Постанова № 24339222, 24.05.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/3147/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - УПФУ в м. Сумах) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 2377грн.65коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, відповідно ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зареєстрований як платник єдиного внеску в УПФУ в м. Сумах, всупереч вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплатив у передбачений законом строк та належному розмірі єдиний внесок за 2011 рік, нарахований самостійно згідно поданого звіту, в загальному розмірі 2377грн.65коп.

Відповідач проти позову заперечував та надав письмове заперечення на позов (а.с.12-14). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що він регулярно авансом сплачує встановлений діючим законодавством єдиний податок, за що держава дозволяє йому займатися підприємницькою діяльністю. А щодо обов'язку сплати єдиного внеску на соціальне страхування заперечує, оскільки він найманих працівників не має, працює особисто. Також зазначив, що він є пенсіонер «за вислугою років», згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». А враховуючи, що діюче законодавство не дозволяє призначати дві пенсії, крім того не дозволяється до існуючої пенсії додавати цивільний страховий стаж, він вважає, що він не зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, оскільки після сплати даного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, він не буду мати права на визначені види страхування та у його житті ніколи не настане страхова подія.

Посилаючись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зазначає, пенсіонери, які отримують пенсію, згідно із законом «Про пенсійне забезпечення» на дві пенсії не мають права, але якщо продовжують працювати, то мають право проводити перерахунок пенсії, тобто збільшувати її розмір. Однак, враховуючи, що вказаним законом пенсіонерам, які отримують пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не надано ніяких страхових прав, відповідач вважає, що він не є застрахованою особою в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У зв'язку з чим вважав, що сфера дії Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» не може поширюватись на незастрахованих осіб та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримав. Додатково, посилаючись на приписи ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначив, що відповідач не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати єдиного внеску, оскільки пенсіонери за вислугою років не звільняються від сплати єдиного соціального внеску згідно даної норми Закону. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях (а.с.12-14), просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а заперечення відповідача безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідач, посилаючись на ч.2 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стверджує, що не всі особи підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. До таких осіб відповідач відносить і себе, оскільки йому, як на пенсіонеру за вислугою років, що отримує пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не надано страхових прав Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з цим відповідач заперечує той факт, що на нього поширюється дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як на платника єдиного внеску, так як, на його думку, він не є застрахованою особою відповідно до даного закону.

Однак, дані доводи відповідача спростовуються наступним.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 дійсно з 01.01.2007р. перебуває в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області на обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що вбачається з довідки, наданої відповідачем (а.с.24).

В 2008р. відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.42) та на момент дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ним до органу Пенсійного фонду було подано заяву про реєстрацію платником страхових внесків (а.с.30-31).

На підставі вказаної заяви відповідно до п.3 ч.1 ст. 11, ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач був взятий на облік до органу Пенсійного фонду, що підтверджує факт реєстрації та взяття на облік ФОП ОСОБА_2 в органі ПФУ як платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п3.Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Згідно п.4 ч. 1, ч.2 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та п.2.1.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. за №21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2 - 14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Приймаючи до уваги вказані норми та з огляду на досліджені вище матеріали справи, а саме: копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.42), копію заяви про реєстрацію в органі Пенсійного фонду (а.с.30-31), витяг з реєстру страхувальників ДРСС (а.с.5), відповідач відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вважається зареєстрованим в УПФУ в м. Сумах, як платник єдиного внеску, що обрав спрощену систему оподаткування (єдиний податок), а тому на нього поширюються приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а доводи ФОП ОСОБА_2 з цього приводу є безпідставними.

Відповідно до п.1, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску, до яких відноситься і відповідач, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пункт 3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п. 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1014/18309, фізичні особи-підприємці, зокрема, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.4), ФОП ОСОБА_2. 23.03.2012 року у відповідності до зазначених норм було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в якому самостійно розраховано суму єдиного внеску за 2011р., в розмірі 4010грн. 30коп.

Відповідач вважає, що він не повинен сплачувати вказані платежі оскільки є пенсіонером за вислугою років як особа, яка не є застрахованою відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» . Однак, вказані доводи судом також не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, яким як встановлено вище є відповідач, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), - календарний рік.

Згідно п. 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010року №21-5, платники, зазначеними у п.2.1.3 даної Інструкції - фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що базовим звітним періодом за який підлягає нарахуванню та сплаті єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є календарний місяць. Тобто, вказані особи зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок щомісячно не пізніше 20 числа у вигляді авансового платежу. При цьому згідно п.4.6.2 вказаної Інструкції суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Дійсно частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», доповнена Законом України № 3609-VI від 07.07.2011 року та яка набрала чинності з 06 серпня 2011 року, було встановлено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених норм, а також враховуючи положення ст. 58 Конституції України, згідно якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком, зобов'язані були нараховувати та сплачувати єдиний внесок до серпня 2011 року, тобто за період січень - липень 2011 року. При цьому аналіз викладених вище норм дає підстави дійти висновку, що відповідач, який є пенсіонером за вислугою років, не відноситься до осіб, звільнених (починаючи з серпня 2011р.) від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому для ФОП ОСОБА_2 сплата єдиного внеску є обов'язком, а не правом.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту за 2011 рік (а.с.4) ним самостійно нарахований єдиний внесок в сумі 4010грн.30коп. При цьому судом, з матеріалів справи (а.с.3,5,32), встановлено, що ФОП ОСОБА_2 були порушені строки сплати єдиного внеску за 2011р., а сума, самостійно визначена у звіті (а.с.4) була сплачена частково у розмірі 1632грн.65коп., у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску за 2011 рік склала 2377грн.65коп.

Враховуючи, що сума єдиного внеску за 2011 рік, на момент розгляду справи відповідачем своєчасно не була сплачена у встановлені строки, що підтверджується дослідженими матеріалами справи (а.с.3,5,12-14,32), доказів сплати боргу відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_2 вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (м. Суми, вул. Харківська, 35, код 37429970, МФО 837013, р/р37194076001827 ГУДКСУ у Сумській області,) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в розмірі 2 377 грн. 65 коп. (дві тисячі триста сімдесят сім гривень шістдесят п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 29.05.2012року.