Постанова № 24340141, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2012 року № 2а-3682/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона девелопмент»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона девелопмент»(надалі по тексту Позивач), звернувся з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі по тексту Відповідач) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 18 листопада 2011 року №0033551510 та скасувати його в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку про те, що Позивачем було завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 17744,00 грн. Крім того, Позивач наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Голосіївському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представники Позивач наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

В матеріалах справи містяться заперечення на позовну заяву. В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що під час перевірки Позивача було виявлено порушення вимоги п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України збільшив від'ємне значення за ІІ кв. 2011 р. на суму 17744 грн., а податкове повідомлення-рішення складено у відповідності до чинного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість про виявлення помилок (порушень) ТОВ «Корона девелопмент». За результатами перевірки складено акт від 02.11.2011 р. за № 3657/15-127/35839172 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки відображено, що у рядку 06.6 Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 17744,00 грн.

Під час перевірки встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 17744 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки Позивачем було подано заперечення до Акту камеральної перевірки до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було розглянуто заперечення проти Акту перевірки та листом від 17.11.2011р. №18977/10/15-111 податковий орган залишив висновки Акту перевірки без змін.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «П» від 18.11.2011 р. №0033551510, яким встановлено порушення п.3 розділу 4 XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України ТОВ «Корона девелопмент»про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток розмірі 17744,00 грн.

Крім того, Позивачем було подано скарги до ДПА у м. Києві та ДПА України за результатами розгляду скарги ДПА у м. Києві прийнято рішення від 26.01.12 р. №721/10/25-214 та рішення ДПА України від 28.02.12 №3510/6/10-2415 було залишено скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, які долучені позивачем, встановлено наступне.

Як вбачається в податковій декларації за перший квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 8 „об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) ((+/-03 -(+/-06) - 07)" задекларована сума - 27696 грн.

У податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції, у рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" задекларована сума 27696 грн. У рядку 07 декларації „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності вказано суму - 37734 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Виходячи з вищенаведених норм Податкового кодексу України підприємством в декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011р. завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 17744,00 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. №0033551510 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для визнання протиправними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук