Ухвала суду № 24343443, 19.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3830/11 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Мамчур Я.С., Шостак О.О.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-ки позивача Долобан Л.С.,Юрченко Т.Д.

пр-к відповідача Адамчук І.В.

розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод»та Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод»до Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Христинівський молокозавод»звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 12.07.2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008р., позов задоволений частково: визнані нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Христинівському районі Черкаської області від 20.11.2006р. № 00000492301/0 про зменшення в картці особового рахунку ВАТ «Христинівський молокозавод»суми бюджетного відшкодування за серпень 2006р. на 76700,00 грн.; від 21.02.2007р. № 0000082301/0 та № 0000092301/0 про зменшення в картці особового рахунку підприємства сум бюджетного відшкодування за квітень та травень 2006р. на 68003,00 грн. та 68939,00 грн. відповідно; від 21.02.2007р. № 0000102301/0 про визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 69028,00 грн. (основний платіж). В позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.01.2007р. № 0000022301/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 20040,00 грн., в тому числі 16700,00 грн. -основний платіж та 3340,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2011р. скасовано ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008р. та постанову Господарського суду Черкаської області від 12.07.2007р. в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.02.2007р. № 0000082301/0; № 0000092301/0, № 00000102301/0; від 20.11.2006 р. № 0000492301/0; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

В іншій частині ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008 р. та постанову Господарського суду Черкаської області від 12.07.2007 р. залишено без змін.

При повторному розгляді справи Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 06.07.2011р. позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області від 20.11.2006р. №0000492301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 76700 (сімдесят шість тисяч сімсот) грн. ; в задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції сторони подали апеляційні скарги. Так , посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, - позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог; відповідач просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Посадовими особами відповідача була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2005р. по 30.09.2006р., за результатами якої був складений акт від 19.01.2007р. №1/230100451725/210.

Перевіркою було встановлено, що позивач у березні 2006р. відніс до складу податкового кредиту частину ПДВ у сумі 60792 грн. за податковою накладною №28024 від 28.02.2006р., ПДВ у сумі 145833 грн. 33 коп. за податковою накладною №31037 від 31.03.2006р. та у квітні 2006р. -ПДВ у сумі 125000 грн. за податковою накладною №28049 від 28.04.2006р., виданими ТОВ „Брілліон" у зв'язку з виконанням пусконалагоджувальних робіт технологічного обладнання. В порушення вимог п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР та п. 6 Порядку №805 позивач не розподілив 331625 грн. 33 коп. податку на додану вартість за вказаними податковими накладними між бюджетною і дотаційною деклараціями пропорційно часткам молока, закупленого за нульовою та двадцятивідсотковою ставкою податку на додану вартість, а усю цю суму податку на додану вартість включив до податкового кредиту бюджетної декларації, завищивши його відповідно на 128721грн. за березень 2006р. і на 88563грн. за квітень 2006р., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету, на 69028грн., у тому числі на 49404грн. за березень 2006р. і на 19624грн. за квітень 2006р., та до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на 68003грн. і за травень 2006р. на 68939грн.

На підставі акту перевірки від 19.01.2007р. №1/23-0100451725/210 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 21.02.2007р. №0000082301/0, №0000092301/0 і №0000102301/0.

Як встановлено судом першої інстанції, фактичною підставою для зменшення позивачу в податковому обліку за квітень, травень, серпень 2006 року бюджетного відшкодування на 68003,00 грн.. 68939,00 грн. та 76700,00 грн. відповідно; донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за березень, квітень 2006 року в загальній сумі 69028,00 грн.( в тому числі за березень 49404,00 грн. та за квітень 19624,00 грн.) слугував висновок контролюючого органу, викладений в актах перевірок від 13.11.2006 № 23/23-01/00451725, від 19.01.2007 № 00001/2301/451725, про порушення ВАТ «Христинівський молокозавод»підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7, пункту 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР внаслідок включення до податкового кредиту сум податку, сплачених при придбанні об'єкту основних фондів (пастеризатора) та пусконалагоджувальних робіт технологічного обладнання, що збільшують його балансову вартість, і, як результат, декларування сум податку до бюджетного відшкодування.

Відповідно до абзаців першого третього підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон№ 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР встановлено, що до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Законом України від 18.10.2005 р. N 2987-IУ дію цього пункту продовжено до 1 січня 2007 року.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 розділу 1 "Загальні положення" Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції, чинній на час виникнення спору), платники податку, в яких згідно із чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються в розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених зазначеними пунктами.

Застосування коефіцієнтів свідчать, що позивач у березні та квітні 2006р. здійснював переробку молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників, тому зобов'язаний був розподіляти ПДВ з товарів (робіт, послуг), придбаних у вказані податкові періоди та призначених для переробки молока, між бюджетною та скороченою декларацією.

В судовому засіданні встановлено, що впродовж періоду, за який здійснені перевірки ( з 01.07.2005 по 30.09.2006 ), постачальниками молока на підприємство були сільськогосподарські товаровиробники (вартість поставленого молока разом з ПДВ 3580,8 тис. грн.), населення ( вартість поставленого молока 3539,9 тис. грн.), не виробники сільськогосподарської продукції (вартість поставленого молока 1453,7 тис. грн.) (а.с.48). Частка молока, закупленого не у сільськогосподарських товаровиробників, складає: 0,5342 у березні 2006 року, 0,2915 у квітні 2006 року (а.с.57, 58).

Отже відповідачем правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування та донараховано суми податкових зобов'язань з ПДВ з врахуванням частки молока, придбаного підприємством у несільськогосподарських товаровиробників.

Беручи до уваги вказані вище вимоги закону, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п. 11.21 Закону №168 щодо віднесенню до складу податкового кредиту та, відповідно, розподілу згідно з коефіцієнтами розподілу у бюджетній та скороченій декларації ПДВ у сумі 331625 грн. за березень та квітень 2006р., нарахований ТОВ «Брілліон»при виконанні пусконалагоджувальних робіт технологічного обладнання, будівництві каналізаційної насосної станції, оскільки вони здійснювались з метою використання у господарській діяльності з переробки молока.

Та обставина, що каналізаційна насосна станція у березні та квітні 2006р. не використовувалась у переробці молока, оскільки введена в експлуатацію 28.12.2008р. згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не впливає на законність рішення податкового органу, оскільки відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, колегія суддів вважає правомірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 21.02.2007р. №0000082301/0, №0000092301/0 і №0000102301/0.

Щодо правомірності прийнятого повідомлення-рішення №0000492301/0 від 20.11.2006р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 76700 грн., колегія суддів враховує наступні обставини.

Зазначене повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 13.11.2006р. №26/23-01/00451725 правильності заявленої ВАТ «Христинівський молокозавод»суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2006р., яким встановлено, що позивач на порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР завищив бюджетне відшкодування на суму 76700 грн. та підтверджено відповідність заявленої суми бюджетного відшкодування лише на 391 грн..

Так, у п. 3 акта перевірки зазначено, що згідно з поданою позивачем податковою декларацією з ПДВ за серпень 2006р. загальною та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 77091 грн.

Згідно з даними загальної (бюджетної) декларації:

- залишок від'ємного значення попереднього періоду (липень 2006р.) за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 88491 грн.;

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього періоду - липень 2006р.) складає 79651 грн.;

- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 79651 грн.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається

до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2006р. (додаток 3 до декларації з ПДВ) вбачається, що позивач задекларував податковий кредит за липень 2006р. у сумі 79651 грн. як фактично сплачений у цьому ж періоді (рядки 3 та 4 розрахунку).

У судовому засіданні представник відповідача не спростував той факт, що позивачем у липні 2006р. сплачено ПДВ у сумі 79651 грн. Та не надав на вимогу суду доказів на підтвердження фактичної сплати позивачем лише 391 грн., хоча на необхідність надання додаткових доказів вказував і Вищий адміністративний суд в ухвалі від 17.04.2011р.

Отже відповідачем і при повторному розгляді справи не доведено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення -рішення №0000492301/0 від 20.11.2006р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 76700 грн. та обґрунтованість позовних вимог позивача в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Христинівський молокозавод»та Державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2011р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Мамчур Я.С