Рішення № 24328002, 24.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2012 р. Справа № 26/030-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Рігдо Товариства з обмеженою відповідальністю „Валтекс", м. Біла Церквапро стягнення 82 091,52 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № 81/23713 від 26.12.2011 року,відповідача:не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 82 091,52 грн. неустойки, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з передачі товару за договором № 3710-09 від 07.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 10.05.2012 року у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача.

Через канцелярію суду 07.05.2012 року відповідач надав клопотання, в якому зазначив, що позивач не надіслав на його адресу копії доданих до позовної заяви документів, що позбавляє його можливості належним чином підготувати відзив на позов та просив зобов'язати позивача надіслати йому копії усіх додатків, приєднаних до позовної заяви, яке було відхилене судом, оскільки відповідач наділений правом у порядку ст. 22 ГПК України знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 24.05.2012 року.

Через канцелярію суду 24.05.2012 року відповідач надав клопотання, в якому зазначив, що позивач не надіслав на його адресу копії доданих до позовної заяви документів, що позбавляє його можливості належним чином підготувати відзив на позов та просив зобов'язати позивача надіслати йому копії усіх додатків , приєднаних до позовної заяви для, яке судом відхиляється, оскільки відповідач наділений правом у порядку ст. 22 ГПК України знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Представник відповідача в судові засідання 19.04.2012 року, 10.05.2012 року та 24.05.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представник позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 року між Публічним акціонерним товариством „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Валтекс" (постачальник) укладено договір № 3710-09, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець ? прийняти та оплатити матеріали (ресурси) на умовах, передбачених даним договором.

Даний договір діє до 31.12.2011 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе обов'язків за даним договором (п. 10.5 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кількість, номенклатура ресурсів зазначаються в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.2 договору строки поставки ресурсів зазначаються в специфікаціях.

Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки та вказані у специфікації і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки постачальника пов'язані з поставкою ресурсів (п. 4.1 договору).

07.04.2011 року сторони підписали специфікацію № 1 до договору, згідно якої вартість ресурсів, які підлягають постачанню згідно даної специфікації складає 1 891 404,00 грн.

Відповідно до п. 4 специфікації строк поставки ресурсів ? протягом 45 календарних днів від дати заявки покупця.

23.09.2011 року позивач відправив на адресу відповідача заявку № 09/17445, щодо поставки частини ресурсів, передбачених специфікацією № 1 на суму 1 026 144,00 грн.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, ресурси на суму 1 026 144,00 грн. в строк визначений п. 4 специфікації № 1 до договору позивачу не поставив.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку порушення строків чи об'ємів поставки ресурсів, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості не поставлених в строк ресурсів.

13.12.2011 року позивач направив відповідачу претензію, в якій проси всплатити штраф у розмірі 82 091,52 грн., у зв'язку із невиконанням останнім договірних зобов'язань з поставки ресурсів.

У відповідь на вказану претензію, відповідач у листі № 142/66/02 від 07.02.2012 року просив розглянути можливість зниження штрафних санкцій на 50 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Частина 6 ст. 4 ЦК України передбачає, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання (ч. 2 ст. 9 ЦК України).

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, в силу ст. 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства, норми ГК України є спеціальними нормами щодо встановлення відповідальності за правопорушення у сфері господарювання за господарськими зобов'язаннями суб'єктів господарювання. При цьому, чинне законодавство не передбачає забезпечення неустойкою виключно грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з не виконанням зобов'язання з поставки товару за договором нараховано 82 091,52 грн. неустойки відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону та умовам договору.

Отже, позовні вимоги про стягнення неустойки у сумі 82 091,52 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 641,83 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валтекс" (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, буд. 2, код 32393877) на користь Публічного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, код 00190905) 82 091 (вісімдесят дві тисячі дев'яносто одну) грн. 52 коп. неустойки, 1 641 (одну тисячу шістсот сорок одну) грн. 83 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 24.05.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак