Ухвала суду № 24336195, 10.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1106/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазин О.А.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі - Гринчук В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиферний завод" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009291530/0 від 03.08.2009, №009291530/1 від 03.09.2009, №009291530/2 від 23.11.2009 та №009291530/3 від 01.02.2010р., -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиферний завод»(код з ЄДР 25387218; адресам. Київ, Фрунзе, 102) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0009291530/0 від 03.08.2009, № 009291530/1 від 03.09.2009, № 009291530/2 від 23.11.2009 та № 009291530/3 від 01.02.2010 р.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиферний завод»зареєстровано Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією в статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ 25387218).

З матеріалів справи вбачається, що спірні рішення прийняті на підставі Акту перевірки № 829/1530/25387218 від 24.07.2009 року за результатами перевірки за період квітня -травня 2009 року уточнюючого розрахунку із земельного податку на 2009 рік (вх. № 98041 від 25.06.2009 р.)

Судом встановлено, що позивач, у т.ч. у спірний період квітня - травня 2009 року, був землекористувачем земельної ділянки площею 30059,52 кв.м. у Подільському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 102, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Право на землю, - у встановленому законом порядку не оформлено.

Відповідно до зазначеного уточнюючого розрахунку за 2009 рік, який перевірявся ДПІ, підлягало до сплати земельного податку у розмірі 345 850,07 грн. (1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, користувачем яких є позивач), зокрема, за період квітень-травень по 26757,93 грн. щомісячно.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п. 2 Рішення КМР від 25.12.2008 № 944/944, яким встановлювалось, що з 01.04.2009 плата за земельні ділянки справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України "Про оренду землі", що, виходячи з положень ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», по суті дорівнює 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а відтак, на думку відповідача, зазначене порушення призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання із земельного податку за квітень-травень 2009 року у розмірі 107 031,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки та приймаючи оскаржувані рішення, ДПІ виходило із положень п. 2 вищезгаданого рішення Київради та збільшило на його підставі кожний помісячний платіж за спірний період у три рази та, віднявши від отриманого результату задекларовані суми, визначило суму донарахованого податкового зобов'язання.

На підставі вказаного акту перевірки та викладених у ньому висновків ДПІ у Подільському районі міста Києва прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0009291530/0 від 03.08.2009, яке в ході процедури адміністративного оскарження залишено без змін та були прийнятті податкові повідомлення-рішення № 009291530/1 від 03.09.2009. № 009291530/2 від 23.11.2009 та№ 009291530/3 від 01.02.2010 р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання із земельного податку у розмірі 107 031,72 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 351,58 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду дійшла наступного.

Судом було встановлено, що спірним між сторонами є питання застосування ставки (законодавчо визначеного річного розміру плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки) у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення земельного податку (згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю»), або 3% (на підставі п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944).

Закон України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року 2535-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин та звернення до суду) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що пункт 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», на підставі якого податковим органом здійснювалось донарахування позивачу земельного податку, визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 по справі № 2а-332/10 за позовом про визнання протиправним п. 2 рішення Київради від 25.12.2008 р. № 944/944, оскільки предметом оскарження у вказаній справі було рішення Київради на підставі якого відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення у даній справі, якими позивачу визначено податкові зобов'язання по земельному податку та застосовані штрафні (фінансові) санкції, дана постанова залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011, а відтак постанова районного суду набрала законної сили відповідно до вимог чинного процесуального законодавства.

Так, у вказаній постанові суд прийшов до висновку, що у випадку, коли суб'єктами господарювання договорів оренди земельних ділянок з Київрадою не укладалося, тому відсутні підстави для сплати орендної плати, та єдиною формою плати за користування земельними ділянками є земельний податок, ставка якого встановлена статтею 7 Закону України «Про плату за землю»і становить один відсоток від грошової оцінки земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що п. 2 Рішення Київради від 25.12.2008 № 944/944, на підставі якого податковим органом здійснювалось донарахування позивачу земельного податку та яке визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття, не створює будь-яких правових наслідків і не може бути підставою для збільшення у 3 рази розміру плати за землю, тобто для покладання на позивача додаткового, не передбаченого законодавством, податкового обов'язку.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.