Рішення № 24327883, 21.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/566 21.05.12

За позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»

До Державного підприємства «Укрконверс»

Про стягнення 7 206 133,83 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 05.01.10 р., від 26.12.11 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укрконверс»про стягнення 4 797 473,53 грн. основного боргу, 2 000 546,46 грн. інфляційних нарахувань та 408 113,84 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за угодою про новацію від 03.01.2006 р.

Ухвалою суду від 22.11.10 р. було порушено провадження у справі № 37/566 та призначено її розгляд на 08.12.10 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 08.12.10 р. представник позивача повідомив, що документів на виконання вимог ухвали суду надати не може у зв'язку з тим, що на підприємстві прокуратурою була проведена виїмка документів.

Представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 43/464-23/583-б за заявою Державного підприємства «Укрконверс»про визнання його банкрутом, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження від 15.11.10 р.

Представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання.

Суд повідомив, що зазначене клопотання буде вирішено у наступному засіданні.

З метою витребування у позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвалою суду від 08.12.10 р. розгляд даної справи було відкладено до 20.12.10 р.

У призначене судове засідання 20.12.10 р. представники сторін не з'явилися.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.12.10 р. від позивача надійшла телеграма, в якій він повідомив, що ним було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача з позначкою «порушено справу про банкрутство», у зв'язку з чим ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі № 37/566, та просив провести судове засідання без участі позивача.

Розглянувши клопотання Державного підприємства «Укрконверс», суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі № 37/566 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 43/464-23/583-б за заявою Державного підприємства «Укрконверс» про визнання його банкрутом у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Зокрема, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

У відповідності до п. 54, 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство», Закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону

В п. 55 вищевказаної Постанови зазначено, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК.

Враховуючи викладені вище обставини та неможливість подальшого вирішення спору до вирішення судом при розгляді справи № 43/464-23/583-б за заявою Державного підприємства «Укрконверс»про визнання його банкрутом, ухвалою суду від 20.12.10 р. було зупинено провадження у справі № 37/566 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 43/464-23/583-б та зобов'язати сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

09.04.12 року ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківгаз»звернулась до Господарського суду м. Києва з клопотанням про поновлення провадження у справі № 37/566 у зв'язку з тим, що 21.03.12 р. ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 43/464-23/583-б про банкрутство ДП «Укрконверс»припинено провадження, керуючись п. 11 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи наведене, оскільки підстави, які зумовили зупинення провадження у справі № 37/566 відпали, суд ухвалою від 11.04.12 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 25.04.12 р.

У судовому засіданні 25.04.2012 р. представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, частково надав документи на виконання вимог ухвали, зокрема: витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи; копію довіреності на ім'я Слесар П.Ф.; довідку про наявність відкритих рахунків; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору; довідку щодо стану заборгованості відповідача перед відповідачем, які були залучені до матеріалів справи; оригіналів документів надати не зміг, пояснивши це тим, що на підприємстві проводилась перевірка, під час якої дані оригінали були вилучені.

Представники відповідача у дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.04.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 20.04.12 р. ухвали про поновлення та про призначення даної справи до розгляду.

Ухвалою суду від 25.04.12 р. було відкладено розгляд справи до 14.05.12 р., зобов'язано позивача надати додаткові докази у справі.

У судовому засіданні 14.05.12 р. представник позивача надав пояснення по суті спору, повторно позовні вимоги підтримав, надав документи на виконання вимог ухвали, зокрема: договір уступки права вимоги № 11-914 від 26.11.2003 р., Авізо № 117 від 31.03.2004 р., договір уступки права вимоги № 24/11-04 від 14.05.2004 р., договір дольової участі у будівництві житла № 1/02/2004 від 01.02.2004 р., додаткову угоду № 1 від 19.02.2004 р. до договору дольової участі у будівництві житла № 1/02/2004 від 01.02.2004 р., додаткову угоду № 2 від 15.06.2004 р. до договору дольової участі у будівництві житла № 1/02/2004 від 01.02.2004 р., додаткову угоду № 3 від 25.12.2005 р. до договору дольової участі у будівництві житла № 1/02/2004 від 01.02.2004 р., акт прийому -передачі квартир від 16.06.2004 р., акт про залік зустрічних вимог від 20.04.2005 р., які залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 14.05.12 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.04.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 04.05.12 р. ухвали про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду від 11.04.12 р. та від 25.04.12 р., а також з метою дослідження доказів у справі, суд ухвалою від 14.05.12 р. відклав розгляд справи № 37/566 на 21.05.2012 р.; повторно зобов'язав відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.12 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 21.05.12 р. повторно не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Укрконверс»(сторона 1) та Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» було укладено угоду про новацію від 03.01.06 р.

У відповідності до п. 1.1. зазначеної угоди про новацію від 03.01.06 р., сторони досягли згоди припинити визначені цією угодою первісні зобов'язання шляхом заміни їх новими зобов'язаннями, визначеними даною угодою.

Згідно з п. 1.2. угоди про новацію від 03.01.06 р., первісними зобов'язаннями, які припиняються шляхом зміни, є грошові зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 на загальну суму 4 797 473,53 грн., а саме:

- зобов'язання сторони 1 з оплати стороні 2 фінансової компенсації в сумі 3 000 000,00 грн. за проведене відступлення права вимоги боргу відповідно до п. 2.4. договору № 24/11-04 від 14.05.04 р.;

- зобов'язання сторони 1 з оплати стороні 2 фінансової компенсації в сумі 1 797 473,53 грн. за проведене відступлення права вимоги боргу відповідно до договору № 11-914 від 26.11.03 р.

Пунктом 1.3. угоди про новацію від 03.01.06 р. визначено, що новими зобов'язаннями, які змінюють первісні, є зобов'язання сторони 1 з передачі у власність стороні 2 житла (об'єкти) відповідно до укладеного між сторонами договору дольової участі № 1/02/2004 від 01.02.04 р., на загальну суму 4 797 473,53 грн., виходячи з умов зазначеного договору.

У відповідності до п. п. 1.4., 1.4.1. та 1.4.2. вищевказаної угоди, сторона 1 підтверджує, що право власності на об'єкти належить виключно стороні 1, об'єкти не знаходяться під арештом, у заставі, іпотеці, ніяким чином не обмежені в обігу.

Згідно з п. 2.1. угоди про новацію від 03.01.06 р., сторона 1 зобов'язується виконати свої зобов'язання перед стороною 2 у термін до 30.12.07 р.

Відповідно до п. 2.2 угоди про новацію від 03.01.06 р., об'єкти передаються стороною 1 стороні 2 за актом приймання-передачі, який складається у письмовій формі і підписується повноважними представниками сторін.

Пунктами 2.3., 2.3.1. та 2.3.2. передбачено, що разом з передачею об'єктів сторона 1 передає стороні 2 документи, що засвідчують наявність у сторони 1 права власності на об'єкти, а саме:

- свідоцтво на право власності на об'єкти або інші документи, що згідно з вимогами чинного законодавства України підтверджують право власності на об'єкти;

- витяг з реєстру права власності на нерухоме майно щодо реєстрації об'єктів.

Також пунктами 2.4., 2.4.1. та 2.4.2. угоди про новацію від 03.01.06 р. визначено, що сторона 1 передає стороні 2, крім зазначених вище документів, наступні документи:

- документи, що підтверджують право особи, що підписала цю угоду про новацію, на відчуження таких об'єктів нерухомості (витяг із статуту, наказ про призначення тощо);

- технічний паспорт кожного об'єкта нерухомості з відміткою про інвентаризацію.

Згідно з п. 2.5. угоди про новацію від 03.01.06 р., обов'язки сторони 1 за цією угодою вважаються виконаними в повному обсязі з моменту переходу права власності на всі вказані об'єкти до сторони 2.

У відповідності до п. 2.6. угоди про новацію від 03.01.06 р., у разі невиконання стороною 1 обов'язків з передачі житла у термін, вказаний у п. 2.1. цієї угоди, сторона 1 зобов'язується виконати обов'язки у грошовому еквіваленті, а саме -перерахувати на розрахунковий рахунок сторони 2 грошові кошти в сумі 4 797 473,53 грн. та сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, починаючи з 01.01.08 р.

Пунктом 3.2. угоди про новацію від 03.01.06 р. визначено, що ця угода набирає чинності з моменту і на суму виконання зобов'язань стороною 1 перед стороною 2 по передачі житла за договором № 1/02/2004 від 01.02.04 р. згідно з п. 1.3., і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач пояснив суду, що станом на момент звернення з позовною заявою до Господарського суду м. Києва зобов'язання відповідача за угодою новації від 03.01.06 р. не виконані в повному обсязі, житло не передано у власність позивача, грошові кошти не перераховані позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії договору про уступку права вимоги № 11-914 від 26.11.03 р., авізо № 117 від 31.03.04 р., договору уступки права вимоги боргу № 24/11-04 від 14.05.04 р., договору дольової участі в будівництві житла № 1/02/2004 від 01.02.04 р., додаткової угоди № 1 від 19.02.04 р., № 2 від 15.06.04 р. та № 3 від 25.12.05 р. до договору дольової участі в будівництві житла № 01/02/2004 від 01.02.04 р., акту прийому-передачі квартир від 16.06.04 р., акту про залік зустрічних вимог від 20.04.05 р. та довідку про стан заборгованості ДП «Укрконверс»станом на день розгляду справи в суді.

За таких обставин Дочірня компанія «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Державного підприємства «Укрконверс»про стягнення 4 797 473,53 грн. основного боргу, 2 000 546,46 грн. інфляційних нарахувань та 408 113,84 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за угодою про новацію від 03.01.2006 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений угодою про новацію від 03.01.06 р. строк зобов'язання перед позивачем не виконав.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 4 797 473,53 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»про стягнення з Державного підприємства «Укрконверс»4 797 473,53 грн. основного боргу за угодою про новацію від 03.01.06 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»просить суд також стягнути з відповідача 2 000 546,46 інфляційної складової боргу та 408 113,84 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за угодою про новацію від 03.01.06 р. за період з 01.01.2008 р. до 31.10.2012 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача інфляційне нарахування в розмірі 2 000 546,46 грн. за період з січня 2008 р. до жовтня 2010 р.

При дослідженні розрахунку позовних вимог Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»щодо стягнення 408 113,84 грн. трьох відсотків річних судом було виявлено помилки в частині зазначення кількості днів у 2008 році, який є високосним і містить 366 днів.

За таких обставин судом було виконано власний розрахунок трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідача, наведений в таблиці нижче.

Розрахунок 3 % річних:

Період заборгованості Сума заборгованості Кількість днів прострочкиСума річних процентів01.01.2008 - 31.12.2008 4 797 473,53 грн.366 днів143 924,2101.01.2009 -31.12.20094 797 473,53 грн.365 днів143 924,2101.01.2009 - 31.10.20104 797 473,53 грн.304 дні119 871,12ВСЬОГО:407 719,54 Таким чином, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за угодою про новацію від 03.01.06 р. станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, то з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 407 719,54 грн. трьох відсотків річних за період з 01.01.2008 р. до 31.10.2010 р.

Таким чином, позов Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»до Державного підприємства «Укрконверс»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті витрат на сплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укрконверс»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код ЄДРПОУ 32494385) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» (61001, м. Харків, вул. Культури, 20 А, код ЄДРПОУ 25698645) 4 797 473 (чотири мільйони сімсот дев'яносто сім тисяч чотириста сімдесят три) грн. 53 коп. основного боргу, 2 000 546 (два мільйони п'ятсот сорок шість) грн. 46 коп. інфляційних нарахувань, 407 719 (чотириста сім тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 54 коп. трьох відсотків річних, 25 498 (двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 60 коп. витрат на сплату державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 99 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 25.05.2012 р.