Ухвала суду № 24331723, 12.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12303/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 24.01.2011 року №150, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 24.01.2011 року №150. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що позивачем у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України в повному обсязі сплачено єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за січень 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням, а тому за позивачем відсутня заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 114,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що за позивачем обліковується борг у розмірі 114, 00 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку станов на вересень 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем на 2011 рік обрано спрощену систему оподаткування, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку № 637 від 07.12.10 року.

Згідно з п.2 Указу Президента України від 03.07.98 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року»від 27.12.10 року №1196 здійснено перерахунок єдиного податку за січень 2011 року у сумі 85,00 грн.(43 % від ставки у розмірі 200,00 грн.) на рахунок Головного управління Державного казначейства України, що підтверджується платіжним доручення № 15920.30.1. від 19.01.11 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року»від 27.12.10 року № 1196, суб'єкт малого підприємництва сплачує: 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка набирає чинності з 01.01.11 року.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо відображення в облікові інформаційній системі органів державної податкової служби сум єдиного податку, що сплачують юридичні та фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, наданих листом Державної податкової адміністрації України від 07.02.11 року № 3330/7/19-0217, починаючи з дати відкриття рахунків доходів бюджету (07.02.2011 р.) на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», припиняється розподіл органами Державного казначейства України сум єдиного податку, оскільки платники податку зобов'язані сплачувати окремо суму податку, що спрямовується до місцевого бюджету (43%) та контролюється органами ДПС, і суму єдиного соціального внеску, що контролюється Пенсійним фондом.

Крім того, до відома підпорядкованих податкових органів та платників податків доведений лист ДПА України від 14.02.2011 року №1019/7/15-0117 «Про надання роз'яснення», згідно з яким у грудні 2010 року та січні 2011 року сплата та нарахування єдиного податку здійснюється в повному обсязі (200,0 грн. на місяць для фізичних осіб - СПД) та на старі реквізити, а з 07.02.11 року, тобто з дати відкриття Державним казначейством України рахунків з обліку надходжень сплата єдиного податку здійснюється у розмірі 43% - 86,0 грн. на нові рахунки.

У разі якщо до 07.02.11 року платниками єдиного податку вказані авансові платежі сплачувались у розмірі 43 відсотків єдиного податку, то з метою упередження виникнення недоплат єдиного податку до місцевих бюджетів зазначеній категорії платників, необхідно самостійно доплатити суми раніше сплачених та розмежованих органами Держказначейства авансових внесків до рівня 43 відсотків єдиного податку. Кошти повинні бути спрямовані на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників - юридичних осіб та за кодом 18050400 для платників - фізичних осіб.

Отже, позивачу слід було перерахувати суму єдиного податку у розмір 200,00 грн. одним платежем на старі розрахункові рахунки, а не розділяти його.

Крім того, позивачем доказів оплати 57 % нарахованого єдиного податку, як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суду першої інстанції не надано.

У зв'язку з тим, що за позивачем, згідно облікової картки платника податку, станом на 20.01.11 року обліковувалась заборгованість у розмірі 114,00 грн., тобто 57 % від основної суми, відповідачем винесено податкову вимогу № 150 від 24.01.11 року на суму 114,00 грн.

За адміністративним оскарженням позивачем вказаної вимоги, податкова вимога № 150 від 24.01.11р. на суму 114,00 грн. залишена без змін, а скарги без задоволення.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Умови, порядок формування та направлення податкових вимог регламентується Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.10 року №1037 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1432/18727.

Згідно з п.3.1 «а»Порядку №1037, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Таким чином, заборгованість позивача виникла на підставі того, що позивачем єдиний внесок у розмірі 200,00 грн. мав бути сплачений одним платежем, без окремого виділення 43% єдиного податку, оскільки таке розподілення було можливе лише з 07.02.11 року.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.