Ухвала суду № 24349324, 11.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14047/11/2670(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю

представників відповідача Волинська В.І.

Піскун І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова фірма «Сова» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення № 0007902303 від 01.09.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова фірма «СОВА»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських правовідносин з ТОВ «Астана К»за період з 01.03.2011р. по 31.05.11р., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007902303 від 1 вересня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання представник позивача не з»явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представники відповідача до суду з'явилися, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2011 року ДПІ у Печерському районі м.Києва на підставі наказу від 18.08.2011 року № 1715 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Астана К»за період з 01.03.2011р. по 31.05.2011р., про що складено акт від 18.08.2011р. №1161/23-03/36757468.

Під час перевірки відповідачем встановлено безпідставне включення позивачем до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 874720 грн. за рахунок виписаних ТОВ «Астана К»податкових накладних, що не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, оскільки при проведенні невиїзної перевірки ТОВ «Астана К»засновником та директором було надано пояснення про непричетність до господарської діяльності даного товариства.

За наслідком складення вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0007902303 від 1 вересня 2011 року, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 874621грн., в тому числі за основним платежем 874620 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст. 79 Податкового кодексу України.

Пунктом 79.2. наведеної статті визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони: надіслані за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення; або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Проте, всупереч вимогам п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України даний наказ та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не були надіслані платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручені під розписку уповноваженому представнику.

При цьому, посадові особи відповідача констатували факт відсутності місцезнаходження позивача за фактичною та юридичною адресою по вул. Горького, 23/в, м. Київ.

Разом з тим, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ТОВ «Аутсорсінгова фірма «СОВА»зареєстроване за адресою АДРЕСА_1

Отже, на час проведення перевірки позивач не отримав ані копію наказу, ані повідомлення про проведення перевірки, а з'ясування місцезнаходження підприємства проводилась не за його юридичною адресою.

Із наведених вище доказів, суд апеляційної інстанції робить висновок, що позивач не повідомлений у встановленому законом порядку про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що позбавило його можливості скористатись відповідними правами щодо захисту своїх інтересів під час проведення такої перевірки податковим органом та ставить під сумнів всебічність і об'єктивність перевірки.

Також матеріали справи не містять доказів направлення позивачу акту перевірки чи ознайомлення позивача з ним, що є порушенням вимог ст. 86 Податкового кодексу України.

Що стосується визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то колегія суддів зазначає на наступне.

1 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Астана К»укладено договір № 01/12 про надання послуг з аутсорсингу та послуг з надання кадрового обслуговування .

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Астана К»виписано податкові накладні №132 від 16.03.2011року, №141 від 31.03.2011року, №142 від 31.03.2011 року, №143 від 31.03.2011 року, №527 від 22.04.2011 року, №539 від 29.04.2011 року, №545 від 30.04.2011 року, №546 від 30.04.2011року, №556 від 30.04.2011 року, №240 від 16.05.2011 року, №243 від 18.05.2011року, №257 від 31.05.2011 року, №259 від 31.05.2011 року, №260 від 31.05.2011року, також надання послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №132 від 16.03.2011 року, №142 від 31.03.2011р., №143 від 31.03.2011р., №141 від 31.03.2011р., №527 від 22.04.2011р., №539 від 29.04.2011р., №545 від 30.04.2011р., №546 від 30.04.2011р., №556 від 30.04.2011р., №240 від 31.05.2011р., №243 від 31.05.2011р., №260 від 31.05.2011р.

Позивачем здійснено у повному обсязі оплату за надані послуги на розрахунковий рахунок ТОВ «Астана К».

Господарські зобов'язання були відображені в податковій звітності як позивачем, так і контрагентом ТОВ «Астана К».

Суд акцентує увагу на тому, що в спірних правовідносинах дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій за договором.

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Так, на підтвердження використання отриманих послуг у межах своєї господарської діяльності та реальності господарських операцій позивачем надано суду договори, заявки, акти виконаних робіт та банківські виписки по проведенню з позивачем розрахунків за договорами з іншими контрагентами.

В той час, як вбачається зі змісту акту перевірки, підставами для висновку відповідача про не підтвердження валових витрат є пояснення директора контрагента позивача про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Астана К».

Разом з тим, сукупність наданих позивачем документів дають достатні підстави дійти висновку про реальність господарських операцій за договором № 01/12 від 01.03.2011 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення спірних господарських операцій, ТОВ «Астана К»було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Директором зазначено ОСОБА_4

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсінгова фірма «Сова» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0007902303 від 01.09.2011 року -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.