Рішення № 24327835, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/3181-2012 15.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віп-

Капітал"

про стягнення 69 510, 69 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 02.02.2012 року;

від відповідача не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віп-Капітал" про стягнення 56 341, 17 грн. -основного боргу, 6 014, 97 грн. -інфляційних нарахувань, 4 306, 62 грн. - пені та 2 847, 93 грн. -3 % річних.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору доручення про надання страхових агентських послуг (агентська угода) № 30.04.2009-К-АС від 30.04.2009 року відповідач надавав позивачеві за винагороду послуги щодо укладання від імені позивача страхових договорів зі страхувальниками та інші супутні послуги. Всупереч умовам договору, у період з листопада 2009 року по червень 2010 року відповідач свої обов'язки щодо перерахування позивачеві отриманих від страхувальників страхових платежів не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за договором у розмірі 56 341, 17 грн. За порушення відповідачем грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з ТДВ "Віп-Капітал" пеню, 3 % річних та збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.04.2012 року подав частково витребувані судом докази та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 09.04.2012 року не з'явився, витребувані судом докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 09.04.2012 року продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 15.05.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2012 року подав частково витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2012 року не з'явився, витребувані судом докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, Господарським судом міста Києва на адресу відповідача, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.04.2012 року, а саме: 01601, м. Київ, Печерській узвіз, будинок 3, була направлена ухвала суду, яка повернулася до суду із зазначенням, що за вказаною адресою особа не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Тобто, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Міська страхова компанія" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія"), за договором -страховик, та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віп-Капітал", за договором -агент, було укладено договір доручення про надання страхових агентських послуг (агентська угода) № 30.04.2009-К-АС, надалі агентська угода.

Відповідно до п. 1.1 агентської угоди, агентові було доручено діяти від імені страховика у відносинах з рекламування, консультування, запропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладанням та виконанням договорів страхування (підготовка та укладання договорів страхування, виконання роботи з обслуговування договорів страхування), у тому числі оформлення усіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум чи страхового відшкодування.

За надання страховикові послуг за агентською угодою, останньою передбачена виплата агентові відповідної комісійної винагороди, розмір якої, встановлений сторонами на рівні 15 % від зібраних страхових платежів (додаток № 1 до агентської угоди).

Згідно до п. 2.2.10 агентської угоди, агент зобов'язаний щодекадно не пізніше 5, 15, 25 числа подати страховику звіти встановленої форми (бордеро) про укладені договорі із додержанням послідовності порядкових номерів, розмірами отриманих страхових платежів із додаванням до них оригіналів укладених договорів страхування та зіпсованих страхових полісів. У разі, якщо договорів укладено не було, звіт не надається.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем у період з листопада 2009 року по червень 2010 року було укладено від імені позивача договори страхування на загальну суму 56 341, 17 грн. На підтвердження обсягу укладених договорів позивач надав суду відповідні звіти про заключні договори страхування № № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 та 14 за період з листопада 2009 року по червень 2010 року.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до п. 2.2.8 агентської угоди, агент зобов'язаний сприяти своєчасному перерахуванню страхових платежів страхувальників.

При цьому, відповідно до ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів № 1523 від 18.12.1996 року «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками», страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів.

Згідно до п. 2.2.10 агентської угоди, агент зобов'язаний щодекадно не пізніше 5, 15, 25 числа подати страховику звіти встановленої форми (бордеро) про укладені договорі із додержанням послідовності порядкових номерів, розмірами отриманих страхових платежів із додаванням до них оригіналів укладених договорів страхування та зіпсованих страхових полісів. У разі, якщо договорів укладено не було, звіт не надається.

Як було зазначено вище, на підтвердження обсягу укладених договорів позивач надав суду відповідні звіти про заключні договори страхування № № 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 та 14 за період з листопада 2009 року по червень 2010 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, наданий позивачем звіт № 7 за 01.11.2009 -30.11.2009 р. р. на суму 13 944, 79 грн. та звіт № 8 за 01.12.2009 -31.12.2009 р. р. на суму 7 005, 08 грн. не підписані будь-якою повноважною особою від Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віп-Капітал" та не містить печатки підприємства відповідача.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 того ж Кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На вимогу суду позивач жодних доказів, що підтверджують укладання договорів страхування, зазначених у звітах № 7 та № 8 за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року до матеріалів справи не надав.

Так, позивачем не доведено суду факту укладання відповідачем договорів страхування від імені позивача у період з листопада 2009 року по грудень 2009 року, тому суд не вбачає підстав для стягнення з ТДВ "Страхова компанія "Віп-Капітал" страхових платежів у вказаний період.

Відносно обов'язку відповідача щодо повернення отриманих від страхувальників страхових платежів за період з січня по червень 2010 року, судом встановлено, що за зазначений період відповідач отримав від імені позивача страхових платежі загальним розміром 35 391, 30 грн., що підтверджується наявними у справі підписаними відповідачем звітами про заключні договори страхування та підписаними представниками сторін актами виконаних робіт за вказаний період на загальну суму 35 391, 30 грн.

Вбачаючи на дати виставлення позивачеві звітів про заключні договори страхування та враховуючи положення ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів № 1523 від 18.12.1996 року «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками»судом встановлено, що термін перерахування відповідачем позивачеві отриманих від страхувальників страхових платежів за звітом № 9 настав 02.02.2010 року, за звітом № 10 - 02.03.2010 року, за звітом № 11 -02.04.2010 року, за звітом № 12 -04.05.2010 року, за звітом № 13 -03.06.2010 року та за звітом № 14 -05.07.2010 року.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача отриманих страхових платежів законною, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме, у розмірі 35 391, 30 грн.

За порушення відповідачем зобов'язання за договором позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 4 306, 62 грн.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Пунктом 4.3 агентської угоди передбачений обов'язок агента у разі порушення встановлених строків перерахування платежів сплатити страховику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається з наданих позивачем до позову розрахунку пені, останній нараховує відповідачеві штрафну санкцію протягом 180 днів. Щодо періоду нарахування пені, позивач у розрахунку зазначив, що пеня нараховується у «останні 6 місяців». При розрахунку пені позивачем була використана облікова ставка НБУ у розмірі 7, 5 %, яка набула чинності станом з 23.03.2012 року.

Вбачаючи на зазначене та враховуючи те, що позов був поданий до суду 13.03.2012 року, суд вважає, що позивач нараховує пеню протягом останніх 6-ти місяців до дня подачі позову до суду, тобто у період з 16.09.2011 року по 13.03.2012 року (180 днів).

Поряд з цим, положеннями п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що заборгованість з перерахування страхових платежів за звітами про заключні договори страхування № № 9, 10, 11, 12, 13 та 14 виникла 03.02.2010 року, 03.03.2010 року, 03.04.2010 року, 05.05.2010 року, 04.06.2010 року та 06.07.2010 року відповідно, то пеня за вказаними звітами може бути нарахована за звітом № 9 -у період з 03.02.2010 по 03.08.2010 року, за звітом № 10 -з 03.03.2010 року по 03.09.2010 року, за звітом № 11 -з 03.04.2010 року по 03.10.2010 року, за звітом № 12 -з 05.05.2010 року по 05.11.2010 року, за звітом № 13 -з 04.06.2010 року по 04.12.2010 року та за звітом № 14 -з 06.07.2010 року по 06.01.2011 року.

Таким чином, нарахування пені у термін з 16.09.2011 року по 13.03.2012 року виходить за межі передбаченого положенням п. 6 ст. 232 ГК України періоду нарахування штрафної санкції.

Відповідно до п. 2 ст. 83 ЦК України, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач в процесі судового розгляду справи заяви про вихід суду за межі позовних вимог відносно нарахування пені до суду не подавав.

З урахуванням зазначеного, суд відмовляє позивачеві у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені.

Крім того, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати отриманих страхових платежів, позивач просить стягнути з ТДВ "Страхова компанія "Віп-Капітал" збитки від інфляції за період з липня 2010 року по січень 2012 року у розмірі 6 014, 97 грн. та 3 % річних за період з 01.07.2010 року по 07.03.2012 року у розмірі 2 847, 93 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Збитки від інфляції, за розрахунком суду складають:

35 391, 30 грн. х 110, 68 % (липень 2010 року - січень 2012 року) - 35 391, 30 грн. = 3 779, 79 грн.

Таким чином, розмір збитків від інфляції за період з липня 2010 року по січень 2012 року складає 3 779, 79 грн.

Три проценти річних згідно перерахунку суду дорівнюють:

35 391, 30 грн. х 3 % х 615 днів (01.07.10 р. - 07.03.12 р.) / 365 днів = 1 788, 96 грн.

Відповідно, 3% річних за період з 01.07.2010 року по 07.03.2012 року становлять 1 788, 96 грн.

У зв'язку із зазначеним, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3 % річних є обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірах 3 779, 79 грн. та 1 788, 96 грн. відповідно.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. 193 ГК України, суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віп-Капітал" (01601, м. Київ, Печерській узвіз, будинок 3; ідентифікаційний код: 35533505) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125; м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, будинок 2-Б/1; ідентифікаційний код: 30244124) заборгованість у розмірі 35 391 (тридцять п'ять тисяч триста дев'яносто одна) грн. 30 коп., збитки від інфляції у розмірі 3 779 (три тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн. 79 коп., 3 % річних у розмірі 1 788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 96 коп. та судовий збір у сумі 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. 48 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 21.05.12 р.