Рішення № 24328121, 17.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2012 р. Справа № 5/031-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київдо Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, м. Боярка про стягнення 1197207,65 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 26.12.2011р. № 127/10 відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 19.03.2012р.суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач) до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення 1197207,65 грн., з яких 1014262,79 грн. основний борг, 68977,74 грн. інфляційні втрати, 35698,49 грн. 3% річних та 78268,63 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 27.12.2010р. № 06/10-2978 БО-17 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні просить суд зменшити розмір пені, з мотивів викладених в відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що відповідач використовує природний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, за які останні не розраховуються вчасно та в повному обсязі, що призводить до накопичення значної заборгованості споживачів вказаних послуг перед відповідачем і як наслідок призводить до скрутного фінансового становища підприємства.

Відповідач, під час розгляду справи, заявив клопотання про об'єднання справ та витребування доказів, які відхилені судом з огляду на їх безпідставність та недоцільність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти від 27.12.2010р. № 06/10-2978 БО-17 (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник - позивач зобов'язався поставити покупцеві -відповідачу імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ (надалі -газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1757,992 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: січень -395,655 тис. куб.м., лютий -514,338 тис. куб.м., березень -207,027 тис. куб.м., квітень -56,475 тис. куб.м., травень -0,000 тис. куб.м., червень -0,000 тис. куб.м., липень 0,000 - тис. куб.м., серпень 0,000 - тис. куб.м., вересень - 0,000 тис. куб.м., жовтень -111,631 тис. куб.м., листопад -178,268 тис. куб.м., грудень -294,598 тис. куб.м.

Згідно п. 3.1 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податку на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -2464,94 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -2957,93 грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 4333344,80 грн., у тому числі ПДВ -5200013,76 грн.

Положеннями п. 3.1.1 договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін і діє у частині поставки газу до 31.12.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 додатку № 1 від 27.12.2010р. до договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 27.12.2010р. № 06/10-2978 БО-17 приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Додатковою угодою від 28.01.2011р. № 1 до договору сторони погодили наступне.

Викласти назву договору у наступній редакції: «Договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.».

Викласти назву додатку № 1 до договору у наступній редакції: «Додаток № 1 до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.».

Пункт 1.3 із тексту договору виключити, відповідно до п. 1.4 вважати пунктом 1.3.

Викласти пункт 3.1 договору у наступній редакції: «3.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ -20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -2561,64 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -3073,97 грн.».

Викласти пункт 3.1.1 договору у наступній редакції: «3.1.1. Загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.».

Викласти пункт 3.2 договору у наступній редакції: «3.2. Сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.».

Викласти пункт 10.1 договору у наступній редакції: «10.1 Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.».

Додатковою угодою від 06.04.2011р. № 2 до договору сторони погодили з 01.04.2011 року викласти пункт 3.1 договору в наступній редакції: «3.1 Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2553,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -259,70 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -2863,96 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -3436,75 грн.».

Додатковою угодою від 11.07.2011р. № 3 до договору сторони погодили з 01.07.2011 року викласти пункт 3.1 договору в наступній редакції: «3.1 Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -285,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -3368,97 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -4042,76 грн.».

Додатковою угодою від 03.10.2011р. № 4 до договору сторони погодили вважати договір від 27.12.2010 року № 06/10-2978 БО-17 припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011р.

На виконання умов договору позивач в період січень -квітень 2011 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3667514,08 грн., який останній прийняв, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.01.2011р. на суму 1061225,98 грн., від 28.02.2011р. на суму 1178384,11 грн., від 31.03.2011р. на суму 856678,00 грн., від 31.04.2011р. на суму 571225,99 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1014262,79 грн. -різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 1014262,79 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1014262,79 грн. заборгованості за поставлений природний газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ, позивач просить суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з лютого 2011 року по лютий 2012 року в сумі 68977,74 грн., 3% річних з простроченої суми за період прострочення з 11.02.2011р. по 15.03.2012р. в сумі 35698,49 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Також, позивач посилаючись на п. 7.3.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 15.09.2011р. по 15.03.2012р. складає 78268,63 грн.

У пункті 9.3 договору сторони погодили, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

Проте, суд враховує, що несвоєчасність виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строки та розмірі визначені договором, сталося в зв'язку з складним фінансове становище відповідача, позаяк відповідач використовує природний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, за яку останні не розраховуються вчасно та в повному обсязі, що призводить до накопичення значної заборгованості споживачів перед відповідачем за надані послуги.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання

Враховуючи майновий стан сторін, складне фінансове становище відповідача, існування значної заборгованості споживачів перед відповідачем за спожитий природний газ, надмірно великий розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій порівняно із збитками кредитора, суд вважає за можливе скористатися правом, наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 39134,32 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1014262,79 грн. основного боргу, 68977,74 грн. інфляційних втрат, 35698,49 грн. 3% річних та 39134,32 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В частині стягнення пені в розмірі 39134,31 грн. суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9, ідентифікаційний код 23576122) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1014262 (один мільйон чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 79 коп. основного боргу, 68977 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 35698 (тридцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 49 коп. 3% річних, 39134 (тридцять дев'ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 32 коп. пені, 23945 (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.