Постанова № 24339720, 18.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

18 квітня 2012 року 17:25 год. № 2а-14681/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників:

позивача - Холодило П.В.,

відповідачів:

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ) -Степаненко І.Д.,

Державної податкової служби у м. Києві (далі -ДПС у м. Києві) -Огородник С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Золота краплина" (далі -ПрАТ "Золота краплина") до ДПІ, ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011р. №0000610702, від 25.08.2011р. №0001470702 та рішення про результати розгляду скарги від 01.08.2011р. №7884/10/25-114,

в с т а н о в и в:

ПрАТ "Золота краплина" просить скасувати податкових повідомлень-рішень ДПІ від 24.05.2011р. №0000610702 і від 25.08.2011р. №0001470702 про нарахування грошових зобо в'язань з податку на прибуток та рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 01.08.2011р. №7884/10/25-114 про результати розгляду скарги.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов з підстав наведених у позовній заяві. Представники від пові дачів позов не визнали, надавали усні заперечення.

Позов обґрунтовано безпідставністю податкового нарахування з огляду на помилко вість висновків податкової перевірки про недійсність, фіктивність і нікчемність угод з ТОВ "Сібаріт ЛТД" та порушень Закону Ук раїни від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподатку вання прибутку під приємств" (далі - Закон № 334/94) при включенні витрат на придбання товарів (насіння соняшника) у ТОВ "Сібаріт ЛТД" до складу валових; наявністю у позивача належно оформлених первинних доку ментів, які під твер джують факт здійснення господарсь ких операцій з придбання товарів і поне сення позивачем у зв'язку з цим витрат, які вірно віднесено позивачем до складу валових витрат.

Представник відповідача -ДПІ заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні у зв'язку з неправомірним включенням позивачем вит рат на придбання у ТОВ "Сібаріт ЛТД" товарів до складу валових, з огляду на недійсність та нікчемність правочинів.

Представник відповідача -ДПС у м. Києві заперечує проти позову і просить відмови ти в задо воленні з огляду на правомірність податкового нарахування у зв'язку з чим подат кове пові домлення-рішення залишено без змін. Водночас помилковий арифметичний роз ра хунок ДПІ суми заниження податку став підставою для збільшення грошового зобов'язання.

З метою встановлення об'єктивних обставин справи, суд викликав і допитав свідків:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1, вида ний Жовтневим РВУМВС України в Миколаївській області 12.08.2004р., який засвідчив, що від імені та за дорученням ПрАТ "Золота краплина" укладав і підписував дого вори з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на придбання товару (насіння соняшника), а також підтвердив зустрічі з директором вказаного товариства -ОСОБА_5 в офісі остан нього при підписанні окремих договорів.

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий Індустріальним РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області, який засвідчив, що від імені та за дорученням ПрАТ "Золота краплина" укладав і підписував дого вори з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на придбання товару (насіння соняшника), а також підтвер див зустрічі з директором вказаного товариства -ОСОБА_5 в офісі останнього при підписанні окремих договорів.

Заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2011р. №0000610702, яким згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1'204'029 грн. (963'223 грн. -основний платіж, 240'806 грн. -штраф).

Підставою для прийняття рішення став акт ДПІ від 10.05.2011р. №66/07-02/32664333 документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ "Золота краплина" з питань дотримання податкового законо давства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Сібаріт ЛТД" за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., згідно з яким встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 та заниження податку на прибуток на 963223 грн.

Перевіркою встановлено наявність господарсько-договірних відносин між позива чем та ТОВ "Сібаріт ЛТД" з придбання насіння соняшника на загальну вартість 4'653'787,08 грн. (ціна товару -3878155,90 грн.; ПДВ -775631,18 грн.) для переробки та включення витрат у сумі 3878155,90 грн. до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

Відповідач вважає за вищеними валові витрати за 2010р. на 3878156 грн. внаслідок не правомірного включення вказаної суми витрат на під ставі ви даткових накладних ТОВ "Сібаріт ЛТД" за господарсь кими договорами, які з посиланням на ч.ч. 1 і 5 ст. 203, ч.ч. 1 і 2 ст. 215, ст. 228 ЦК визнаються відповідачем нікчемними, так як не спрямовані на реальне наста ння право вих наслідків, супе речать інтересам держави і моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок. Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що відсутнє вільне во левияв лення інших учасників правочину -ТОВ "Е-Вос ток Україна", ТОВ "Елфра Дисплей".

За результатами розгляду скарги позивача від 01.06.2011р. №235/06/11 на по даткове повідомлення-рішення ДПІ від 24.05.2011р. №0000610702 Державна податкова адміністрація у м. Києві рішенням від 01.08.2011р. №7884/10/25-114 (т. 1, а.с. 83-88) збільшила вказане податкове повідомлення-рішення на 6316 грн. податку на прибуток та 1579 грн. штрафних санкцій у зв'язку з помилковим розрахунком суми заниження податку на прибуток. В решті податкове нарахування залишено без змін.

На підставі зазначеного рішення про результати розгляду скарги ДПІ винесено подат кове повідомлення-рішення від 25.08.2011р. №0001470702, яким позивачу збільшено грошо ве зобов'язання з податку на прибуток на 7895 грн. (6316 грн. - основний платіж, 1579 грн. -штраф) (т. 1, а.с. 89).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником валових витрат та стосуються правомірності рі шення конт ролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій, а також рішення вищестоящого податкового органу про збільшення грошового нарахування.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону №334/94 визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підго товкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334/94 встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіж ними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена прави лами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону №334/94 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як встановлено в ході перевірки, позивач у вересні і жовтні 2010р. прид бав у ТОВ "Сібаріт ЛТД" на сіння соняшника на загальну вартість 4'653'787,08 грн. (ціна товару -3'878'155,90 грн.; ПДВ -775'631,18 грн.) на підставі укладених договорів поставки соняшника: - від 16.09.2010р. №160905ЗЭ; - від 16.09.2010р. №160906ЗЭ; - від 17.09.2010р. №170911ЗЭ; - від 07.10.2010р. №071003ЗЭ; - від 07.10.2010р. №071004ЗЭ; - від 13.10.2010р. №131007ЗЭ для подальшої його переробки.

Поставка товарів оформлена видатковими, податкови ми нак ладними, оплата здійснена у повному обсязі у безготівковій формі, підтверджуючі первинні та розрахункові документи використані відповідачем під час проведення перевірки. На час прове дення пере вірки креди торська/дебіторська заборгованість відсутня.

Господарські операції з придбання насіння соняшника вартістю 4'653'787,08 грн. в пов ній мірі відображені по зивачем в бухгалтерсько му обліку підприємства, кореспонденція ра хунків детально вказана в акті перевірки (с. 9), порушень не виявлено. У податковому обліку (в частині оподаткування податком на прибуток) підприємства за 2010р. позивач включив вит рати на придбання товарів (без врахування нарахованого ПДВ) до складу валових витрат.

Встановлені в ході перевірки і зазначені в акті фактичні обставини придбання позива чем товару не заперечувалися сторонами і підтверджуються наданими позивачем до суду (у розрізі договорів на поставку соняшника):

- за договором від 16.09.2010р. №160905ЗЭ позивач придбав 149,734 тон насіння соня шника загальною вартістю 530058,36 грн. (з ПДВ -88343,06 грн.), що підтверджено:

- рахунком-фактурою від 16.09.2010р. №СФ-0000803 прийнятим позивачем до опла ти;

- видатковою накладною від 16.09.2010р. №РН-0000803;

- податковою накладною від 16.09.2010р. №803;

- складською квитанцією на зерно АУ №160809 ЗАТ "Васи льківський комбікормовий завод" від 16.09.2010р. №1809 згідно з якою переоформлено власника насіння соняш ника з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на позивача та прийнято на зберігання;

- банків ською випискою по особовому рахунку за 17.09.2010р. про здійснення грошо вого пла тежу в оплату за придбаний товар (т. 1, а.с. 141-147);

- за договором від 16.09.2010р. №160906ЗЭ позивач придбав 380 тон насіння соняшни ка загальною вартістю 1345200 грн. (з ПДВ -224200 грн.), що підтверджено:

- рахунком-фактурою від 16.09.2010р. №СФ-0000802 прийнятим позивачем до опла ти;

- видатковою накладною від 16.09.2010р. №РН-0000802;

- податковою накладною від 16.09.2010р. №802;

- складською квитанцією на зерно АТ №978627 ВАТ "Більманське ХПП" від 16.09.2010р. №4627 згідно з якою переоформлено власника насіння соняш ника з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на позивача та прийнято на зберігання;

- банків ською випискою по особовому рахунку за 17.09.2010р. про здійснення грошо вого пла тежу в оплату за придбаний товар (т. 1, а.с. 201-207);

- за договором від 17.09.2010р. №170911ЗЭ та додатковою угодою від 19.09.2010р. №1 до нього позивач придбав 200 тон насіння соняшни ка загальною вартістю 721999,20 грн. (з ПДВ -120333 грн.), що підтверджено:

- рахунком-фактурою від 20.09.2010р. №СФ-0000813 прийнятим позивачем до опла ти;

- видатковою накладною від 20.09.2010р. №РН-0000813;

- податковою накладною від 20.09.2010р. №813;

- складською квитанцією на зерно АУ №160852 ЗАТ "Васи льківський комбікормовий за вод" від 20.09.2010р. №1852 згідно з якою переоформлено власника насіння соняш ника з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на позивача та прийнято на зберігання;

- банків ською випискою по особовому рахунку за 21.09.2010р. про здійснення грошо вого пла тежу в оплату за придбаний товар (т. 1, а.с. 155-162);

- за договором від 07.10.2010р. №071003ЗЭ позивач придбав 332,50 тон насіння соняшни ка загальною вартістю 721999,20 грн. (з ПДВ -120333 грн.), що підтверджено:

- рахунками-фактурами від 07.10.2010р. №СФ-0000863 та від 08.10.2010р. №СФ-0000877 прийнятим позивачем до опла ти;

- видатковими накладними від 07.10.2010р. №РН-0000863 на 293,932 тони вартістю 1184544,78 грн., від 08.10.2010р. №РН-0000877 на 38,568 тони вартістю 155428,88 грн.

- податковими накладними від 07.10.2010р. №863 та від 08.10.2010р. №877;

- складськими квитанціями на зерно ЗАТ "Славгород-Агро" АУ №230690 від 07.10.2010р. та АУ №230702 від 08.10.2010р., згідно з якими переоформлено власника насіння соняш ника з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на позивача та прийнято на зберігання;

- банків ськими виписками по особовому рахунку за 11.10.2010р. про здійснення грошо вих пла тежів в оплату за придбаний товар (т. 1, а.с. 237-248);

- за договором від 07.10.2010р. №071004ЗЭ та додатковою угодою від 11.10.2010р. №1 до нього позивач придбав 71,989 тон насіння соняшни ка загальною вартістю 291555,46 грн. (з ПДВ -48592,58 грн.), що підтверджено:

- рахунком-фактурою від 11.10.2010р. №СФ-0000959 прийнятим позивачем до опла ти;

- видатковою накладною від 11.10.2010р. №РН-0000959;

- податковою накладною від 11.10.2010р. №959;

- складською квитанцією на зерно АУ №173982 ВАТ "Нельгівське ХПП" від 11.10.2010р. №241 згідно з якою переоформлено власника насіння соняш ника з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на позивача та прийнято на зберігання;

- банків ською випискою по особовому рахунку за 13.10.2010р. про здійснення грошо вого пла тежу в оплату за придбаний товар (т. 1, а.с. 173-180);

- за договором від 13.10.2010р. №131007ЗЭ позивач придбав 100 тон насіння соня шни ка загальною вартістю 425000,40 грн. (з ПДВ - 70833,40 грн.), що підтверджено:

- рахунком-фактурою від 13.10.2010р. №СФ-0000994 прийнятим позивачем до опла ти;

- видатковою накладною від 13.10.2010р. №РН-0000994;

- податковою накладною від 13.10.2010р. №994;

- складською квитанцією на зерно ТОВ "ЗерноСервисАгро" від 13.10.2010р. №601 згідно з якою переоформлено власника насіння соняш ника з ТОВ "Сібаріт ЛТД" на позивача та прийнято на зберігання;

- банків ською випискою по особовому рахунку за 14.10.2010р. про здійснення грошо вого пла тежу в оплату за придбаний товар (т. 1, а.с. 184-190).

Вказані договори підписані повноважними представниками позивача (ОСОБА_4, ОСОБА_6) з однієї сторони та директором ТОВ "Сібаріт ЛТД" ОСОБА_5 з другої, підписи осіб засвідчені печатками юридичної особи.

Повноваження ОСОБА_4 і ОСОБА_6 підтверджені нотаріально посвідченими довіреностями від 15.03.2010р. реєстровий №905 та від 08.09.2010р. реєстровий №5271, наданими позивачем на вимогу суду (т. 2, а.с. 149, 154).

Водночас ОСОБА_5 був директором ТОВ "Сібаріт ЛТД" -законним представни ком юридичної особи, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з витягом від №11596462 від 01.11.2011р. (т. 2, а.с. 75, 76).

Вказані вище договори в судовому порядку не оскаржувалися, недійсними або фіктив ними судом не визнавалися.

В ході розгляду справи представниками відповідачів стверджувалося, що ОСОБА_5 не підпи сував вказаних договорів та первинних документів, однак належних доказів у підтвер дження даної обставини відповідач суду не представив. Усні твердження представників відпо відачів не є належними доказами на підтвердження вказаної обставини і не спростовують достовірність наявних у документах підписів. Крім цього, суд враховує не спростовані відпові дачами покази свідків ОСОБА_4. і ОСОБА_6, які засвідчили, що при укладенні догово рів вони з'ясовували право суб'єктність контрагента і наявність повно важень в особи, що вис тупала від його імені, а та кож зустрічалися з ОСОБА_5 та в окремих випадках договори підписувалися в присутності.

На час проведення господарських операцій ТОВ "Сібаріт ЛТД" мало відповідну госпо дарську правосуб'єктність: було суб'єктом господарювання в установленому законом порядку зареєст рованим як юридична особа; перебувало на обліку в органах державної податкової служби як платник податків; мало статус платника ПДВ. Видами діяльності ТОВ "Сібаріт ЛТД" значилося: - організація перевезень вантажів; - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру від 01.11.2011р. №11596462 (т. 2, а.с. 75, 76). На час вирішення справи ТОВ "Сібаріт ЛТД" при пинено на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. №7\512-10-5055 у зв'язку з банкрутством (т. 2, а.с. 81-83).

Придбання товару здійснювалося для подальшої його переробки і продажу результатів переробки (олія, шрот), що визнається і не заперечується сторонами та відповідає видам його діяль ності, зазначеним в п. 2.7 акта перевірки, тобто в межах господарської діяльності пози вача. Додатково позивач надав до суду докази транспортування придбаного насіння соняш ника, яке збе рігалося на зернових складах, до ЗАТ "Пологівський олійноекстрактний завод", де здійсню валася його подальша переробка, а саме товарно-транспортні накладні (т. 1, а.с. 163-172, 181-183, 191-200, 208-236; т. 2, а.с. 1-18), які відповідають зазначеним на у складсь ких квитанціях відміткам про відвантаження насіння та їх погашення.

Також позивач на вимогу суду надав до суду договори складського зберігання зерна: - від 03.09.2010р. №41 з ТОВ "ЗерноСервісАгро"; - від 15.09.2010р. №024-С/ЗБ/2010 з ВАТ "Більманське ХПП"; - від 10.09.2010р. №217-С/ЗБ/2010 із ЗАТ "Славгород-Агро"; - від 30.08.2010р. №12 із ВАТ "Нель гівське ХПП"; - від 14.09.2010р. №05/14-09 із ЗАТ "Василь ківський комбікормовий завод", а також складені на їх виконання облікові і розрахункові документи (акти виконаних робіт, рахунки на оплату, податкові накладні, банківські виписки тощо), проти яких представники відповідачів не заперечували і які підтверджують господар ську можливість позивача забезпечити отримання, зберігання і відвантаження придбаного товару (насіння соняшника), пов'язаність придбання соняшника з господарською діяльністю позивача (т. 2 а.с. 155-250, т. 4 а.с. 1-109).

Зазначені первинні документи, які досліджувалися в ході перевірки та надані до суду, скріп лені печат ками юридичних осіб та підписами відповідальних посадових осіб. Відсут ність первинних документів чи їх недостатність, а також порушень в їх оформле нні перевір кою не встановлено, а в ході розгляду справи представники відповідача запере чень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових докумен тів не висловили. Доказів, які б вказу вали на недійсність чи фальшивість первин них документів або їх невідпо відність нормативно-правовим актам відпо відач суду не представив, тому підстав не брати їх до уваги у суду немає.

Під час розгляду справи представник відповідача обґрунтовувала "безтоварність" опе рації відсутністю доказів транспортування насіння соняшника при здійсненні його поставок на користь позивача. Однак дані твердження є необґрунтованими і не беруться судом до уваги, оскільки транспортування насіння, в цьому випадку не здійснювалося, так як на час придбання насіння воно фізично знаходилося на зернових складах і продовжувало зберігатися там після переходу права власності до позивача, тому не потребувало переміщення. Поставка насіння здійснювалася шляхом переоформлення власника товар, про що зафіксовано в складських квитанціях на зерно.

Таким чином, надані позивачем документи є належними, допус тимими, прямими і достат німи доказами в справі, що підтверджують здійснення господарсь ких операцій і зас від чують факт придбання позивачем товарів та у зв'язку з цим понесення позивачем витрат, а також вказують на наявність законних підстав для включення цих витрат до складу валових.

За таких обставин, позивач вірно у відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 відобразив у податковому обліку операції з прид бання послуг відповідального збе рігання майна, включивши їх вартість у сумі 3'878'155,90 грн. (без ПДВ) до складу валових того звітного періоду, в якому відбулася поставка (оприбуткування) товару і оплата, а тому висновок відповідача про порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується вищевикладеним, а доводи позивача про відсутність порушень Закону №334/94 -обґрунтованими.

Натомість відповідач, який стверджує про неправомірність формування валових витрат з підстав нікчемності правочину, відсутності намірів на створення правових наслідків і порушення публічного порядку, не представив суду необхідних в цьому випадку доказів у підтвердження наявності даних обставин і не спростував доводів та доказів позивача.

Висновки акта перевірки і заперечення відповідача ґрунтуються не на достовірно вста новлених в ході перевірки фактах, а виключно на припущеннях та сумнівах відповідача і не підкріплені належними засобами доказування, а також свідчать про помилкове розуміння відповідачем положень цивільного законодавства і невірне їх застосування до фактичних обставин справи, що вбачається з наступного.

Твердження відповідача про нікчемність правочинів прямо суперечать ч.ч. 2, 3 ст. 215, ст. 228, ст. 234 ЦК, ст. 207 ГК і фактичним обставинам справи з огляду на те, що відповідач помилково ототожнює нікчемний правочин (недійсність встановлена законом) з оспорюваним правочином (недійсність визнається судом), до яких відносяться зокрема фік тивні правочини (ст. 234 ЦК), правочини, що не відповідають інтересам держави і сус пільства, його моральним засадам (ч. 3 ст. 228 ЦК).

Згідно із ст. 234 ЦК правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним (ч. 1). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 2).

Згідно із ч. 3 ст. 228 ЦК у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укла дено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У даному випадку відповідач посилається саме на оспорювані обставини (відсутність наміру на створення правових наслідків, невідповідність правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), які не є законодавчими підставами для визнання пра вочину нікчемним, проте згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 і ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228, ст. 234 ЦК та ст. 207 ГК можуть бути підставами для визнання судом правочину (господарського зобов'язання) недійсним. Однак, відповідач не надав суду доказів наявності відповідних су дових рішень про визнання правочину недійсним (фіктивним), з огляду на їх відсутність, як пояснив представник відповідача.

Оскільки предмет розгляду даної справи не стосується визнання правочинів (гос подарських зобов'язань) недійсними, то за відсутності відповідних судових рішень суд не бере до уваги посилання відповідачів на оспорювані обставини.

В той же час, укладені позивачем договори з ТОВ "Сібаріт ЛТД" не визнаються законом як недійсні (нікчемні), їх зміст не суперечить національному законодав давству, цивільний оборот предметів договору (насіння соняшника) не заборонені та не обмежені в Україні, а самі по собі такі договори (їх окремі положення) не порушують пуб лічний порядок. Аргументованих доводів і доказів, які б достовірно підтверджували наявність заві домо умисної мети і факту спрямованості договорів на порушення консти туційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку відповідач не надав, у зв'язку з чим підстав вважати правочин нікчемним згідно ч. 2 ст. 228 ЦК немає.

Крім того, як перевіркою не встановлено та не надано до суду доказів фактичного пору шення інтересів держави по господарсько-договірним взаємовідносинам з позивачем, а поси лання щодо порушення контрагентом свої податкових зобов'язань не заслуговують на увагу суду, оскільки формування валових витрат не ставиться Зако ном №334/94 в залежність від додержання його контрагентом податкової дисципліни. Неналежне вико нання контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для застосу вання відповідних заходів реагування та примусу саме до такого контрагента: ініціювання питання про при пинення юридичної особи, анулювання реєстрації платником ПДВ, притягнення до юридич ної відповідальності юридичної особи чи її посадових осіб тощо.

Посилання відповідача, як на підставу для нікчемності правочинів, на не реєстрацію ТОВ "Сібаріт ЛТД" як суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання в Державній інспекції з карантину рослин по Одеській області та відсутність карантинних і фітосанітарних сертифікатів Держав ної інспекції з карантину рослин, є непереконливими, оскільки з наданих позива чем листів Державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області від 11.04.2012р. №361, по Дніпропетровські області від 11.04.2012р. №01-09/160 (т. 4, 160, 162, 163) випливає, що ТОВ "Сібаріт ЛТД" не зобов'язано було проходити реєстрацію у відповідних державних інспекціях з карантину рослин та отримувати відповідні сертифікати, у разі якщо поставка ТОВ "Сібаріт ЛТД" насіння соняшника ПрАТ "Золота краплина" здійс нювалася на сертифіко ваних складах, а насіння не є імпортованим, не вивозилося чи ввозилося у карантинну зону, для укладення та виконання згаданих договорів поставки.

Разом з цим, незалежно від додержання ТОВ "Сібаріт ЛТД" законодавства про захист життя і здоров'я рослин, суд не бере вказані доводи відповідача до уваги, оскільки наявність чи відсутність даних сертифікатів не передбачено законом як під става для визнання правочинів нікчемними і в даному випадку, не впливає на дійсність господарських зобов'язань. Законодавство з питань захисту життя та здоров'я рослин не відноситься до податкового законодавства і не може визначати чи змінювати (впливати) на правила оподаткування. Водночас контроль за додержанням законо давства з питань захисту життя і здоров'я рослин не відноситься до компетенції органів державної податкової служби.

Між тим суд зауважує, що відповідач, який стверджує про невідповідність договорів ви могам законодавства, як заінтересована особа, не позбавлений права і можливості зверну тися з позовом про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержа них ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених зако ном підстав, що передбачено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Фактично, як вбачається зі змісту акта перевірки, висновки відповідача ґрунтуються лише на тому, що перевіркою вбачаються ознаки фіктивності інших суб'єктів господарю вання: ТОВ "Е-Восток Україна" і ТОВ "Елфра Дисплей", у зв'язку з чим ревізори дійшли висновку про відсутність їх волевиявлення як учасників правочину.

Проте такі твердження є вочевидь безпідставними, оскільки ТОВ "Е-Восток Україна" і ТОВ "Елфра Дисплей" не є учасниками (сторона, третя особа та ін.) господарсько-договірних відносин між позивачем та ТОВ "Сібаріт ЛТД", угоди між якими є двосторонніми. Діяльність інших юридичних осіб: ТОВ "Е-Восток Україна" і ТОВ "Елфра Дисплей" не стосуються діяльності позивача і змісту наведених вище положень Закону №334/94 та без підставно поширюються відпові дачем до правил формування платником податків валових витрат.

Посилання відповідача на мате ріали кримінальної справи №56-2659 суд не приймає до уваги, оскільки такі документи не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, а наведені відповідачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк обвинувальний вирок суду в криміналь ній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямо ваність правочину на знищення майна держави чи відсут ність господар ських операцій і не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операція ми первинні документи.

Крім того, пос танова від 15.11.2010р. про порушення криміналь ної справи за фактом підроблення невста новле ними особами документів ТОВ "Елфра Дисплей" і ТОВ "Е-Восток Україна", протокол допиту свід ка ОСОБА_8 від 06.10.2010р. щодо його причетності до вказаних підприємств, висно вки експертів від 07.10.2010р. №259 та від 13.11.2010р. №288 щодо достовірності під писів осіб на документах вказаних товариств, протоколи огляду і виїмки від 06.10.2010р. та від 08.11.2010р. (т. 2, а.с. 88-124) не містять жодних обставин, які б мали відношення до фактичних обставин адміністративної спра ви, яка розглядається, тому з огляду на їх неналежність до справи не приймаються судом до уваги.

Посилання відповідача на ознаки фіктивності ТОВ "Сібаріт ЛТД" не є доказом у даній справі, так як не є юридичним фактом. Згідно із ст. 551 ГК наявність ознак фіктивності дає підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи, в т.ч. визнання реєстраці йних документів недійсними, однак відповідних рішень судів відповідач не представив.

Відповідач не вправі одноосібно й на власний розсуд кваліфікувати діяльність господарюючих суб'єктів, їх посадових службових осіб, визначати чи мало місце злочи нне діяння та чи вчинене воно цією особою, оцінювати дійсність правочинів, а також застосовувати наслідки недійсності правочинів, тим самим в порушення конституцій ного порядку (ст. 124 Конституції України) присвоюючи собі функції судових органів.

З урахуванням вищевикладеного, наведені в акті перевірки висновки і стверджувані відповідачем порушення є необґрунтованими і безпідставними, оскільки всупереч п. 83.1 ст. 83 ПК зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтвер джували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність правочину та заниження податкових зобов'язань.

Інших переконливих аргументів та доказів проти позову відповідач суду не навів.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що наявні у справі та досліджені судом докази у своїй сукупності і взаємозв'язку підтверджують наведені позивачем обставини щодо фактич ності придбання товарів, і вказують на відсутність заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток. Натомість відповідач не довів достовірність заниження позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток, не спростував надані позивачем доводи і докази, а висновки і обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не підтер джені необхідними у цьому випадку фактами і доказами. Оформлений відповідачем акт пере вірки не є достатнім доказом для висновку про заниження податку на прибуток і не спростовує достовірність задекларованих позивачем сум валових витрат по вказаному контрагенту за квітень 2010р. у сумі 3'878'155,90 грн.

Недостатність наданих ДПІ доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали під ставою для прийняття такого рішення, а також невірне застосування зазначених відпові дачем норм податкового і цивільного законодавства, свідчить про неправомірність і необґрун тованість грошового нарахування, що є підставою для визнання протиправними скасування податкових пові домлень-рішень ДПІ від 24.05.2011р. №0000610702 та від 25.08.2011р. №0001470702 і задоволення даної позовної вимоги у повній мірі.

Водночас вимога позивача про скасування рішення Державної податкової адмініс трації у м. Києві від 01.08.2011р. №7884/10/25-114 про результати розгляду скарги підлягає задоволенню у частині збільшення позивачу податкового нарахування на 6316 грн. податку на прибу ток та на 1579 грн. штрафної санкції.

Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з того, що дане рішення суб'єкта владних пов но важень є правовим актом інди відуальної дії, з яким пов'язано настання для платника по датків ряду обставин, що впливають на його права та законні інтереси, і ст. 56 ПК та ст. 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачена можливість оскар ження таких рішень контролюючих органів вищого рівня.

Правильно констатувавши помилковість роз рахунку ДПІ суми заниження податку на при буток, відповідач проте не дав належної оцінки всім викладеним у скарзі від 01.06.2011р. №235/06/11 (т. 1 а.с. 63-82) доводам позивача і поданим ним документам, у зв'язку з чим та ке рішення не може вважатися мотивованим, вимога про що прямо визначена п. 56.8 ст. 56 ПК. Суд зауважує про необ'єктивність, формалізм і однобічність даного рішення, так як достат ність використаних при перевірці та наданих до скарги документів позивачем, а також від сутність належних доказів для висновків у ДПІ, переконливо свідчило про необґрунтованість і безпід ставність висновків перевірки.

Приходячи до висновку про часткове визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адмініс трації у м. Києві від 01.08.2011р. №7884/10/25-114, суд зважає на те, що дане рішення ста ло підставою для подальшого нарахування пози вачу грошових зобов'язань у сумі 7895 грн. і прийняття до нього податкового повідом лення-рішення від 25.08.2011р. №0001470702, тому в цій частині оскаржуване рішення призвело до порушення прав та законних інтересів позивача, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

В ході розгляду справи відповідач -ДПС у м. Києві письмових заперечень не подав, а його представники аргументованість доводів на підтвердження обґрун тованості прийня того рішення в судовому засіданні не висловили.

Водночас щодо іншої частини цього рішення, якою податкове повідомлення-рішення ДПІ від 24.05.2011р. №0000610702 залишено без змін, то суд не вбачає підстав для його ска сування, оскільки в цій частині рішення про результати розгляду скарги не було підста вою для прийняття податкового повідомлення-рішення, тому достатнім для відновлення поруше ного права позивача є скасування самого податкового повідомлення-рішення ДПІ від 24.05.2011р. №0000610702.

Виходячи з меж позовних вимог, завдань адміністративного судочинст ва та критеріїв оцінювання рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, визначених у ст. 2 КАС, враховуючи встановлені судом факти і наведені мотиви та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Золота краплина" частково.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 24.05.2011р. №0000610702 та від 25.08.2011р. №0001470702.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві про результати розгляду скарги від 01.08.2011р. №7884/10/25-114 в частині збільшення податкового нарахування на 6316 грн. податку на прибуток та на 1579 грн. штрафної санкції.

4. Відмовити в Приватному акціонерному товариству "Золота краплина" в решті адміністративного позову.

5. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Золота краплина" судові витрати (державне мито) у сумі 6,80 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко