Ухвала суду № 24335409, 19.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6783/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Собків Я.М.

За участю секретаря судового засідання Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.11р. у справі №2а-6783/11/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києва по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, повідомлень про нарахування пені

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Банк Національний кредит»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.10р. № 0001734310/0, № 0001744310/0, повідомлення про нарахування пені від 09.11.10р. № 15019/10/43-110.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.11р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що застосування до нього відповідальності спірними рішеннями є неправомірним з урахуванням введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в банку, а також того, що банк в даному випадку не виступає платником податку.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено невиїзну документальну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності виконання платіжних доручень Експериментально-конструкторського бюро Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» на перерахування узгодженого податкового зобовґязання з земельного податку з юридичних осіб за вересень 2008 року, травень, червень, липень, серпень 2009 року ПАТ «Банк Національний кредит», за результатами якої було складено акт перевірки від 26.10.10р. № 551/43-10/20057663.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Банк Національний кредит» вимог п. 8.1 ст. 8 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 05.04.01р. № 2346-ІІІ з урахуванням підпункту 16.5.1, пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у порушенні позивачем строків виконання платіжних доручень ЕКБ Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» на перерахування узгодженого податкового зобовґязання з земельного податку з юридичних осіб за вересень 2008 року, травень, червень, липень, серпень 2009 року, зокрема: було затримано на 357 днів строк виконання платіжного доручення від 23.10.08р. № 699 (податкове зобовґязання за вересень 2008 року в сумі 24732, 12 грн., граничний термін сплати 30.10.2008 року, дата подання до установи банку платіжного доручення 23.10.2008 року, фактично проведено банком 23.12. 2009 року), на 183 дні строк виконання платіжного доручення від 23.06.09р. № 756 (податкове зобовґязання за травень 2008 року в сумі 27526, 19 грн., граничний термін сплати 30.06.2009 року, дата подання до установи банку платіжного доручення 23.06.2008 року, фактично проведено банком 23.12.2009 року), на 147 дні строк виконання платіжного доручення від 29.07.09р. № 370 (податкове зобовґязання за червень 2009 року в сумі 27526, 19 грн., граничний термін сплати 30 липня 2009 року, дата подання до установи банку платіжного доручення 29.07.2008 року, фактично проведено банком 23.12. 2009 року), на 3 дні строк виконання платіжного доручення від 20.08.09р. № 764 (податкове зобовґязання за липень 2009 року в сумі 27526, 19 грн., граничний термін сплати 30.08.2009 року, дата подання до установи банку платіжного доручення 20 серпня 2009 року, фактично проведено банком 23.12.2009 року, дата закінчення мораторію 18.12.2009 року), на 3 дні строк виконання платіжного доручення від 28.09.09р. № 765 (податкове зобовґязання за серпень 2009 року в сумі 27526, 19 грн., граничний термін сплати 30 вересня 2009 року, дата подання до установи банку платіжного доручення 28.09.2009 року, фактично проведено банком 23.12.2009 року, дата закінчення мораторію 18.12. 2009 року).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001734310/0 від 09.11.10р., яким визначено штраф у розмірі 50% за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 39 892,25 грн. та податкове повідомлення -рішення № 0001744310/0 від 09.11.10р., яким визначено штраф у розмірі 10 % за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5 505,24 грн.

Крім того, повідомленням від 09.11.10р. № 15019/10/43-110 СДПІ повідомила ПАТ «Банк Національний кредит»про те, що за несвоєчасне перерахування банком платежів до бюджету за платіжним документом його клієнта нараховується пеня на підставі п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 вказаного Закону в сумі 6 824, 07 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень -рішень, рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт несвоєчасного перерахування банком платежів до бюджету за платіжними документами клієнта банку підтверджується матеріалами справи, позивачем не спростований, норми п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання повинні застосовуватись у взаємозв'язку із спеціальними положеннями щодо відповідальності банків, передбаченими п.16.5.ст.16 вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 5 квітня 2001 року N 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Згідно з п. 30.1 статті 30 вказаного Закону, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Водночас, відповідно до п.п. 16.5.1 пункту 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин; надалі -Закону N 2181-III) за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III).

Отже, спеціальні положення щодо відповідальності банків, передбачені наведеною нормою п.16.5.ст.16 Закону N 2181- III в частині порядку та розміру такої відповідальності є відсилочними до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, а тому доводи апелянта про те, що до нього не може застосовуватись п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181- III з покликанням на те, що у спірних правовідах банк не є платником податків -не заслуговують на увагу.

В даному випадку, норми п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 N 2181- III щодо відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання повинні застосовуватись у взаємозв'язку із спеціальними положеннями щодо відповідальності банків, передбаченими п.16.5.ст.16 вказаного Закону, оскільки це прямо передбачено вказаною спеціальною нормою Закону N 2181- III.

Згідно положень підпункту 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 (у редакції до внесення змін Законом України від 24.07.2009 р. N 1617-VI), не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обовязкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон № 2121) економічні нормативи - це показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов'язковим для банків.

Мораторій - це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Отже, введення у банківській установі мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, що мало місце у даному випадку, є регулюванням Національним банком України економічних нормативів такого банку в контексті підпункту 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181.

У той же час, виходячи з аналізу наведених правових актів, якщо платіжне доручення щодо податкових платежів подано клієнтом до початку дії мораторію, не виконано банком до його початку, але виконано банком під час дії мораторію, податковий орган вправі застосовувати банку санкції за період від дати подання в банк платіжного доручення до дати початку дії мораторію, оскільки, в даному випадку, має місце факт невиконання з вини банку доручення клієнта поза межами строку дії мораторію.

У разі ж подання платіжного доручення у період дії мораторію та виконання його з прострочкою у період дії мораторію, санкції, виходячи з п.п.16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 не застосовуються.

Після закінчення дії мораторію в банку, з метою застосування підпункту 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів на сплату таких податків, наданими під час дії мораторію, розпочинається з дати, наступної за днем закінчення дії мораторію.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при визначенні кількості днів затримки виконання платіжних доручень від 23 жовтня 2008 року № 699, від 23 червня 2009 року № 756, від 29 липня 2009 року № 370 не було враховано введення у позивача мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 19 грудня 2008 року по 18 червня 2009 року (185 днів) Постановою Правління Національного Банку України від 19 грудня 2008 року № 439, тобто при застосуванні штрафних санкцій податковим повідомленням рішенням від 09 листопада 2010 року № 0001734310/0, однак було враховано введення у позивача мораторію на задоволення вимог кредиторів з 05 серпня 2009 року по 18 грудня 2009 року (135 днів) Постановою Правління Національного Банку України від 05 серпня 2009 року № 451 при визначенні кількості днів затримки виконання платіжних доручень від 20 серпня 2009 року № 764, від 28 вересня 2009 року № 765, тобто при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року № 0001744310/0.

Водночас, неврахування відповідачем введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Постановою Правління Національного Банку України від 19.12.08р. № 439, тобто при застосуванні штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 09.11.10р. № 0001734310/0, не призвело до порушення прав позивача, оскільки навіть при врахуванні кількості днів мораторію, кількість днів затримки перевищує 90 днів і не змінює розмір штрафу, який визначається згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у розмірі 50 % від суми податкового боргу, що також підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком фінансових санкцій..

Колегія суддів не вбачає також правових підстав для скасування повідомлення про нарахування пені від 09.11.10р. № 15019/10/43-110, з огляду на те, що нарахування пені відповідає вимогам п.п. 16.5.1 пункту 16.5 ст. 16 Закону № 2181 та розміру, встановленому підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 ст. 16 цього Закону

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.11р. у справі №2а-6783/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.11р. у справі №2а-6783/11/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Собків Я.М.