Постанова № 24336631, 31.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/2561/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринзі О.В. за участю: представників від позивача - представників від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (дов. у справі); ОСОБА_5 (дов. у справі); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпропластавтомат до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

17.02.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат»» (далі ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»») подало адміністративний позов до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у Бабушкінському районі), в якому позивач просить визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000132305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 309 067 грн. 50 коп., податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000132305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 111 837 грн. 50 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в результаті планової виїзної документальної перевірки 20.01.2012 року було складено акт, на підставі якого податковий орган виніс податкові повідомлення-рішення від 07.02.12 року №0000132305, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 309 967 грн. 50 коп. та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 111 837 грн. 50 коп. Дані податкові повідомлення-рішення позивач вважає недійсними, оскільки висновок інспектора зроблено на підставі документів, які не були предметом перевірки, інспектор вільно трактує та протиправно застосовує норми цивільного законодавства, висновок інспектора спростовується наявними бухгалтерськими документами та документами господарчої діяльності ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»».

Ухвалою суду від 20.02.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/2561/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01.03.2012р.

У судове засідання сторони не з'явилися, надали клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 06.03.2012 року.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав, що в ході перевірки досліджувались взаємовідносини ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» з ПП «Укрбуд-ПБК 21»: за результатами перевірки встановлено, що правочини укладені між цими сторонами порушують ч.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодо набувача; у ПП «Укрбуд-ПБК 21» відсутні об'єкти оподаткування операцій з придбання та продажу товару, місцезнаходження його не встановлено. Таким чином, на думку відповідача, контролюючим органом правомірно винесено оскаржуванні податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд долучити до справи додаткові докази, дане клопотання судом задоволено.

У зв'язку з витребуванням судом додаткових доказів, судовий розгляд справи відкладено на 20.03. 2012 року.

В судове засідання з'явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справу, крім того надав суду додаткові докази, які були долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечував, у зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 03.04.2012 року.

Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

з 01.12.2010 року по 13.01.2012 року працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №100/232/31614302 від 20.01.2012 року "Про результати планової виїзної перевірки невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року», в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.п 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 п. 135.1 п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10. ст.. 137 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» занижено податок на прибуток у сумі 248 551,0 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 245 667,0 грн. та за 2 квартал 2011 року у сумі 2884,0 грн.

- п. 3.1 ст.3, п. 4.1 ст.4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за№275- VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість за нікчемними правочинами, що призвели до заниження податку на додану вартість у 2010 році на суму 89 334,0 грн., а саме: у жовтні 2010 року у сумі 44 667,0 грн. та у вересні 2010 року на суму 44 667,0 грн.; заниження ряд. 24 «залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 12 537,0 грн. за вересень 2011 року.

На підставі цього акту перевірки податковим органом 07.02.2012р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000132305, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 309 967 грн. 50 коп. та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 111 837 грн. 50 коп.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач просить визнати недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки досліджувались господарські операції позивача з його контрагентом ПП «Укрбуд-ПБК 21», ПП «Валентина», а саме: договір поставки №25/05-1 від 25.05.2010 року, договір поставки №149 від 30.03.2011 року, які відповідно до ст.203, ст.215, ст. 216, ст. 228 ЦК України визнані податковим органом нікчемними та таким, що в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, оскільки по підприємствам ПП «Укрбуд-ПБК 21», ПП «Валентина» відсутня будь-яка інформація про наявність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, торгівельного обладнання необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що засвідчує не можливість здійснення господарської діяльності та свідчить про те, що правочини з контрагентом здійснені позивачем без мети настання реальних наслідків.

Так, між ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» і ПП «Укрбуд-ПБК 21» укладено договір поставки №25/05-1 від 25.05.2010 року, згідно умов якого ПП «Укрбуд-ПБК 21» зобов'язане передати у власність ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» продукцію - поліетилен, а позивач - прийняти та сплатити його ціну.

Найменування, кількість та ціна товару вказується в видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

Товар передається покупцю разом з оригіналом рахунку, видатковою накладною та сертифікатом якості заводу-виробника продукції.

Поставка за цим договором здійснюється відповідно до терміну «Поставка без сплати мита» (місце поставки: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,122).

Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом 100 % перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказаний в реквізитах сторін договору, на підставі рахунку та не пізніше 10 банківських днів з моменту здійснення поставки, якщо інші умови оплати за товар не узгоджені сторонами додатково.

Приймання-здача товару проводиться по кількості - відповідно до видаткової накладної, по якості - відповідно до сертифікату, що засвідчує якість товару.

З матеріалів справи вбачається, що згідно вказаного договору ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» отримало від ПП «Укрбуд-ПБК 21» поліетилен 293-285Д у 3 кварталі 2010 року на загальну суму 446 666,67 грн. та віднесено до складу валових витрат за 3 квартал 2010 року витрати на суму 446 666, 67 грн. згідно наступних накладних:

- видаткова накладна №1588 від 28.07.2010 року на суму 223 333,33 грн.

- видаткова накладна №1654 від 04.08.2010 року на суму 223 333,33 грн.

Між ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» і ПП «Валентина» укладено договір поставки №149 від 30.03.20101 року, згідно умов якого ПП «Валентина» зобов'язане виготовити та поставити ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» вироби із полиетилена, полипропилена, полиетилентерефталат.

Найменування, специфічні особливості і кількість виробів зазначаються в специфікаціях - додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Оригінал-макети виробів затверджуються та завіряються печаткою і підписом покупця, а також являються невід'ємною частиною договору. За зміст тексту та зображень на оригіналах-макетах несе відповідальність покупець.

Вироби поставляються у відповідності до специфікацій.

Ціна виробів встановлюється в гривнях і вказуються в специфікаціях. Загальна сума договору при цьому збільшується на суму, вказану в кожній наступній специфікації.

Строк оплати за виконання кожної поставки виробів вказується в специфікаціях. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

Поставка виробів проводиться протягом строку, указаного в специфікації.

Датою передачі виробів вважається дата підписання видаткової накладної в місці поставки.

Місце поставки - м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда,122.

Передача виробів здійснюється згідно умовам договору. Перехід права власності на вироби виникає в момент підписання покупцем видаткової накладної.

Доставка виробів здійснюється силами і за рахунок покупця.

З матеріалів справи вбачається, що згідно вказаного договору ТОВ «ВП «Дніпропластавтомат»» реалізувало на адресу ПП «Валентина» пакети на загальну суму 75 220,0 грн., в т.ч. ПДВ - 12 536,0 грн., згідно таких документів: видаткова накладна №491 від 06.04.2011 року в сумі - 38 653,79 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 6442,30 грн.; видаткова накладна №582 від 18.04.2011 року в сумі - 36 565,74 грн., в т.ч ПДВ 20% - 6094,29 грн.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон №334/94-ВР) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Аналогічне визначено і в ст.135.1 Податкового кодексу України: доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно ст.138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що первинні документи, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за господарськими операціями позивача з ПП «Укрбуд-ПБК 21» та ПП «Валентина» складені у відповідності до законодавства України.

Факт доставки товару на місце здійснення господарської діяльності - м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122 - підтверджують товарно-транспортні накладні №4/2 від 04.08.2010 року, №28/6 від 28.07.2010 року, оформлені належеним чином.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена підприємством проводками: 3 квартал 2010 року - ДТ20 - Кт 631 - 446 666,67 грн., Дт 64 -Кт 631 - 89 333,33 грн.

Оплата за придбаний товар відбулася згідно договору поставки наступними платіжними дорученнями: №638 від 13.08.2010 року, №587 від 02.08.2010 року, №608 від 06.08.2010 року, №611 від 09.08.2010 року, №617 від 10.08.2010 року, №642 від 16.08.2010 року, №646 від 16.08.2010 року, №650 від 17.08.2010 року.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів; те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар та послуги використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цього правочину не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такий договір укладеним у відповідності до вимог чинного законодавства та таким, що спрямований на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем, (який, за період що перевірявся, фактично здійснював господарську діяльність згідно з Довідкою з ЄДРПОУ таких видів: виробництво тари з пластмас, виробництво інших виробів з пластмас, діяльність автомобільного вантажного транспорту, виробництво плит, штаби, труб та профілів з пластмас) документів (знаходяться у справі) видно, що придбаний ним за цими договорами товар використовувався ним безпосередньов його господарській діяльності.

Договірні умови сторонами виконанні повністю, претензії відсутні.

Відповідно п.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зареєстрованою як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (пункти 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997року за №233/2037).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПП «Укрбуд-ПБК 21» виписано податкові накладні №28071 від 28.07.2010 року та №4082 від 04.08.2010 року на поставку 20 т поліетилену 293-285Д на суму 268 000,00 грн. по одній податковій накладній та другій.

ПП «Валентина» виписано податкові накладні №44 від 06.04.2011 року та №138 від 18.04.2011 року на поставку плівки п/е ВОРР 400 мм з малюнком.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, не надав доказів в спростування позовних вимог, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, в тому числі і податок на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дніпропластавтомат»» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень №0000132305 від 07.02.2012 року - задоволити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000132305 державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 309 067 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000132305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 111 837 грн. 50 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено

Суддя С.В. Ніколайчук