Постанова № 24339022, 16.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1603/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Серков Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології - 55" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології - 55" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно зроблено висновок про не проведення збільшення суми податкового зобов'язання при визначенні умовного продажу товарних залишків та основних фондів, після анулювання реєстрації платником ПДВ, оскільки основні фонди, які на думку відповідача підлягаю реалізації, були внесені до статутного фонду товариства його учасником ОСОБА_3 та не мають у своєму складі податку на додану вартість. Наголошував на тому, що на вказані основні засоби не поширюється дія пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток позивача, а саме додатку К1/1 до декларації за 2009 рік підприємство декларувало основні фонди на кінець звітного періоду на суму 52 409,00 грн. Проведеною перевіркою встановлено, не проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології - 55" збільшення суми податкових зобов'язань при визначенні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації ПДВ чим порушено абз. 17 п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2010 року ДПІ у м. Полтава проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку з питань збільшення суми податкових зобов'язань при визначенні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології - 55".

За результатами перевірки складено акт від 16.04.2010 року № 3208/15-2/33376742, яким зафіксовано порушення позивачем п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: не проведення збільшення суми податкових зобов'язань при визначенні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації ПДВ.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 року № 0022031502/0 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 13 626,34 грн. ( у тому числі за основним платежем 10 481,80 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 3 144,54 грн.)

З вимогою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Аналізуючи вказану норму суд приходить до висновку, що необхідними умовами для здійснення умовного продажу товарних залишків або основних фондів є наявність товарних залишків або основні фонди в обліку товариства на день анулювання реєстрації платника ПДВ та нарахування на вказані залишки або фонди податкового кредиту у минулих або поточному податкових періодах.

Судом встановлено, що згідно додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології - 55" задекларувало основні фонди на кінець звітного періоду на загальну суму 52 409,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що основні фонди задекларовані на кінець 2009 року це основні засоби внесені до статутного фонду товариства його засновником ОСОБА_3, оцінені власником та не мають у своєму складі податку на додану вартість. На підтвердження своїх пояснень представником позивача суду надано акт прийому-передачі майна засновником ТОВ "Сучасні технології - 55" до статутного капіталу підприємства, оборотно - сальдові відомості по рахунку: ОС1, ОС2, ОС3, ОС4 за 4-ри квартали 2008 та 2009 років та І квартал 2010 року та перелік основних фондів, що перебувають на балансі підприємства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на задекларовані позивачем основні фонди не поширюється правило п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки на них не було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Полтава № 00220315002/0 від 28.05.2010 року.

Стосовно позовних вимог про визнання дій ДПІ у м. Полтаві неправомірними, суд вважає за необхідне зазначити, що у даній справі юридичне значення для позивача має прийняте ДПІ у м. Полтаві податкове повідомлення-рішення Полтаві від 28.05.2010 року № 00220315002/0, а не дії відповідача, і способом захисту порушеного права є оскарження до суду вищевказаного рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій ДПІ у м. Полтаві необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтава анулювати нарахований позивачу податковий борг в сумі 13 626,34 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. п. 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 101 Податкового кодексу України передбачено порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків. Так, відповідно до пп. 101.2. п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку.

Разом з тим, положеннями Податкового кодексу України не встановлено повноважень податкового органу анульовувати податковий борг.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов`язання анулювати нарахований позивачу податковий борг в сумі 13 626,34 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Полтава № 00220315002/0 від 28.05.2010 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології - 55" витрати зі сплати судового збору в сумі 104 грн. 07 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2012 року.

Суддя С.С. Бойко