Ухвала суду № 24334659, 12.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9321/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Аліменка В.О., Петрика І.Й.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової адміністрації у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до Спеціалізованої державної податкової адміністрація у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним протиправним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової адміністрація у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення від 03.03.2011 р. №0000294210/0, яким визна чено грошове зобов'язання із сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8624,11 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 03.03.2011 р. №0000294210/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8623,11 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Спеціалізованої державної податкової адміністрації у м. Києві по роботі з великими платниками податків подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у лютому 2011р. податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за звітний період грудень 2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 17.02.2011р. №48/42-10/00017733.

Згідно з актом перевіркою встановлено несвоєчасну сплату Публічним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот»узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 р. у сумі 83719,14 грн. (з урахуванням переплати, яка обліковувалася за позивачем на кінець звітного періоду), граничний строк сплати якого 28.01.2011 р., із затримкою на 3 дні 31.01.2011 р.

На Акту перевірки та згідно із ст. 126 Податковго кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 р. №0000294210/0, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8624,11 грн., тобто 10% сплаченого із затримкою грошового зобов'язання у розмірі 86241,14 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 83719,14 грн.. з огляду на те, що в силу норми пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У зв'язку з цим у разі встановлення порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011 р., за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення по яких прийняті після 01.01.2011 р., застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що порушення строку сплати податку на додану вартість за грудень 2010 р. допущено позивачем у січні 2011 р., таким чином дані правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Ст. 126 Податкового кодексу України встановлена відповідальність за порушення платником податків правил сплати (перерахування) податку, згідно із якою у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки позивачем сплатив узгоджене зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року із затримкою на 3 дні, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем порушені вимоги податкового законодавства, та нарахував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, тобто 8614,11 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно встановлено протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, оскільки пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 р. застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

При застосуванні санкцій необхідно враховувати положення пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Враховуючи, що порушення позивачем податкового законодавства мало місце у січня 2011 року, контролюючим органом мала бути застосована штрафна санкція у розмірі 1 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги доводи представника апелянта, що п. 7 підрозділу 10 роз ділу ХХ Податкового кодексу України застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань, оскільки вказаною нормою жодних винятків чи особливостей не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності визначення розміру штрафної (фінансової) санкції.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 03.03.2011 р. №0000294210/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8623,11 грн .

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової адміністрації у м. Києві по роботі з великими платниками податків -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 17 квітня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О.

Петрик І.Й.