_5 був збудженим та знервованим, це було помітно в його мові та голосі. Очищаючи асфальт від трави, він побачив що у брата з'явився набряк на верхній губі. На його запитання: «Що трапилось?» останній відповів, що його побив старший прапорщик ОСОБА_5 Він спитав за що ОСОБА_5 побив його. Брат відповів, що через те що він не зумів полагодити косу, яка була поломана. Більше він брата нічого не запитував.

Близько 10.00 год. він заступив в добовий наряд по роті. Того ж дня близько 11.20 год. він знаходився на місці несення служби днювального навпроти входу в казарму. В цей момент в казарму зайшов його брат і його покликав прапорщик ОСОБА_15, який помітив набряк на губі у брата. ОСОБА_15 завів останнього в канцелярію, де знаходились старші лейтенанти ОСОБА_9 і ОСОБА_8. Старший лейтенант ОСОБА_9 запитував ОСОБА_6, що у нього з губою, а останній відповідав, що впав. Офіцери запитували, що можливо його побили солдати. Через деякий час ОСОБА_6 повідомив, що його побив старший прапорщик ОСОБА_5 Близько 11.30 год. в казарму зайшла фельдшер ОСОБА_10 і пішла в канцелярію де знаходились старший лейтенант ОСОБА_9 та ОСОБА_8 За проханням ОСОБА_10 він покликав в канцелярію свого брата ОСОБА_6 Також в канцелярію зайшов старший прапорщик ОСОБА_5, але про що конкретно вони там розмовляли він не чув, чув лише те розмова велась на підвищених тонах. Через деякий час з канцелярії вийшла ОСОБА_10 і сказала, що таке замовчувати не буде, і про травму ОСОБА_6 буде доповідати у медичний пункт військової частини А2166, а ОСОБА_5 їй у відповідь сказав, що ОСОБА_6 сам у всьому винен, що він сам його вивів з рівноваги. Близько 15.00 год. його брата у супроводі ОСОБА_10 повезли у медичний пункт військової частини А2166 в с. Липники.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які на досудовому слідстві показали кожен окремо, що 23 липня 2010 року в дообідній час вони перебували в місці для паління, яке розташоване поблизу приміщення казарми передавального радіоцентру військової частини А2166. З ними разом там перебував і солдат ОСОБА_6, на верхній губі якого було помітно набряк. На їхні запитання про обставини отримання ОСОБА_6 травми губи, останній повідомив їм, що його побив старший прапорщик ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 91-102, 217, т. 2 а.с. 2, 18-21, 92-95).

Оголошеними показами свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48 та ОСОБА_17 які на досудовому слідстві показали кожен окремо, що від спів службовців, кого саме не пригадують, їм стало відомо про факт побиття ОСОБА_5 солдата ОСОБА_6 23 липня 2010 року. (т. 1 а.с. 210-213, 215-216, 218-229, т. 2 а.с. 1, 5-13)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що він є командиром військової частини А2166. 23 липня 2010 року близько 15.00 год. йому на мобільний телефон зателефонував виконуючий обов'язки начальника медичної служби військової частини А2166 службовець ЗС України ОСОБА_16 і повідомив, що військовослужбовець строкової служби солдат ОСОБА_6 отримав травму плеча і є необхідність у проведенні рентгенівського обстеження. Обставин отримання травми солдатом ОСОБА_6 ОСОБА_16 мені не повідомляв. Через деякий час він повернувся у військову частину і під час руху з КПП до приміщення штабу зустрів солдата ОСОБА_6, який мав схвильований вигляд і не міг чітко пояснити обставини отримання ним травми. Ліва рука останнього була зігнута в лікті і підтримувалась за допомогою бинта, перекинутого через шию. Солдат ОСОБА_6 повідомив, що травму отримав під час падіння з брусів, однак враховуючи схвильований стан останнього та те, що він не міг чітко розповісти про всі обставини отримання ним травми, у нього виникла підозра, що ОСОБА_6 отримав травму при інших обставинах. Він завів солдата ОСОБА_6 в кабінет до заступника з виховної роботи підполковника ОСОБА_7 і дав йому вказівку розібратися і встановити дійсні обставини отримання травми солдатом ОСОБА_6, а сам вийшов до себе в кабінет оскільки мав термінові справи. Через 5-10 хвилин він зайшов до ОСОБА_7 і запитав останнього чи розібрався він в ситуації, яка склалась із ОСОБА_6 Підполковник ОСОБА_7 повідомив йому про те, що в результаті розмови із солдатом ОСОБА_6 у нього виникла підозра, що останній травму отримав в наслідок виникнення конфлікту між ним та старшим прапорщиком ОСОБА_5 Він запитав старшого прапорщика ОСОБА_5 чи бив він солдата ОСОБА_6 ОСОБА_5 на дане запитання не відповідав, схилив голову і мовчки стояв. Після цього він сказав, що обставини отримання травми будуть встановлюватись пізніше і дав вказівку ОСОБА_5 терміново відвезти ОСОБА_6 до ВМКЦ ЗР для проведення рентгенівського обстеження з метою виключення перелому або тріщини, оскільки було помітно, що ОСОБА_6 відчував різкий біль в руці і вона була напухла. ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 вийшли з кабінету та виїхали на автомобілі останнього до ВМКЦ ЗР.

Також в судовому засіданні свідок показав, що в він не наказував потерпілому ОСОБА_6 про те, щоб він говорив, що отримані тілесні ушкодження він отримав від падіння з брусів і за це йому дадуть 2000 грн. Також в нього не було розмови з братом потерпілого ОСОБА_11 про те, щоб він переконав брата щоб останні повідомив військову прокуратуру про те, що отримані тілесні ушкодження він отримав в наслідок падіння з брусів і за що він отримає 500 доларів США.

Оголошеними показами свідка ОСОБА_7 який на досудовому слідстві показав, що він займає посаду заступника командира військової частини А2166. 23 липня 2010 року близько 16.00 год. він з командиром частини повернувся у військову частину. Біля входу в штаб військової частини А2166 стояли старший прапорщик ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 Останній мав схвильований вигляд, його ліва рука була зігнута в лікті і підтримувалась за допомогою бинта, перекинутого через шию, на верхній губі було помітно набряк. Про обставини отримання травми ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5 не могли чітко розповісти, в результаті чого полковник ОСОБА_14 дав йому вказівку поспілкуватись із солдатом ОСОБА_6 та встановити обставини отримання травми останнім. Він завів ОСОБА_6 до себе в кабінет та запитав його про обставини отримання травми. ОСОБА_6 був дуже схвильований, в очах були помітні сльози, при цьому він повідомив, що травму отримав під час падіння з брусів, однак враховуючи схвильований стан останнього та те, що він не міг чітко розповісти про всі обставини отримання ним травми, у нього виникла підозра, що ОСОБА_6 отримав травму при інших обставинах. Після того як він сказав ОСОБА_7 розповідати правду, останній повідомив, що з брусів він не падав і що обставини отримання травми все знає старший прапорщик ОСОБА_5 Він закликав до себе в кабінет старшого прапорщика ОСОБА_5 і запитав його за яких обставин солдат ОСОБА_6 отримав травми. ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_6 впав з брусів, але останній цього не підтвердив. Він помітив, що ОСОБА_5 щось приховує і не хоче розповідати, в результаті чого у нього виникла підозра, що ОСОБА_6 отримав травму в наслідок виникнення конфлікту між ним та старшим прапорщиком ОСОБА_5 В цей момент в кабінет зайшов командир частини і він доповів йому про те, що має підозру, що ОСОБА_5 причетний до отримання травм солдатом ОСОБА_6, після чого командир частини разом із ОСОБА_5 вийшли з кабінету. (т. 2а.с. 100-103).

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2011 року та від 20.08.2010 року згідно з яким потерпілий ОСОБА_6 розказав та показав на місці яким чином ОСОБА_5 спричинив йому тілесні ушкодження (т.2 ст. 53-57, 163-167).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2011 року згідно з яким свідок ОСОБА_12 розказав та показав на місці яким чином ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження (т.2 ст. 58-63).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 30.07.2011 року згідно з яким свідок ОСОБА_13 розказав та показав на місці яким чином ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження (т.2 ст. 64-69).

Протоколом ставки віч-на-віч від 01.09.2010 року проведеної між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5, згідно з яким кожен настояв на своїх показах. (т.2 а.с. 208-212).

Протоколом ставки віч-на-віч від 30.08.2010 року проведеної між свідком ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_5, згідно з яким кожен настояв на своїх показах. (т.2 а.с. 192-195).

Протоколом ставки віч-на-віч від 01.09.2010 року проведеної між свідком ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_5, згідно з яким кожен настояв на своїх показах. (т.2 а.с. 204-207).

Протоколом ставки віч-на-віч від 30.08.2010 року проведеної між свідком ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_5, згідно з яким кожен настояв на своїх показах. (т.2 а.с. 199-201).

Протоколом ставки віч-на-віч від 30.08.2010 року проведеної між свідком ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5, згідно з яким кожен настояв на своїх показах. (т.2 а.с. 189-192).

Протоколом ставки віч-на-віч від 30.08.2010 року проведеної між свідком ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5, згідно з яким кожен настояв на своїх показах. (т.2 а.с. 196-198).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2174 від 30 серпня 2010 року вбачається, що у гр. ОСОБА_6 згідно представлених мед документів та даних огляду виявлено: крововилив і садно - поверхневу рану на слизовій оболонці верхньої губи, які утворились від дії тупого предмета, можливо і від удару долонею руки, як показав потерпілий під час проведення відтворення обстановки та обставин події, могли виникнути 23 липня 2010 року та відноситься до легкого тілесного ушкодження. (т.2 а.с. 173-175).

Протоколом огляду від 03.08.2010 року згідно з яким було оглянуто книги медичного огляду в лазні військовослужбовців військової частини А2166 встановлено, що в ній містяться записи про те, що 23 липня 2010 року під час проведення медичного огляду особового складу медичною сестрою ОСОБА_10 у солдата ОСОБА_6 було виявлено набряк верхньої губи та набряк (гематома) лівої руки вище ліктьового суглобу. (т. 2 а.с. 42-46).

Протоколом огляду від 03.08.2010 року згідно з яким було оглянуто книги обліку амбулаторних хворих військової частини А2166 встановлено, що в ній містяться записи про те, що 23 липня 2010 року у солдата ОСОБА_6 було виявлено набряк верхньої губи та набряк (гематома) лівої руки вище ліктьового суглобу, в результаті чого останнього було скеровано на рентгенівське обстеження. (т. 2а.с. 47-51).

Протоколом огляду від 28.липня 2010 року медичної картки (історії хвороби) стаціонарного хворого (ОСОБА_6) № 7476/382 із ВМКЦ ЗР за період його лікування з 23.07.2010р. по 27.07.2010р. встановлено, що в ній містяться записи про те, що солдат ОСОБА_6 перебував на лікуванні у ВМКЦ ЗР із діагнозом: «Забій м'яких тканин лівого плеча. Забій верхньої губи». (т. 1 а.с. 70-81).

Наказом командира військової частини А2166 № 255 від 13 грудня 2009 року солдат ОСОБА_6 зарахований до списків частини, поставлений на котлове забезпечення у військову частину А4324 с. Липники та призначений на посаду водія-електрика телеграфно-телефонного центру батальйону зв'язку військової частини А2166. (т. 1 а.с. 186)

Наказом командира військової частини А2166 № 28 від 09 лютого 2010 року водій-електрик телеграфно-телефонного центру батальйону зв'язку солдат ОСОБА_6 знятий з котлового забезпечення з військової частини А4324 та зарахований у військову частину А2166 с. Давидів. (т. 2 а.с. 115)

Наказом командира військової частини А2166 № 138 від 09 липня 2007 року старший прапорщик ОСОБА_5 приступив до виконання службових обов'язків старшини центру каналоутворювальних систем батальйону зв'язку військової частини А2166. (т. 1 а.с. 169).

Згідно висновку ВЛК № 459/2 від 12 серпня 2010 року ОСОБА_5 визнаний придатним до проходження військової служби. (т. 1 а.с. 110).

До показів підсудного ОСОБА_5 про те, що він 23.07.2010 року не наносив жодних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 суд ставиться критично і вважає їх такими, що спрямовані на уникнення підсудного від покарання за скоєне, так як повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_12 які в судовому засіданні підтвердили, що саме ОСОБА_5 спричинив потерпілому тілесні ушкодження потерпілому.

Також суд не знайшов жодної підстави вважати, що потерпілий ОСОБА_6 та свідки ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 оговорюють підсудного ОСОБА_5 Судом не встановлено, що між вказаними особами були якійсь неприязні відносини і вони можуть умисно оговоруювати підсудного. Покази потерпілого та свідків є послідовними і тому суд вважає їх правдивими.

Що стосується первинних пояснень та заяв ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, що тілесні ушкодження потерпілий отримав внаслідок падіння з бруссів то суд вважає, що дані пояснення та заяви були написані під тиском як самого підсудного так і невстановлених слідством особами, які назвались знайомими ОСОБА_5, з метою приховати злочин, а тому суд їх до уваги не бере.

Крім того суд не приймає до уваги акт службвого розслідування від 26 липня 2010 року проведеного заступником командира військової частини А 2166 ОСОБА_7 згідно з яким останній прийшов до висновку, що солдат ОСОБА_6 отимав тілесні ушкодження внаслідок своїх недбалих дій, а саме в зв"язку з падіння з бруссів. Дане службове розслідування проведено поверхнево та спішно (з 23.07.2010 року до 26.07.2010 року) без з"ясування всіх обставин справи. Даний акт повністю спростовується матеріалами кримінальної справи.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_5 по ч.2 ст. 424 КК України є правильною так як ОСОБА_5 вчинив перевищення військовослужбовою особою влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданій цій особі прав чи повноважень з застосуванням насильства щодо потерпілого.

Обираючи підсудному покарання суд врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено, те що ОСОБА_5 позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, вперше притягається до кримінальної відповідальності ці обставини враховані як ті, що пом'якшують покарання.

Обставин які б обтяжували покарання підсудного суд вважає злочин вчинено щодо особи, яка перебуває в службовій залежності від винного.

Враховуючи наведені обставини, та те що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, спричинену шкоду не відшкодував суд вважає, що йому слід обрати покарання в межах санкції ч.2 ст. 424 КК України, також суд вважає, що його виправити без ізоляцій від суспільства неможливо і він повинен відбувати покарання в кримінально-виконавчій установі.

Також при обранні покарання судом враховано як сімейний стан підсудного так і фізичний стан підсудного, які не перешкоджають йому відбувати покарання в місцях позбавлення волі.

Що стосується цивільного позову військового прокурора Львівського гарнізону поданого в інтересах військово-медичного клінічного центру Західного регіону про стягнення з ОСОБА_5 на користь позивача 804 грн. 24 коп. спричиненої матеріальної шкоди за лікування потерпілого, то суд вважає, що даний позов є підставний та підлягає до задоволення, в зв'язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 і останній внаслідок вказаних дій проходив лікування в військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, в свою чергу позивачем на лікування потерпілого було витрачено 804 грн. 24 коп., що підтверджується листом начальника ВМКЦ ЗР №1541 від 18.08.2010 року, а тому суд вважає, що з ОСОБА_5 в користь ВМКЦ ЗР слід стягнути 804 грн. 24 коп. завданої шкоди.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України , суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 по ч.2 ст.424 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Початок відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 19.08.2011 року

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 - підписку про невиїзд змінити на взяття під варту в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м. Львів вул. Личаківська,26 р/р 35221009000619 в КДК у Львівській області, МФО 82 5014, ЄДРПОУ 08160677) 804 (вісімсот чотири) грн. 24 коп. спричиненої матеріальної шкоди.

Скасувати арешт з автомобіля ГАЗ 31105 2005 року випуску № кузова НОМЕР_1 д.р.н. НОМЕР_2 накладеного згідно постанови від 30.08.2010 року (а.ас. 187-188).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 днів з часу оголошення, а засудженим до позбавлення волі, в той же строк з часу вручення копії вироку.

СуддяД. А. Кукса