Постанова № 24338123, 11.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1127/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представників позивача - Бабко Ю.О., Чабенко Г.П., Порубльовий С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2012 року Приватне акціонерне товариство "Атом" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій при складанні та узгодженні акту перевірки протиправними та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0001001502/322 від 15 лютого 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем процедури розгляду заперечення на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв'язку із чим представники підприємства були позбавлені можливості прийняти участь у розгляді заперечень. Також вказував на протиправність висновків податкового органу щодо завищення податкового кредиту та відповідно заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 143 833,33 грн., що є наслідком порушення статей 185, 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Вказану суму було віднесено платником до складу податкового кредиту за наслідком взаємовідносин з ПП "Анілді", підтверджених податковими накладними, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства, що є достатніми підставами на включення суми ПДВ в розмірі 143 833,33 грн. до податкового кредиту. У позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарських операцій, отримання товарів від ПП "Анілді", їх оплату та використання в господарській діяльності ПРАТ "Атом". Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ПРАТ "Атом" та зазначеним контрагентом, обидві сторони правочину були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платників ПДВ та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства, спростовує висновки податкового органу щодо нікчемності відповідних правочинів. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих ПП "Анілді", яке, як на думку відповідача, має ознаки фіктивності. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет фіктивності свого контрагента. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору поставки первинні бухгалтерські документи ПП "Анілді" оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цим договором до податкового кредиту позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити. Надали пояснення по суті господарських операцій з ПП «Анілді», посилаючись на первинні документи, що доводять, як на їхню думку, реальність та легальність даних операцій.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, до суду надав письмові заперечення, в яких, як і в усних поясненнях, посилалися на те, що під час перевірки позивача було виявлено допущені порушення податкового законодавства за взаємовідносинами зі контрагентом - ПП "Анілді" (стан платника - відсутність за місцезнаходженням). ПРАТ "Атом" віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 143 833,33 грн. за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом. У ПП "Анілді" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами-контрагентами. ПРАТ "Атом перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тому відповідні угоди є нікчемними. Таким чином, ПРАТ "Атом" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту та відповідно занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 143 833,33 грн. Відповідач вважав, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та на підставі чинного законодавства, дії, вчинені податковим органом під час складання та узгодження Акту перевірки, є правомірними.

Представник відповідача в судове засідання, у якому відбувся вихід суду до нарадчої кімнати та було прийнято рішення за заявленим позовом, не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Атом" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.01.1998 року, ідентифікаційний код юридичної особи -25163708. (а.с. 100).

Позивач взятий на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ 29.01.1998 року за № 3927, зареєстрований платником податку на додану вартість 06.02.1998 року, про що видане свідоцтво № 100298469. (а.с. 97, 99).

Кременчуцькою ОДПІ в період з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРАТ "Атом" по питанню взаємовідносин з ПП "Анілді".

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 26.01.2012 року № 428/15-322/25163708 (надалі -Акт перевірки), у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ПРАТ "Атом" вимог статей 185, 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ за серпень 2011 року на суму 143 833,33 грн. (а.с. 9-13).

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 року № 0001001502/322, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 215 750 грн., з яких 143 833,33 грн. - за основним платежем та 71 916,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с. 7).

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідками судового розгляду суд приходить до висновку про наявність окремих порушень зазначених критеріїв оскаржуваними діями податкового органу під час проведення перевірки ПрАТ «Атом».

Норми, дотримання яких перевіряв суд у ході судового розгляду справи та якими врегульовано процедуру проведення даного виду перевірок та процедуру розгляду заперечень, поданих на Акт перевірки, є наступними.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.4 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У даному разі Кременчуцькою ОДПІ 13 січня 2012 року було винесено на підставі ст.ст. 78,79 Податкового кодексу України наказ № 182 про проведення з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року позапланової документальної невиїзної перевірки ПрАТ «Атом»по питанню взаємовідносин з ПП «Анілді»за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

У цей же день 13.01.2012 року до ПрАТ «Атом»податковим органом направлено повідомлення про проведення цієї перевірки, у якому також вимагалося надати первинні документи на підтвердження показників податкової звітності за операціями, що перевіряються (а.с. 115).

Згідно копії конверту та поштового зворотного повідомлення, наявних у матеріалах справи, даний запит, він же повідомлення, платник отримав 17.01.2012 року (а.с. 114).

Відповідь на цей запит платник направив 25.01.2012 року, додавши первинні фінансово-господарські документи (а.с. 116). Дані документи КОДПІ були отримані 26.01.2012 року (а.с. 19).

Згідно Акту (а.с.10), перевірка проведена з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року. Акт складений 26.01.2012 року, тобто на дату, коли у розпорядження податкового органу платником були надані первинні документи на підтвердження операцій, що перевірялися.

Однак ці первинні документи не були досліджені та враховані, згідно змісту Акту.

На вказаний Акт перевірки позивачем 03.02.2012 року за № 18 до Кременчуцької ОДПІ направлено заперечення, із проханням заздалегідь повідомити про дату, час та місце його розгляду. До заперечень також подано копії первинних документів на підтвердження правомірності операцій зі контрагентом ПП «Анілді». (а.с. 14-16).

10.02.2012 року Кременчуцька ОДПІ телефонограмою повідомила ПРАТ "Атом" про розгляд заперечення 10.02.2012 року о 11 год. 00 хв. (а.с.21).

10.02.2012 року ПРАТ "Атом" до Кременчуцької ОДПІ направлено листа про відкладення розгляду заперечення. (а.с. 20).

Незважаючи на це, податковим органом не було відкладено розгляд заперечень та не було забезпечено участь представників платника податку у їх розгляді.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.4 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до пункту 86.7 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідачем порушено процедуру розгляду заперечення передбачену Податковим кодексом України, щодо повідомлення ПРАТ "Атом" про місце і час розгляду заперечення, а відтак фактично вчинено недопущення представників платника податків до розгляду заперечення.

Крім того, з огляду на фактичні обставини, що викладені вище, суд вважає, що платник податків в даному разі, отримавши запит про надання первинних документів для перевірки (17.01.2012) вже після дати початку її проведення (13.01.2012 року) був позбавлений можливості надати запитувані документи своєчасно та заздалегідь, що вказує на порушення податковим органом вимог щодо своєчасності направлення такого запиту та у свою чергу призвело до того, що направивши запит про надання документів зі запізненням, відповідач отримав відповідь на нього із запізненням, що відповідно призвело до того, що подані платником документи не були враховані ні під час складення Акту, не були враховані й під час розгляду заперечень на Акт.

Не заперечувала щодо несвоєчасного направлення запиту про надання документів і податковий ревізор-інспектор, яка була допитана з даного приводу у судовому засіданні (а.с. 224-227).

З огляду на таке, суд вважає дії посадових осіб Кременчуцької ОДПІ щодо недотримання строків направлення запиту платнику податків щодо надання первинних документів бухгалтерського обліку, проведення перевірки без дослідження первинних документів бухгалтерського обліку даного платника, недопущення представників платника до розгляду заперечень на Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 26 січня 2012 року № 428/15-322/25163708 такими, що порушили права позивача, надані йому Податковим кодексом України як платнику податків. Отже такі дії підлягають визнанню протиправними, а відповідна вимога позову -задоволенню.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 15.02.2012 року № 0001001502/322, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України.

Статтею 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено укладення між ПРАТ "Атом", на час укладення договору ЗАТ "Атом", (замовник) та ПП "Анілді" (постачальник) договору поставки № 7/1 від 12 березня 2010 року, згідно якого постачальник обов'язується поставити та передавати у власність замовника обладнання у кількості та за ціною 5 000 000 грн. згідно поданої заявки замовника. Замовник зобов'язується своєчасно прийняти обладнання та оплатити його вартість згідно умов , визначених даним договором. (а.с. 31).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів первинного бухгалтерського обліку, на умовах вказаного договору поставки, Пп "Анілді" виконало визначені договором поставки обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними. (а.с. 49-70).

Згідно вказаних податкових накладних, позивачем включено відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість. (а.с. 26-29).

Здійснення оплати по вищевказаному договору поставки підтверджується копіями банківських виписок. (а.с. 32-48).

Оприбуткування поставлених ПП "Анілді" товарів позивачем підтверджується копіями актів приймання-передачі товару за договором постачання, накладних на внутрішнє переміщення, наявних в матеріалах справи. (а.с. 140-143).

В підтвердження того, що придбаний у ПП "Анілді" товар використовувався позивачем у його господарській діяльності, до суду надано копії актів приймання виконаних робіт, копії актів змонтованого обладнання, копія переліку комплектуючих, використаних для виготовлення АСУ MDE-A-800L-2-200, копія переліку комплектуючих, використаних для виготовлення АСУ MDE-A-1000L-2-250. (а.с. 137-139, 144-170).

В ході судового розгляду доведено та надано позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені копії податкових накладних та інших первинних документів, на підставі яких сформований спірний податковий кредит, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позивачем спірний податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по виконанню робіт та їх виконання у зв'язку із господарською діяльністю позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи відповідача, наведені в акті перевірки та під час судового розгляду, про те, що ПП "Анілді" має стан платника - «відсутність за місцезнаходженням», не грунтуються на законі та не можуть бути підставою для визнання незаконним включення сум, сплачених цьому контрагенту, до складу податкового кредиту та відповідного бюджетного відшкодування.

Крім того, судом з метою перевірки твердження податкового органу про відсутність контрагента ПП «Анілді»за місцезнаходженням судом було направлено та долучено до матеріалів справи спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.04.2012 року, згідно якого місцезнаходженням ПП "Анілді" вказано адресу: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, 21, кв. 98, відомості про юридичну особу підтверджено. (а.с. 230-233), відмітки про відсутність підприємства за місцезнаходженням відсутні. У зв'язку з цим твердження відповідача про таку відсутність суд відкидає як недоведене, а посилання в Акті перевірки на пояснення осіб, що мешкають поряд зі квартирою засновника ПП «Анілді»та начебто дали пояснення про відсутність його за цією адресою (а.с. 11) -суд вважає неналежними доказами, які неможливо прийняти до уваги.

Доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Анілді», суд оцінює критично, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -податковий орган не надав та не навів доказів наявності таких порушень при укладенні та виконанні договору між ПРАТ "Атом" та ПП "Анілді";

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" -з матеріалів справи вбачається, що ПРАТ "Атом" та ПП "Анілді" на момент вчинення правочину зареєстровані у встановленому законом порядку, мали статус платників податків та зборів, зокрема платників ПДВ;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладались в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ПП "Анілді" необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди устаткування та автотранспорту, використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Тому суд вважає, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового з ПДВ, задекларовану позивачем по взаємовідносинам з ПП "Анілді".

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дії Кременчуцької ОДПІ при проведенні з 13 по 19 січня 2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПРАТ "Атом" з питань взаємовідносин з ПП "Анілді" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року визнати протиправними в частині недотримання строків направлення запиту платнику податків щодо надання первинних документів бухгалтерського обліку, проведення перевірки без дослідження первинних документів бухгалтерського обліку даного платника, недопущення представників платника до розгляду заперечень на Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 26 січня 2012 року № 428/15-322/25163708.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0001001502/322 від 15 лютого 2012 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь ПРАТ "Атом" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 146,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков