Постанова № 24332088, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5159/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі -відповідач, Ніжинська ОДПІ Чернігівської області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29 вересня 2011 року № 0000902301 про збільшення ВАТ «Ніжинський механічний завод»суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 358 625,76 грн..

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод» відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Крім цього, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача було заявлено клопотання про заміну сторони по справі у зв'язку зі зміною найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»на Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод». За твердженням представника позивача, зазначені зміни відбулися на підставі Закону України «Про акціонерні товариства»та рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Ніжинський механічний завод».

Дане клопотання представника позивача було задоволено.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 15 серпня 2011 року по 12 вересня 2011 року працівниками Ніжинської ОДПІ Чернігівської області було проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р.

В ході проведення перевірки було встановлено зокрема порушення позивачем вимог п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним орендної плати за землю в загальній сумі 358 625,76 грн., у тому числі за січень 2011 р. в сумі 59 770,96 грн., лютий 2011 року в сумі 59 770,96 грн., березень 2011 року в сумі 59 770,96 грн., квітень 2011 року в сумі 59 770,96 грн., травень 2011 року в сумі 59 770,96 грн. та червень 2011 року в сумі 59 770,96 грн..

Суть вказаного порушення полягає в тому, що позивач самостійно визначив суму платежу орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності, розмір якої був значно нижчим від трикратного розміру земельного податку, обрахованого згідно ст.274 розділу XIII Податкового кодексу України.

За результатами проведення перевірки відповідачем було складено акт від 19.09.2011 р. №1142/23-14312565, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2011 р. № 0000902301 за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 358 626,76 грн., з них: 358 625,76 грн. - за основним платежем, 1 грн. - за штрафними санкціями (а.с.12).

Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням, оскільки на думку останнього ані Податковий кодекс України ані інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати орендну плату в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Крім цього, позивач вважає, що обов'язок по сплаті збільшеного розміру орендної плати може виникати лише у випадку внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

Відповідач заперечує проти вимог даного позову та мотивує свою позицію тим, що позивачем не було дотримано положення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, оскільки незважаючи на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.2 ст.288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно із п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Законом України «Про оренду землі»від 06.10.98 р. № 161-XIV (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому, згідно ст. 21 вказаного Закону, орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Подібне положення міститься і в п. 288.4 ст.288 Податкового кодексу України, відповідно до якого розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, згідно із законодавством України питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів було встановлено, що 24 грудня 2003 року між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Ніжинський механічний завод" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого була земельна ділянка, розташована за адресою: м.Ніжин, Чернігівської області, вул. Курилівська, 58, загальною площею 4,9485 га (а.с.19-20).

Пунктом 2.3 вказаного договору було визначено внесення Орендарем орендної плати у розмірах: на рівні ставки земельного податку.

При цьому, розмір орендної плати щорічно мав переглядатися у випадках і з моменту:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Крім цього, 22 березня 2006 року між Ніжинською міською радою (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Ніжинський механічний завод" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого була земельна ділянка, розташована за адресою: м.Ніжин, Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 37, загальною площею 8,6499 га, у тому числі 3,6785 га - під будівлями, 4,9714 - господарчий двір (а.с.15-17).

Пунктом 1.3 зазначеного договору було встановлено, що розмір орендної плати має переглядатися один раз у два роки у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В даному випадку недійсність договорів на право тимчасового користування земельними ділянками (в тому числі на умовах оренди) законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання їх недійсними відсутнє, а тому спірні договори оренди землі є правомірними.

При цьому, згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, підприємство зобов'язане сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі, а саме -в розмірі одного земельного податку.

Водночас, закріплення в Податковому кодексі України мінімального та максимального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.

Поряд з цим, ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати.

Тобто підприємство зобов'язано буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Слід також зазначити, що положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI щодо внесення змін до ч. ч. 4 та 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»можуть і повинні бути застосовані до орендних правовідносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинності зазначеним законом.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Отже, підприємство зобов'язане буде сплачувати більший розмір орендної плати з настанням дати:

-набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати);

-набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

Матеріали справи не містять доказів існування додаткових угод про внесенні відповідних змін до істотних умов договорів оренди землі, зокрема в частині збільшення розміру орендної плати.

Таким чином, враховуючи відсутність у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI вимог щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати) у відповідність з цим Законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності застосування відповідачем нарахування податкового зобов'язання з орендної плати ВАТ «Ніжинський механічний завод»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод»), оскільки в силу вимог ст. 58 Конституції України норма ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»не має зворотної дії до спірних орендних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 01 вересня 2011 року № К-37225/10.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»(на даний час Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод») до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення слід задовольнити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»- задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 29 вересня 2011 року № 0000902301.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ісаєнко Ю.А.