Ухвала суду № 24345486, 23.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16791/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.

Суддів: Файдюка В.В.

Чаку Є.В.

При секретарі Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бригантина-ТКМ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2011 року № 0043991502,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2011 року позивач звернувся до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2011 року № 0043991502.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Святошинському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і винести нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість винесеного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі м. Києва була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Бригантина-ТКМ»за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 51/15-37164826 від 05.10.2011 року, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

На підставі зазначеного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0043991502 від 26.10.2011 року, яким позивачу були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 197119,0 грн., з яких 157695,0 грн. за основним платежем та 39424,0 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно було сформовано суму податкового кредиту за спірний період.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Виходячи з положень п.п. 201.14 та 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, зведені результати якого відображаються в податкових деклараціях. Для зазначених цілей платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання договору купівлі-продажу від 01.08.2011 року № 01.08-1 в серпні ТОВ «Сучасне спеціалізоване обладнання та технології»на користь ТОВ «Бригантина-ТКМ»було відвантажено товарів на загальну суму 946167,60 грн., з якої відповідно до податкових накладних від 10.08.2011 року № 43 на суму 503604,0 грн. (ПДВ -83934,0 грн.) та від 11.08.2011 року № 47 на суму 442563,60 грн. (ПДВ -73760,60 грн.)

Через допущену позивачем описку в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (далі -реєстр податкових накладних) за серпень 2011 року у розділі «Отримані податкові накладні»було зазначено податкову накладну від 11.08.2011 року № 47 на суму ПДВ 157694,60 грн.

Через зазначені обставини дані Єдиного державного реєстру податкових накладних та реєстру податкових накладних ТОВ «Бригантина-ТКМ»містили розбіжності, що і стало підставою для проведення перевірки.

На момент здійснення господарської операції перехідними положеннями ПК України було встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками ПДВ -продавцями в Єдиному державному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників такого податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що відповідно до податкового законодавства у разі виявлення розбіжностей у даних контрагентів та даних поданих платником податку, органи Державної податкової служби зобов'язані повідомити про це останнього. В свою чергу платник податку протягом десяти днів з моменту отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Однак, навіть після виправлення допущеної описки, надання пояснень та підтвердження сум нарахованого податкового кредиту, ДПІ у Святошинському районі м. Києва застосувало до позивача штрафні санкції за порушення вимог абз. 6 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Враховуючи, що зазначені вище податкові накладні надані позивачу контрагентом були належним чином оформлені та не перевищували допустимої суми, застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.201.10 ст. 201 ПК України є неправомірним.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення позивачем п.203.1 ст. 203 ПК України, то вони є безпідставними та спростовуються наступним.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 203.1 ст. 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

ТОВ «Бригантина-ТКМ»20.09.2011 року було подано податкову декларацію за серпень 2011 року разом з реєстром податкових накладних, яка податковою не визнавалась.

У зв'язку з допущеними помилками, що були виявлені в ході проведення перевірки, позивачем було перероблено реєстр податкових накладних, що відповідає приписам Наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення". Копію зазначеного реєстру разом з податковими накладним та поясненнями 14.10.2011 року було направлено на адресу відповідача. Дані обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до податкового законодавства податкова декларація є зведеним результатом податкового обліку, тобто містить інформацію про загальну суму визначених податкових зобов'язань щодо окремого виду податку.

Як вбачається з матеріалів справи, помилки виправлені в реєстрі податкових накладних не вплинули на кінцеву суму розрахунків за звітний період, а отже не призвели до заниження податкових зобов'язань ТОВ «Бригантина-ТКМ».

Враховуючи викладене, у позивача не було підстав для подання нової податкової декларації або уточнюючих розрахунків до неї за минулий звітний період.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем у повній мірі не було доведено правомірність свого рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2012 року - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.