Постанова № 24340126, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2012 року 10:41 № 2а-5765/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогні Гестії»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 р. № 0001092305 та № 0001102305

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 02.04.2012 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 113/9/10 від 12.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вогні Гестії» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 р. № 0001092305 та № 0001102305.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-5765/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 24.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо залишення без розгляду заперечень на Акт перевірки;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. № 0001092305, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 72 841,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 18 210,00 грн.

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. № 0001102305, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58 273,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 14 568,00 грн.

- судові витрати стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Вогні Гестії».

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 72 841,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР щодо заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 58 273,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ «Вогні Гестії» (код ЄДРПОУ 34637220) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 72 841,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 58 273,00 грн.

На думку відповідача, правочини між позивачем та контрагентом ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»про надання послуг по прибиранню приміщень, що мали місце в перевіряємому періоді, - були укладені без наміру настання правових наслідків, виключно в паперовому вигляді, з метою заниження об'єкту оподаткування, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

В обґрунтування своїх заперечень (своєї правової позиції) відповідач зазначив, що підставою для таких висновків (щодо безтоварності зазначених операцій та неможливості виникнення об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань) стало те, що при зверненні контролюючого органу до контрагента позивача ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»щодо надання документів на підтвердження правовідносин із позивачем, - відповідь від ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»не надійшла, крім того, контрагент позивача був знятий з обліку в ДПІ 28.12.2010 р. (тобто через рік після взаємовідносин із позивачем) та скасовано свідоцтво державної реєстрації 20.01.2011 р., що також підтверджує факт протиправної діяльності ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»шляхом укладення безтоварних (виключно паперових) угод, з метою заниження контрагентами об'єкту оподаткування, що завдало збитків Державному бюджету.

Також, обґрунтовуючи своїх заперечень відповідач зазначив, що укладаючи із контрагентом ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»договори про надання клінінгових послуг (послуг з прибирання приміщень), позивач мав в своєму штатному розписі двох прибиральників, які відповідно були взмозі самостійно прибирати орендовані приміщення позивача площею 5 та 6 кв.м. та рибного цеху і адміністративного приміщення до нього, оскільки інформації щодо наявності в позивача інших приміщень, останнім надано не було. Та крім того, всі орендовані позивачем приміщення знаходились в м. Києві та м. Житомирі, проте як контрагент ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»знаходився в м. Дніпропетровську, а тому працівники контрагента ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»не могли фактично здійснювати господарські операції (з надання послуг прибирання позивачу) з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, а отже в даному випадку є неможливим виникнення як об'єкта оподаткування, так і податкових зобов'язань

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Вогні Гестії»(код ЄДРПОУ 34637220) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 02.12.2011 р. № 7611/23-522-34647220, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 72 841,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР щодо заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 58 273,00 грн., в тому числі за січень 2010 р. на суму 20 185,00 грн., за лютий 2010 р. на суму 21 624,00 грн., за березень 2010 р. на суму 10 110,00 грн., квітень 2010 р. на суму 6 354,00 грн.

Вказаний Акт перевірки був отриманий позивачем 06 грудня 2011 року.

13.12.2011 р. ТОВ «Вогні Гестії»подало до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва заперечення на Акт перевірки.

20.12.2011 р. заперечення позивача на Акт перевірки були залишені відповідачем без розгляду у зв'язку із недотриманням строків їх подачі.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. № 0001102305, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58 273,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 14 568,00 грн., та

- податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 р. № 0001092305, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 72 841,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 18 210,00 грн.

Позивачем було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в порядку процедури адміністративного оскарження, за результатами якої, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги ТОВ «Вогні Гестії»були залишені без задоволення.

Таким чином не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 20.12.2011 р. № 0001092305 та № 0001102305, а також діями відповідача щодо залишення без розгляду заперечень на Акт перевірки з підстав недотриманням строків їх подачі, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Так, суд погоджується із твердженнями позивача щодо протиправності дій відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва стосовно залишення без розгляду заперечень на Акт перевірки з підстав недотриманням строків їх подачі.

Відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до п.6 Наказу Державної податкової служби України від 22.12.2010 р. № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі Порядок), у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не було заперечено представником відповідача в судовому засіданні, Акт перевірки було отримано позивачем 06.12.2011 року.

Заперечення на Акт перевірки подано позивачем до контролюючого органу 13.12.2011 року.

Відповідач в Листі щодо залишення без розгляду заперечення зазначає, що «п'ятий день з дня отримання акта перевірки припадає на 12.12.2011 р.».

Однак, суд не може погодитися із таким твердженням відповідача, зважаючи на таке.

Відповідно до п.3.2 ст.3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Так, частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року встановлено, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі і спливають опівночі.

Згідно ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи вищевикладене, суб'єкти господарювання мають право подати до органу державної податкової служби заперечення до Акта перевірки протягом п'яти робочих днів від дня отримання примірника акта, не включаючи день його отримання.

Таку ж позицію висловлює Державна податкова адміністрація України у своєму Листі від 27.06.2006 р. № 12079/7/23-1017.

На день подання заперечення на Акт перевірки та на день розгляду даної адміністративної справи по суті, Лист ДПА України від 27.06.2006 р. № 12079/7/23-1017 є чинним, а формулювання норм щодо строків та норми Цивільного кодексу України не змінилися, а тому зазначена позиція є правомірною.

Таким чином, зважаючи на викладені норми законодавства та наявні матеріали справи, п'ятий день для подання позивачем до контролюючого органу заперечень на Акт перевірки припадає на 13.12.2011 р.

А отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва щодо залишення без розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогні Гестії»на Акт перевірки від 02.12.2011 р. № 7611/23-522-34647220 з підстав недотриманням строків їх подачі.

Щодо позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 р. № 0001092305 та № 0001102305, суд вважає такі вимоги необґрунтованими, не підтвердженими допустимими у справі доказами, та такими що спростовуються наданими відповідачем запереченнями та вимогами чинного законодавства.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в перевіряємому періоді ТОВ «Вогні Гестії»мало взаємовідносини з ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка».

Так, ТОВ «Вогні Гестії»та ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»уклали Договір № 021109 від 02.11.2009 р. про надання клінінгових послуг, згідно якого, ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»зобов'язувалося провести роботи по прибиранню і миттю виробничих та адміністративних приміщень, розташованих за адресою м. Житомир, вул. Щорса, 169.

За наслідками виконання Договору сторони підписали Акти виконаних робіт за січень, лютий, березень, квітень 2010 року.

Як видно з матеріалів справи, загальна вартість послуг прибирання та миття приміщення, оплачених за рахунок коштів позивача на користь ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»за перевіряємий період відповідно до виписок банку склала 349 630,00 грн., зокрема: за І квартал 2010 року на суму -311 510,00 грн., за ІІ квартал 2010 року на суму -38 128,00 грн.

ТОВ «Вогні Гестії»повністю сплатило контрагенту ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»зазначену суму коштів 349 630,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Враховуючи викладене ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»було виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму ПДВ 58 273,00 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи), на підставі чого ТОВ «Вогні Гестії»було включено зазначену суму ПДВ 58 273,00 грн. до складу податкового кредиту перевіряємого періоду.

Однак, в Акті перевірки позивача, відповідач робить висновок, що правочини між позивачем та контрагентом ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»про надання послуг по прибиранню приміщень, що мали місце в перевіряємому періоді, - були укладені без наміру настання правових наслідків, виключно в паперовому вигляді, з метою заниження об'єкту оподаткування, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

Як видно з наявних матеріалів справи, та не було заперечено позивачем, перевіркою встановлено, що ТОВ «Вогні Гестії»орендує нежитлові приміщення, відповідно до договорів:

- договору суборенди від 01.10.2007 р. № 68а, укладеного з ТОВ «Медіа-Мост», код ЄДРПОУ 34647220, про тимчасове використання приміщення загальною площею 5 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1. Сума орендної плати за один місяць складає 500 грн. Термін дії договору 2 роки 6 міс.;

- договору оренди від 31.03.2010 р. № 04-04/10-а, укладеного з ТОВ «Бреклейерз», код ЄДРПОУ 35012690, про тимчасове використання приміщення загальною площею 6 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Бутлерова, 1. Сума орендної плати за один місяць складає 600 грн. Термін дії договору 35 календарних місяців;

- договору оренди від 17.08.2009 р. № б/н, укладеного з ТОВ «Норваліта»про оренду рибного цеху та адміністративного приміщення (м. Житомир, вул. Щорса, 169).

Відповідно до Договору № 021109 від 02.11.2009 р. про надання клінінгових послуг, згідно ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»зобов'язувалося проводити роботи по прибиранню і миттю виробничих та адміністративних приміщень позивача, розташованих саме за адресою м. Житомир, вул. Щорса, 169.

Відповідно до установчих документів ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», місцезнаходженням товариства є: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 227.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, філій та дочірніх підприємств в м. Києві та м. Житомирі ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»не має.

Крім того, згідно штатного розпису, на ТОВ «Вогні Гестії»числиться та фактично працює 2 (два) прибиральники.

Місцезнаходженням позивача є м. Київ, а загальна площа орендованих позивачем приміщень в м. Києві складає 11 кв.м., для прибирання яких більше ніж достатньо однієї людини.

Зважаючи на таке, а саме, достатньо завищену, на думку суду, вартість послуг (з прибирання та миття приміщень), зокрема за І кв. 2010 р. -311 510,00 грн. (близько 3 500 грн. на день), що мали надаватися контрагентом ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»за місцезнаходженням об'єкта прибирання в м. Житомирі, при фактичному знаходженні виконавця послуг в м. Дніпропетровську, відстань між якими становить близько 600 км. (приблизний час пересування наземним транспортом 8 год. 20 хв.), в суду також виникають обґрунтовані сумніви щодо економічної доцільності укладення позивачем такого Договору з ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка», та відповідно фактичності (товарності) виконання такого Договору щодо надання клінінгових послуг.

Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 Господарського кодексу України).

Однак, як було встановлено перевіркою позивача, контрагентом позивача ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»за наслідками надісланого контролюючим органом листа про надання підтверджуючих документів щодо надання зазначених послуг позивачу, жодних підтверджуючих документів надано не було.

Крім того, позивачем не було надано суду жодних допустимих доказів в обґрунтування підстав укладення Договору про надання клінінгових послуг із товариством, що знаходиться саме в м. Дніпропетровську, при фактичному знаходженні об'єкта позивача (на якому мали надаватися послуги з прибирання) в м. Житомирі. А також не було надано жодних економічних обґрунтувань щодо вирахування вартості таких послуг з прибирання виробничих та адміністративних приміщень протягом кварталу (90 днів) вартістю близько 3 500 грн. на день, оскільки, згідно ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність має здійснюватися для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Отже, зважаючи на ненадання контрагентом позивача ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»на вимогу контролюючого органу документів, що підтверджують наявність у такого товариства відповідних робочих ресурсів, основних фондів, устаткування, складських приміщень, а також не надання позивачем жодних допустимих доказів щодо фактичного щоденного протягом двох кварталів 2010 р. переїзду працівників ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»із м. Дніпропетровськ до м. Житомир та назад, з метою виконання зобов'язань за Договором надання клінінгових послуг, чи постійного проживання таких працівників ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»протягом двох кварталів 2010 р. в м. Житомирі з метою виконання зобов'язань за Договором надання клінінгових послуг, суд приходить до висновку, що операції ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для надання такого виду послуг, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим працівники ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вогні Гестії»(щодо надання клінінгових послуг на території приміщення розміром 5 879,10 кв.м.), а отже відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка» створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер.

Доказів, щодо укладення ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»субпідрядних договорів з метою виконання договору із ТОВ «Вогні Гестії», відносно надання клінінгових послуг на території приміщення розміром 5 879,10 кв.м., що відповідно передбачали необхідність наявності відповідних трудових ресурсів, устаткування, транспортних засобів (відстань між виконавцем та об'єктом позивача близько 600 км.) для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Також, як було зазначено вище, контрагент позивача ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»не мав філій в м. Житомирі, та позивачем не було надано доказів щодо забезпечення ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»(місцезнаходженням якого є м. Дніпропетровськ) житлом своїх співробітників в м. Житомирі, проте як послуги з прибирання, як було зазначено позивачем, надавалися контрагентом щодня протягом двох кварталів 2010 р.

З наведеного також не вбачається, яким чином співробітники контрагента ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»могли щодня долати відстань у 1200 км. (в обидві сторони) між м. Дніпропетровськом та м. Житомиром, та крім того кожного дня мати достатньо часу для надання клінінгових послуг на об'єкті площею 5 879,10 кв.м.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.74 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач не скористався правом забезпечення доказів в даній адміністративній справі шляхом заяви про допит свідків (осіб, які виконували роботи за Договором про надання клінінгових послуг, та фактично, при їх наявності, могли підтвердити надання таких послуг, а також надати суду відповідні пояснення щодо способу, об'ємів та періодичності надання таких послуг при достатній віддаленості виконавця від об'єкта позивача), а також не скористався правом забезпечення доказів в даній адміністративній справі шляхом призначенням відповідної експертизи або огляду речових доказів.

Крім того, що підтверджується наявними матеріалами справи, контрагент позивача ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»був знятий з обліку в ДПІ 28.12.2010 р. (тобто через рік після взаємовідносин із позивачем) та скасовано свідоцтво державної реєстрації 20.01.2011 року, що, на думку суду, також підтверджує факт протиправної діяльності ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»шляхом укладення безтоварних (виключно паперових) угод, з метою заниження контрагентами об'єкту оподаткування, що завдало збитків Державному бюджету.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що:

- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентом ТОВ «Сервіс-студія Арморіка».

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР щодо заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 58 273,00 грн. (безпідставного віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по товарах (роботах, послугах), вартість яких не призначається для використання в господарській діяльності платника податку, та носять нікчемний характер).

Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, а саме не підтвердження допустимими доказами фактичного здійснення контрагентом ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»господарських операцій на користь позивача (надання клінінгових послуг за Договором), а також зняття з обліку в ДПІ та припинення державної реєстрації ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»через рік після оформлення правовідносин із позивачем, в суду є підстави погодитися із висновком контролюючого органу про виключно паперовий вид таких правовідносин, що не були спрямовані на фактичне настання правових наслідків, та були пов'язані виключно із наданням податкової вигоди третім особам.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Доказів щодо повної сплати контрагентом позивача ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»податкових зобов'язань по правовідносинах із ТОВ «Вогні Гестії»та відсутності заборгованості в ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»по зазначених правовідносинах із ТОВ «Вогні Гестії»- сторонами до матеріалів справи надано не було.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не було надано суду допустимих доказів щодо наявності в контрагента ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-то відповідного персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення персоналу із м. Дніпропетровська до м. Житомира, приміщень для зберігання певного устаткування тощо.

Також, як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не було надано суду допустимих доказів щодо укладення контрагентом ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»субпідрядних договорів з метою виконання договірних домовленостей із ТОВ «Вогні Гестії», що відповідно передбачали наявність певного робочого персоналу, основних фондів, устаткування, транспортних засобів тощо, та крім того не було доведено суду фактичності щоденного протягом двох кварталів 2010 р. (180 днів) переїзду працівників ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»із м. Дніпропетровськ до м. Житомир та назад, з метою виконання зобов'язань за Договором надання клінінгових послуг, чи постійного проживання таких працівників ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»протягом двох кварталів 2010 р. (180 днів) в м. Житомирі з метою виконання зобов'язань за Договором надання клінінгових послу.

Крім того, як зазначалося вище, позивачем також не було надано суду жодних економічних обґрунтувань щодо достатньо завищеної, як на думку суду, вартості таких послуг з прибирання виробничих та адміністративних приміщень протягом цілого кварталу 2010 р. (90 днів), вартістю близько 3 500 грн. на день, оскільки при укладенні зазначеного Договору про надання клінінгових послуг на загальну суму 349 630,00 грн., контрагент позивача ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»вже через рік після зазначених правовідносин почав процедуру ліквідації, був знятий з обліку в ДПІ, та було скасоване свідоцтво державної реєстрації.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Сервіс-студія «Арморіка»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва щодо залишення без розгляду заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогні Гестії»на Акт перевірки від 02.12.2011 р. № 7611/23-522-34647220 з підстав недотриманням строків їх подачі.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вогні Гестії»судовий збір у розмірі 546,30 грн.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 29.05.2012 р.