Ухвала суду № 24344228, 18.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1185/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерної компанії «САТЕР»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення №0005182303 від 09.08.2011 р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року ПАТ «Акціонерної компанії «САТЕР»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якому просили скасувати податкове повідомлення -рішення №0005182303 від 09.08.2011 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011 року адміністративний позов -задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги відповідач аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював свою господарську діяльність відповідно до діючого законодавства, а господарські операції які проводив позивач з контрагентами мали реальний товарний характер.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Аграфон»за період січень-лютий 2011 р.

При перевірці наданих документів було встановлено, що ПАТ «CK Сатер»(замовник) з TOB «Аграфон»(підрядчик) уклали договір № 293-С/12 від 28.01.2011, предметом якого є надання послуг з поставки електротехнічного обладнання для виконання монтажних робіт на турбоагрегаті.

На виконання умов зазначеного договору TOB «Аграфон»виписані: видаткові накладні № РН-0000081 від 28.01.2011 на загальну суму 153 192,73 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 25 532,12 грн., № РН-0000143 від 14.02.2011 на зальну суму 267430,01 грн.. у тому числі ПДВ у розмірі 4 457,70 грн., та № 99 від 28.01.2011 на загальну суму 153 192,73 грн.. у тому числі ПДВ у розмірі 25 532,12 грн., № 183 від 14.02.2011 на загальну суму 267430.01 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4 457.70 грн. та № 101 від 28.02.2011 на загальну суму 50 000.00 грн., які ПАТ «CK САТЕР»відображені в податкових деклараціях та включені до складу податкового кредиту за січень та лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 26.07.2011 р. № 1717/2303/19015984, відповідно до якого зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 38 322,00 гри., а саме: за січень на суму 25 532,00 грн. та за лютий 2011 року на суму 12 790,00 гри.

При здійсненні перевірочних заходів, від Державної податкової служби Печерського району м. Києва було отримано акти невиїзних позапланових документальних перевірок ТОВ «Агрофон»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р., якими встановлено нікчемність правочину з контрагентами.

Відповідач також посилається на відсутність у ТОВ «Аграфон»реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг), відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, чисельність працюючих -1 особа, що є неможливим для фактичного здійснення господарської діяльності та дає змогу ставити під сумнів факт здійснення підприємством будь-якої діяльності та призводить до нікчемних правочинів

З огляду на викладене відповідачем встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ПАТ «АК САТЕР»від ТОВ «Аграфон»та відображення в податковій звітності правових відносин з ТОВ «Аграфон»з метою заниження об'єкту оподаткування, з огляду на що. встановлено порушення частини першої статті 203. частини першої статті 207, статті 215. пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на настання правових наслідків.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача було право на декларування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Агрофон».

З даними висновками, суд апеляційної інстанції не може не погодитись виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні № РН-0000081 від 28.01.2011 на загальну суму 153 192,73 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 25 532,12 гри.. № РН-0000143 від 14.02.2011 на загальну суму 267430,01 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4 457,70 грн., які підтверджують факт здійснення поставки зазначеної продукції.

Факт здійснення оплати зазначеної продукції підтверджується виписками з рахунку позивача.

В матеріалах справи наявний договір №293-С/12 від 12.01.2011 р. між позивачем та ТОС «Аграфон», за яким були виконані роботи по наданню послуг з поставки електротехнічного обладнання для виконання монтажних робіт на турбоагрегаті.

Решта обладнання, яке відповідно до договору №293-С/12 від 12.01.2011 р. отримав позивач, було використано у власній господарській діяльності. Дані твердження підтверджуються: договором №10-11/9-11 від 26.11.2011 р. який укладено між позивачем та ТОВ «Устимівський котельно-механічний завод», предметом якого є виконання робіт по виготовленню металоконструкції та комплектуючих; контрактом №293-С від 27.05.2009 р. укладеного з ММС «Azerbaican Seker Istehsalat Birliyi»предметом якого є виконання робіт щодо розробки проекту встановлення турбоагрегату Калужського турбінного заводу з паровою турбіною типа Р-12-35/5М-1, технічний нагляд за монтажем теплотехнічної частини, електротехнічної частини та систем автоматизації турбоагрегату та здійснення поставки обладнання згідно специфікації, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, рахунком № 2-293 від 11.04.2011, митною декларацією № 125000132/2011/182953, актами виконаних робіт від 16.04.2011 та від 15.04.2011 та рахунком від 08.04.2011 р.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Агрофон»анульоване, а місце знаходження підприємства та його посадових осіб станом на 04.03.2011 р. не встановлено.

З даними твердженнями колегія суддів не погоджується виходячи з того, що господарські відносини між позивачем TOB «Аграфон»перевірялись за період січень-лютий 2011 року, тобто за період який був до виникнення обставин, на які посилається відповідач.

Апелянтом також зазначено, що відповідно до службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №3770/ДПІ/26-10/3 від 15.06.2011 р. встановлено, що у ході проведення заходів щодо відпрацювання ТОВ «Агрофон», проведено почеркознавчу експертизу підписів директора підприємства Соколова В.М., після чого встановлено, що підписи йому не належать, що підтверджується висновком спеціалістів ГУМВС України м. Києві.

Однак, колегія суддів вважає, що даний висновок не може бути належним доказом нікчемності угод укладених TOB «Аграфон»з контрагентами, оскільки зазначеним висновком встановлено лише, що підписи від імені Соколова В.М. наявні в податковій декларації з податку на додану вартість TOB «Аграфон»за січень 2011 року з додатком № 5 виконані не Соколовим В.М., а іншою особою.

Відповідно пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодекс.

Узагальнюючи наведені вище положення діючого законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що товарність господарських операцій між позивачем та TOB «Аграфон»за договором № 293-С/12 від 28.01.2011 дає право на декларування податкового кредиту по операціях з TOB «Аграфон»за вказаним договором.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були встановлені всі обставини у справі та їм дана належна правова оцінка, а висновки суду повністю відповідають обставинам справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.