Рішення № 24337663, 03.02.2012, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 2-1662/11

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2012 року Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі :

головуючого Байбара Г.А.,

при секретарі Смоляр Ю.О.,

за участі представника позивача Мариненко Ю.А., відповідача ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпродзержинську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заборгованість за кредитним договором №DZF0AК00120025 від 15.08.2007 р. у розмірі 64793,13 грн. та судові витрати: судовий збір у розмірі 647,93 грн., витрати на ІТЗ у розмірі 120,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 15.08.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №DZF0AК00120025, відповідно до якого позивач зобов'язався надати кредит у розмірі 150754,00 грн. на термін до 14.08.2014 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. В порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання виконав частково. Станом на 19.08.2011 р. заборгованість відповідача за договором становить 64893,13 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом -49277,15 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом -11475,10 гривень, заборгованості по комісії за користуванням кредитом -1452,00 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -2588,88 гривень.

Представник позивача Мариненко Ю.А. в судовому засіданні підтримував заявлений позов, надав пояснення аналогічні його обґрунтуванню та пояснив також, що 15.08.2007 року ПриватБанк надав позивачу кредит на суму 103714,00 грн., із якої 96000,00 грн. були перераховані на оплату придбаного відповідачем автомобіля, 6720 грн. сплачені на страхування автомобіля та особисте страхування відповідача, 960,00 грн. за надання фінансового інструменту, 34 грн. сплачені за реєстрацію предмета застави. Згідно розрахунку заборгованості, відповідач виходив на прострочку платежів, а з серпня 2008 року почалося постійне прострочення платежів. 8.10.2010 року придбаний відповідачем автомобіль, який був предметом застави, зі згоди відповідача був реалізований банком, а отримані від продажу автомобіля 115092,70 грн., були зарахованы на погашення кредиту згідно наданої суду довідки. Але на час реалізації автомобіля заборгованість відповідача перед банком перевищувала суму коштів отриманих від його продажу. Залишалося не сплачено 48797,15 грн. тіла кредиту. На цю суму нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Утворилася заборгованість, яку банк просить стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно уклав договір з ПриватБанком, згідно якого банк перерахував за придбаний ним автомобіль 96000 грн., а 20% вартості автомобіля він сплатив самостійно. Банк також сплатив страховки та інші платежі. Між ними також був укладений договір застави, предметом якого був придбаний ним автомобіль. Протягом семи років, тобто за період на який ним було отримано кредит, він повинен був повернути банку, з урахування процентів за користування кредитом, 150000 грн. Щомісячно він мав сплачувати 2102 грн. Платив поки міг, а потім у нього утворилася заборгованість. В жовтні 2010 року банк забрав і реалізував його автомобіль за 116000 грн. До цього він сплатив банку 45320 грн. Вважає, що сплачена ним сума і сума отримана від продажу автомобіля, а всього 161000 грн. перевищує суму зазначеного в договорі кредиту, тому він банку нічого не винен. Після продажу його автомобіля банк не повідомив його як зараховувалися кошти від продажу автомобіля. Він вважав, що цих коштів достатньо для погашення кредиту, але сам в банк не звертався з питання про те, чи повністю погашено кредит. Потім його викликали в суд.

Представник відповідача ОСОБА_3 просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 15.08.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №DZF0AК00120025 на термін до 14.08.2014 року відповідно до якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 150754,00 грн. на наступні цілі: 96 000 грн. на купівлю автомобіля (споживчі цілі), а також у розмірі 34 грн. для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2 ; на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ №DZF0AК00120025 від 15.08.2007 року, договором особистого страхування №DZF0AК00120025 від 15.08.2007 року на строк до 14.08.2008 у сумі 6720 грн., а також винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 960 грн. та у розмірі 47 040 грн. за сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11. даного Договору та винагороди додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору.

Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с.7-8).

96000 грн. було перераховано за придбаний відповідачем автомобіль, що підтверджується наданою суду копією меморіального ордера. Інші суми були сплачені згідно пункту 7.1 кредитного договору, з чим погоджувався відповідач у суді.

Між ПриватБанком та ОСОБА_2 в забезпечення кредитного договору 15.08.2007 року було укладено договір застави рухомого майна, предметом якого був придбаний відповідачем автомобіль.

Як пояснювали сторони в суді, і це підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-6), серпня 2008 року почалося прострочення платежів боржником по поверненню кредитних коштів.

8.10.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк»здійснив реалізацію належного відповідачу автомобіля за 116000 грн., із яких 115092 були спрямовані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а 907,30 грн. були витрачені на зняття автомобіля з реєстрації в МРЕО ДАІ, що підтверджується наданою суду довідкою від 03.02.2012 року, з зазначенням на які платежі по договору були зараховані кошти. Зарахування вказаних сум в рахунок погашення заборгованості за кредитом відображено також в розрахунку заборгованості (а.с. 4-6).

Після зарахування коштів отриманих від реалізації автомобіля не погашеним залишилося тіло кредиту в сумі 48797,15 грн., що відображено в розрахунку заборгованості в графі №3 починаючи з 15.10.2010 року.

На залишок кредиту нараховувалися проценти за користування кредитом, комісія за користуванням кредитом, пеня.

Представником позивача суду було надано виписку по руху коштів за кредитним договором №DZF0AК00120025 від 15.08.2007 р, згідно якого зараховано всі кошти сплачені ОСОБА_2 в погашення заборгованості, а також отримані банком від реалізації автомобіля.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк ... зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.

Станом на 19.08.2011 р. заборгованість відповідача за договором становить 64893,13 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом -49277,15 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом -11475,10 гривень, заборгованості по комісії за користуванням кредитом -1452,00 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -2588,88 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, перевіреним судом.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 64793,13 гривень заборгованості за кредитним договором.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»(ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №DZF0AК00120025 від 15.08.2007 року в розмірі 64793,13 грн. та 647,93 грн. сплаченого судового збору і 120 грн. сплачених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 65561,06 грн. (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят одну гривню 06 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Байбара Г.А.