КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2012 року 2а-1612/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області
до Відкритого акціонерного товариства «Аскольд»
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Аскольд»про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 8516,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.04.2012.
У судове засідання 24.04.2012 уповноважені представники сторін не з'явились.
Від позивача до суду надійшла заява від 24.04.2012. в якій позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представників Управління Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області.
Керуючись приписами пункту 1 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд справи на 10.05.2012.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Панової Г.В., розгляд справи було знято зі складу та призначено судове засідання на 25.05.2012.
Сторони повідомлені судом належним чином про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується даними наявних в матеріалах справи розписка від 10.05.2012 і повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0113313954365.
У судове засідання 25.05.2012 уповноважені представники сторін не з'явились.
Від позивача до суду надійшла заява від 24.05.2012. в якій позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представників Управління Пенсійного фонду України в місті Борисполі та Бориспільському районі Київської області.
Від відповідача до суду заперечень проти позову або відзиву, заяв чи клопотань не надходило.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи вказаної правової норми, суд здійснює розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відкрите акціонерне товариство «Аскольд»є юридичною особою, зареєстрованою 02.08.1994 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області.
У відповідача утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по березень 2012 року, що підтверджується даними розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2012 рік, які вручено відповідачу, про що свідчать дані, наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень № 0830004215985 та № 0830201048793.
При цьому, суд звертає увагу, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області складено розрахунки заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Аскольд»по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті Закону України від 28.07.2011 № 5572/02 «Про пенсійне забезпечення», які наділані відповідачу та вручені під розписку 27.01.2012, що підтверджується даними поштового повідомлення № 0830004215985
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктом «а»частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці -підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується доказами, наданими позивачем.
Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також доказів про погашення відповідачем заборгованості суду не надано.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Аскольд» (код ЄДРПОУ - 14316089) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 8516 (вісім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 43 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Судове рішення № 24337193, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 25.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1612/12/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: