Ухвала суду № 24333432, 10.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11442/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Плетньовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 11.08.2010 року № 0003092304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28 955,54 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»задоволено.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003092304 від 11.08.2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИВКОФФ»судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було проведено перевірку господарської одиниці позивача - кафе, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 16-А, на предмет дотримання відповідачем, як субєктом господарювання, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п. 2.8, п. 2.9, п. 2.6, п. 3.1, п. 3.3 п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було складено акт (довідку) № 0403/26/51/23/34475322 від 03.08.2010 року (а.с. 54-57).

11 серпня 2010 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було прийнято рішення № 0003092304 про застосування до ТОВ «ПИФКОФФ»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28 955,54 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду скарги позивача ДПА у м. Києві було винесено рішення № 6402/10/25-214 від 23.11.2010 року про залишення скарги позивача без розгляду (а.с. 27).

За результатом розгляду повторної скарги позивача, ДПА України винесено рішення від 24.12.2010 року № 14117/16125-0415, за яким скаргу позивачу було залишено без задоволення, а рішення ДПА у м. Києві № 6402/10/25-214 від 23.11.2010 року - без змін (а.с. 33-34).

Обговорюючи правомірність прийнятого відповідачем рішення від 11.08.2010 року № № 0003092304 про застосування до ТОВ «ПИФКОФФ»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 28 955,54 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320) (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення, ліміт залишку готівки в касі - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Згідно п. 2.8 Положення, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до п. 5.3 Положення, ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у відповідності до наказу ТОВ «ПИВКОФФ»№ 2П від 01.04.2010 року, ліміт каси підприємства було встановлено в сумі 3 250,00 грн.

Згідно пп. «б»п. 5.1 Положення, для підприємств (у наведеному випадку для відокремлених підрозділів), у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, строки здавання готівкової виручки (готівки) встановлюються наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

Тобто, готівкова виручка на кінець робочого дня, що отримана підприємством не додається до залишку при його співставленні з встановленим лімітом залишку готівки в касі підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2010 року залишок на кінець робочого дня складав 5 300,75 грн., в тому числі 2 929,83 грн. нічного виторгу підприємства. Отже, з урахуванням пп. «б» п. 5.1 Положення, фактичний залишок на кінець робочого дня складав 2 370,92 грн. Тобто, перевищення ліміту каси не було.

Відповідно до п. 2.10 Положення, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2011 року залишок на кінець дня складав 7 964,41 грн. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що внесена позивачем в касу підприємства готівка в сумі 7 904,41 грн. була призначена для видачі заробітної плати, а тому, відповідно до п. 2.10 Положення, ці кошти до ліміту каси не прирівнюються.

28 квітня 2010 року в касу підприємства вносилась готівка в сумі 10 496,26 грн., яка з каси не видавалась, оскільки була призначена для видачі заробітної плати. Залишок на кінець дня складав 10 496,26 грн., які відповідно до п. 2.10 Положення, до ліміту каси не прирівнюються.

Отже, перевищення позивачем 27.04.2010 року та 28.04.2010 року ліміту залишку готівки в касі допущено не було.

Таким чином, колегією суддів не встановлено порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (тут і далі по тексту ухвали -в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР);

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР).

Згідно пп. 11 п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінетом Міністрів України № 199 від 18.02.2002 року (надалі - Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до п. 17 Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

Під поняттям зміни, в розумінні пп. 15 п. 2 Вимог, розуміють період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог) наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня. Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Враховуючи вищевикладене, якщо суб'єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Відповідно до п. 1.2 Положення, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно до п. 2.6 Положення - уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Положення, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Згідно п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 106/5297, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки було встановлено неповне оприбуткування готівкової виручки 01.11.2009 року на суму 157,50 грн. до касової книги підприємства та не оприбуткування 12.02.2010 року готівкових коштів в сумі 29,04 грн.

З доводів позивача вбачається, визначена невідповідність оприбуткованої готівкової виручки між проведеною через РРО та прибутковими касовими ордерами за 01.11.2009 року та 12.02.2010 року, що була встановлена контролюючим органом, фактично є ні чим іншим, як помилково внесений запис в касову книгу 01.11.2009 року невірної суми 1 064,35 грн. замість вірної 906,85 грн., а Z-звіт на суму 1 628,46 грн., що був роздрукований вночі 12.02.2010 року було помилково переставлено місцями з Z-звітом на суму 1 599,42 грн. за 13.02.2010 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було допущено порушення вимог ведення книги обліку розрахункових операцій, за яке ч. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначена санкція у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, колегія суддів зазначає, що визначена податковим органом штрафна санкція, передбачена абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки не може бути застосована до позивача за неналежне ведення книги обліку розрахункових операцій, оскільки дана санкція встановлюється саме за неоприбуткування та/або не повне оприбуткування готівки у касі, чого встановлено не було.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при встановленні порушення ТОВ «ПИВКОФФ»вимог чинного законодавства щодо неналежного ведення книги обліку розрахункових операцій, відповідачем було не вірно застосовано норму законодавства України.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ПИВКОФФ»підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.