КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9950/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
"27" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Аліменко В.О., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Пі Сі Бі-Радіозавод»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0007651503/0/33992 від 05 серпня 2009 року,-
в с т а н о в и в:
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 грудня 2011 року позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Пі Сі Бі-Радіозавод» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0007651503/0/33992 від 05 серпня 2009 року задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 05 серпня 2009 року №007651503/0/33992.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у Дарницькому районі м.Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що позивачем не виконано положення п.2 рішення Київської міської ради №944/944 та не проведено коригування задекларованих сум земельного податку, в результаті чого було складено акт та донараховано суму податку у розмірі 43098,00 грн. Штрафні санкції застосовані відповідно до пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які складають 2154,90 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м.Києва проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку ВАТ «Пі Сі Бі-Радіозавод»за період квітень-червень 2009 року, за результатами якої складено акт № 3820/1503/30263079 від 31 липня 2009 року, яким встановлено допущення позивачем методологічної помилки при розрахунку податкового зобов'язання з земельного податку, а саме неврахування позивачем ставки 3%, встановленої згідно п.2 рішення Київської міської Ради від 25 грудня 2008 року № 944/944, в зв'язку з цим встановлено заниження податкового зобов'язання на суму 43098 грн.
На підставі акту перевірки №3820/1503/30263079 від 31 липня 2009 року ДПІ у Дарницькому районі м.Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0007651503/0/33992 від 05 серпня 2009 року, згідно якого за порушення п.2 рішення Київської міської Ради від 25 грудня 2008 року № 944/944 ВАТ «Пі Сі Бі-Радіозавод»визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 45252,90 грн., в тому числі 43098 грн. за основним платежем, 2154,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у ДПІ у Дарницькому районі м.Києва були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем п.2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25 грудня 2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», та, відповідно, для винесення податкового повідомлення-рішення №0007651503/0/33992 від 05 серпня 2009 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав:
Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до п.п.34, 35 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, а також затверджуються відповідно до закону ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Пунктом 2 рішення Київської міської Ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»передбачено, що з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, незареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст.21 Закону України «Про оренду землі».
У відповідності до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
При цьому, частиною ст.4 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ч.ч.5-10 цієї статті та ч.2 ст.6 цього Закону.
З системного аналізу ст.ст.2, 4 Закону України «Про плату за землю»слідує, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обовязкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю». Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч.5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 27 вересня 2010 року у справі №2а-332/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п.2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25 грудня 2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м.Києві».
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо неправомірності винесення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва податкового повідомлення-рішення №0007651503/0/33992 від 05 серпня 2009 року, враховуючи декларування та сплату позивачем земельного податку за земельну ділянку, що знаходиться в його користуванні, у відповідності до вимог чинного законодавства, а також визнання незаконним і нечинним з моменту прийняття п.2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25 грудня 2008 року «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в м.Києві», на підставі якого позивачу визначено податкові зобов'язання.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія судів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 грудня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 02 квітня 2012 року.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Аліменко В.О.
Лічевецький І.О.
Судове рішення № 24332481, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9950/09/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: