Ухвала суду № 24345360, 18.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7081/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко .В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.01.2010 року № 0000022200/0, 19.02.2010 року № 0000022200/1, 13.05.2010 року № 0000022200/2 та 30.07.2010 року № 0000022200/3 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 9 вересня 2010 року № 09/09/10-2).

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 17.08.2011 року позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області як юридична особа 24.09.2007 року.

У листопаді - грудні 2009 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.09.2007 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.01.2010 року № 1/22-00/35326253 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення вимог пункту 5.1 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, віднесено до складу валових витрат витрати у сумі 621078 грн. 00 коп. на оплату послуг, що не використовувались підприємством у власній господарській діяльності, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 257665 грн. 51 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.01.2010 року № 0000022200/0, яким відповідно до приписів підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства на загальну суму 386498 грн. 27 коп., з яких: за основним платежем - 257665 грн. 51 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 128832 грн. 76 коп.

Позивачем було оскаржено податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, Державної податкової адміністрації в Київській області та Державної податкової адміністрації України скарги позивача залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення - рішення з новими термінами сплати податкового зобов'язання № 0000022200/1 від 19.02.2010, №0000022200/2 від 13.05.2010 та № 0000022200/3 від 30.07.2010.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, п. 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР) встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

З акту перевірки, вбачається, що згідно з договорами про відступлення права вимоги позивач володіє правами грошових вимог до боржників (фізичних та юридичних осіб) за кредитними договорами, укладеними такими особами з фінансовими установами.

У період з 24.09.2007 року по 30.06.2009 року позивачем, у рамках своєї господарської діяльності, вживались заходи, спрямовані на отримання грошових коштів від боржників, зокрема, були укладені договори з юридичними особами та фізичними особами - підприємцями та угоди цивільно - правового характеру.

Відповідно до договору від 27.09.2007 року № 270907 И/Е-07, укладеного позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл», контрагент позивача за винагороду, що становить від 17 до 41 % від загальної суми коштів, отриманих позивачем у результаті виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл»умов зазначеного договору, надає товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»послуги, спрямовані на одержання позивачем заборгованості від боржників у судовому та досудовому порядку.

Згідно з договорами доручення від 21.07.2008, 22.07.2008, 27.07.2008, 28.07.2008, 01.08.2008, 01.08.2008, 21.08.2008, 01.09.2008, укладеними між позивачем та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, останнім надається право на вчинення від імені позивача виключного переліку дій, необхідних для стягнення з боржників заборгованості за кредитними договорами, укладеними такими особами з фінансовими установами.

Суму винагороди, виплаченої позивачем на користь вказаних вище фізичних осіб - підприємців за надані послуги, включено позивачем до складу валових витрат підприємства.

Також, позивачем до складу валових витрат у період з 24.09.2007 року по 30.06.2009 року включено витрати на оплату праці фізичних осіб, сплачені позивачем на підставі договорів цивільно - правового характеру, відповідно, від 21.05.2008, 27.05.2008, 28.05.2008, 18.06.2008, 02.07.2008, 06.07.2008, 01.08.2008, 12.08.2008 та 13.08.2008.

Під час проведення перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл», на виконання договору від 27.09.2007 року № 270907 И/Е-07, забезпечено надходження на рахунок підприємства позивача грошових коштів боржників за кредитними договорами у загальному розмірі 3 920 595 грн. 30 коп.

Позивачем виплачено на користь контрагента винагороду, сума якої розрахована у вигляді відсотків від загального розміру надходжень грошових коштів боржників.

Доводи відповідача стосовно того, що надані позивачем під час проведення перевірки первинні документи за договорами доручення не містять відомостей про розмір грошових коштів; у первинних документах за договорами цивільно - правового характеру не конкретизовано, з якими боржниками проведено ряд заходів для забезпечення погашення заборгованості за кредитними договорами; відсутності прибутку (доходу) від отриманих позивачем послуг за договорами доручення, укладеними з фізичними особами - підприємцями та договорами цивільно - правового характеру, а також те, що послуги, отримані позивачем, у власній господарській діяльності не використовувались, колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, факторинг - це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (частина перша статті 1082 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини першої статті 46 Господарського кодексу України, підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

Підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України № 334/94-ВР встановлено, що з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі -працівники), які включають витрати, зокрема, на виплату винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру.

Так, вказаною нормою Закону визначено, що до складу валових витрат не включаються витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

При вирішенні питання щодо правомірності віднесення витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах до складу валових витрат також необхідно враховувати положення підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України № 334/94-ВР, згідно з якими не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно із законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявність у суб'єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, податкових накладних, платіжних доручень, договорів, актів прийому - передачі послуг, є підставою для відображення показників валового доходу та валових витрат підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності.

У вересні 2007 року позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл» договір від 27.09.2007 року № 270907 И/Е-07.

Згідно з умовами вказаного договору, контрагент позивача надає товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»послуги, спрямовані на одержання позивачем заборгованості від боржників у судовому та досудовому порядку, а позивач сплачує на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еколл»винагороду, що становить від 17 до 41 % від загальної суми коштів, отриманих позивачем у результаті виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл»умов зазначеного договору (пункти 2.2 та 4.2 договору від 27.09.2007 року № 270907 И/Е-07 з урахуванням змін, передбачених договорами від 01.12.2007, 02.01.2008, 01.04.2008, 01.05.2008 та 01.09.2008).

Відповідно до пункту 3.7.10 вказаного договору, надання послуг, спрямованих на одержання позивачем заборгованості від боржників, передбачає здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл»виключного переліку дій, а саме: ведення переговорів з боржниками по телефону та за допомогою особистих зустрічей; направлення відповідної кореспонденції поштовим зв'язком та іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; представництво інтересів позивача перед боржниками, зазначеними у реєстрі, що містить інформацію про позичальників та про розмір їх заборгованості за кредитними договорами; представництво інтересів позивача з питань, пов'язаних з примусовим стягненням заборгованості з боржників в судах, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби та інших підприємствах, установах та організаціях.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, представником податкового органу не оспорювалась наявність зв'язку витрат позивача на придбання у товариства з обмеженою відповідальністю «Еколл»послуг за договором від 27.09.2007 року № 270907 И/Е-07 із господарською діяльністю платника податків. Крім того, представником відповідача не заперечувалось, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, складені позивачем та його контрагентом на підтвердження здійснення зазначеної вище господарської операції, відповідають вимогам чинного законодавства України.

У свою чергу первинні документи бухгалтерського обліку, складені під час здійснення господарських операцій за договорами доручення, укладеними з фізичними особами - підприємцями, та договорами цивільно - правового характеру, не підтверджують, що результати робіт з управління борговими зобов'язаннями за вказаними правочинами використовувались позивачем у власній господарській діяльності для отримання прибутку, оскільки такі ж види робіт виконувались товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл».

Судом встановлено, що відповідно до умов договорів доручення від 21.07.2008, 22.07.2008, 27.07.2008, 28.07.2008, 01.08.2008, 01.08.2008, 21.08.2008, 01.09.2008, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, останнім надається право на вчинення від імені позивача таких дій як: представництво інтересів позивача перед боржниками, інформація про яких надається електронною поштою, з питань стягнення заборгованості за кредитними договорами; здійснення за допомогою засобів зв'язку (телефон, пошта, електронна пошта) та під час особистих зустрічей (за місцем проживання, реєстрації, роботи тощо) комунікації з боржниками з питань виконання ними власних боргових зобов'язань.

Підтвердженням здійснення господарських операцій за вказаними вище договорами є відповідні первинні документи, зокрема, акти здачі - прийомки виконання робіт, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи. Крім того, на підтвердження вчинення передбачених договорами доручення складено відповідні звіти, оформлені у вигляді списків справ боржників, в яких зазначено відомості про особи боржників, реквізити кредитних договорів, дії, які вчиняли повірені для управління борговими зобов'язаннями боржників тощо.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколл»здійснює послуги, спрямовані на одержання позивачем заборгованості від боржників переважно за своїм місцезнаходженням -м. Києві, позивачем, з метою збільшення надходжень за борговими зобов'язаннями боржників, які проживають, перебувають або працюють поза територіальними межами м. Києва, укладено договори з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які в силу свого місцезнаходження (Рівненська область, Дніпропетровська область, Запорізька область, Харківська область, Чернівецька область, Донецька область, Одеська область, Київська область) прискорюють встановлення безпосереднього контакту з боржниками, що в свою чергу впливає на здійснення більш результативних заходів зі стягнення з боржників заборгованості.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до договорів цивільно - правового характеру від 21.05.2008, 27.05.2008, 28.05.2008, 18.06.2008, 02.07.2008, 06.07.2008, 01.08.2008, 12.08.2008 та 13.08.2008, укладених позивачем з фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, вказані особи здійснювали виключний перелік дій, пов'язаних з аналізом, перевіркою, уточненням, звіркою заборгованості боржників та відомостей щодо їх місця проживання, перебування, роботи, служби.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги доводи відповідача, що вказані вище особи працювали на товаристві з обмеженою відповідальністю «Еколл», оскільки з аналізу даних Державного реєстру фізичних осіб про джерела доходів вбачається, що фізичні особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 працювали на підприємствах позивача та товариства з обмеженою відповідальністю «Еколл»у різні періоди часу.

Враховуючи ту обставину, що у період виконання умов договорів цивільно - правового характеру, вказані особи не перебували у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл», висновки податкового органу стосовно того, що виконання надходження грошових коштів боржників за кредитними договорами забезпечено у повному обсязі товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл», колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Згідно з приписами пункту 1.32 статті 1 Закону України № 334/94-ВР, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Доводи відповідача про відсутність зв'язку понесених позивачем витрат на оплату послуг за договорами доручення, укладеними з фізичними особами - підприємцями, із господарською діяльністю підприємства, оскільки, на його думку, послуги, які надавались згідно вказаних договорів є аналогічними послугам, які надані товариством з обмеженою відповідальністю «Еколл», колегією суддів апеляційної інстанції не беруться до уваги. Оскільки фактичних даних, що послуги, надані фізичними особами - підприємцями у період з 24.09.2007 року по 30.06.2009 року щодо управління борговими зобов'язаннями є ідентичними послугам, отриманим від товариства з обмеженою відповідальністю «Еколл» за договором від 27.09.2007 року № 270907 И/Е-07, суду не надано.

Слід також зазначити, що господарська операція платника податків у межах його діяльності не обов'язково має бути прибутковою. Негативний фінансово - економічний результат або взагалі відсутність очікуваного результату від використання отриманих відповідачем результатів послуг не може свідчити про відсутність зв'язку цих послуг з господарською діяльністю підприємства.

Наявність у суб'єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, податкових накладних, платіжних доручень, договорів, актів прийому - передачі послуг, є підставою для відображення показників валового доходу та валових витрат підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності.

Доказів щодо невідповідності наданих позивачем первинних документів приписам чинного законодавства відповідачем суду не надано.

Податковим органом не доведено, що господарські операції позивача є фіктивними або безтоварними, а відтак висновки податкового органу щодо віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на оплату послуг, що не використовувались у власній господарській діяльності підприємства, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених правових норм, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства за період з 24.09.2007 року по 30.06.2009 року, здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.01.2010 року № 0000022200/0, 19.02.2010 року № 0000022200/1, 13.05.2010 року № 0000022200/2 та 30.07.2010 року № 0000022200/3.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.