Рішення № 24327326, 22.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/4535-2012 22.05.12

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Амстор»дотовариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна спілка»простягнення 1 123 205, 85 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивачапредставник ОСОБА_1 (довіреність № 132 від 24.01.2012 рокувідповідачапредставник ОСОБА_2 (довіреність № 03 від 17.04.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна спілка»про стягнення 1 123 205, 85 грн. попередньої оплати за договором № 070602-Е-П від 04.07.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним сторонами у справі господарським договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/4535-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні 24.04.2012 року.

Відповідачем 23.04.2012 року через відділ діловодства суду надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на перерахування Позивачем авансового платежу не у повному обсязі, відсутністю факту передачі завдання на проектування та пропуском строку позовної давності.

Позивачем 23.04.2012 року через відділ діловодства суду надано клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю явки представника.

У зв'язку з неявкою представника Позивача та враховуючи його клопотання ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2012 року розгляд справи відкладався на 22.05.2012 року.

Перед початком розгляду справи по суті учасників судового процесу ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Судом задоволено клопотання Позивача про залучення додатково наданих ним документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 04.07.2007 року укладено договір №070602-Е-П про виконання проектно-вишукувальних робіт стадій «Ескізний проект»та «Проект»будівництва торгово-розважального комплексу з офісними приміщеннями на перетині вулиці Березняківської та Дніпровської набережної у місті Києві.

Пунктом 2.1.1 договору №070602-Е-П від 04.07.2007 року Відповідач зобов'язався належним чином, у повному обсязі виконати, у строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати Позивачу визначену сторонами проектну документацію та матеріали.

Пунктом 1.6 договору №070602-Е-П від 04.07.2007 року його сторонами встановлено, що терміни виконання робіт встановлюються у Календарному плані виконання робіт (додатком №1 до укладеного договору).

Додатком №1 до договору №070602-Е-П від 04.07.2007 року сторонами у справі строки виконання робіт Відповідачем не визначено, а лише встановлено, що ці строки мають обчислюватись з моменту отримання Відповідачем авансового платежу.

Відповідно до частини другої статті 846 Цивільного кодексу України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до пункту 3.1.1 цього ж договору вартість робіт стадії ескізний проект складає 2 695 694,04 гривень.

Пунктом 3.2 укладеного сторонами у справі договору встановлено, що Позивач перераховую Відповідачу 50% вартості робіт стадії ескізний проект протягом п'яти банківських днів.

06.07.2007 року Позивачем платіжним дорученням №4276 було перераховано на поточний рахунок Відповідача 1 123 205,85 гривень в якості авансу за ескізний проект відповідно до договору №070602-Е-П від 04.07.2007 року.

Фактично Позивачем перераховано в якості авансового платежу 41,7% вартості робіт, що є порушенням встановленої пунктом 3.2 умови договору.

Проте, порушення, допущене Позивачем в частині неповного перерахування попередньої оплати, не може мати прямим наслідком неможливість виконання Відповідачем своїх зобов'язань частково або у повному обсязі.

Таким чином, у даному випадку, відсутні підстави для застосування правових наслідків, встановлених (зокрема) частиною третьою статті 320 Господарського кодексу України та статтею 851 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, судом відхилено посилання Відповідача на невідповідність суми авансового платежу умовам договору як на одну з підстав відмови у позові, оскільки Відповідачем не доведено, що недоотримання ним 224 641,17 гривень авансового платежу унеможливило початок виконання ним власних зобов'язань.

Суд також не приймає до уваги посилання Відповідача на відсутність у нього необхідних даних для початку виконання робіт, оскільки саме Відповідачем розроблялись відповідні передпроектні пропозиції, що підтверджується доданими до клопотання Позивача від 25.04.2012 року доказами.

Умови пункту 2.3.1 договору, які встановлюють обов'язок Позивача надати всю можливу інформацію та документацію, мають загальний характер та унеможливлюють їх виконання без звуження переліку цієї інформації та документації виконавцем проектних робіт, оскільки тільки ця особа має знати що саме потрібно для виконання нею роботи.

Як правову підставу своїх заперечень та наявності переліку інформації, яку мав надати Позивач, Відповідачем наведено умови додатку №2 до договору №070602-Е-П від 04.07.2007 року. Посилаючись на цей документ Відповідачем не надано його для огляду у судовому засіданні та залучення його копії до матеріалів справи.

Більше того, відповідно до абзацу третього сторінки другої відзиву, Відповідачем звернено увагу суду на відсутність додатку №2 у Позивача.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона договору повинна вжити всіх заходів, необхідних для виконання нею своїх зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У випадку відсутності об'єктивно необхідних документів або інформації для початку робіт виконавець за договором підряду мав звернутись до замовника з відповідною вимогою про надання необхідних йому даних. Крім того, право на відмову від договору та право на відстрочення виконання зобов'язання прямо пов'язане зі здійсненням уповноваженою особою відповідного волевиявлення (для юридичних осіб -в обов'язковій письмовій формі).

У матеріалах справи відсутні докази звернення Відповідача до Позивача про надання йому необхідних для початку виконання робіт вихідних даних.

Таким чином, навіть за умови підтвердження належними доказами факту порушення Позивачем свого обов'язку надати необхідну документацію, суд не може визнати правомірною бездіяльність Відповідача протягом майже п'яти років з моменту отримання ним більше мільйона гривень авансового платежу для виконання проектних робіт.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що Відповідач невмотивовано ухилився від виконання своїх договірних зобов'язань.

Статтею 617 Цивільного кодексу України на особу, що допустила порушення зобов'язання, покладено обов'язок доведення відсутності її вини у цьому правопорушенні. Оскільки Відповідачем не доведено факту відсутності його вини у порушенні договірних обов'язків, суд встановлює наявність підстав для застосування до Відповідача правових наслідків порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення зобов'язання є (зокрема) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання (у випадку, встановленому договором або законом).

Відповідно до частини другої статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно не можливим, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до Відповідача з претензією (вих. №409 від 20.03.2012 року, отримано Відповідачем 23.03.2012 року відповідно до накладної TNT), якою відмовився від договору №070602-Е-П від 04.07.2007 року та вимагав повернути кошти попередньої оплати.

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до позовної заяви, під збитками Позивач розуміє суму грошових коштів, сплачену ним Відповідачу платіжним дорученням №4276 від 06.07.2007 року, оскільки метою укладення договору №070602-Е-П було отримання визначеного ним кінцевого результату.

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В процесі розгляду справи, суд дійшов висновку наявності усіх складових, необхідних для відшкодування збитків як правового наслідку порушення господарсько-правового зобов'язання.

Стаття 256 Цивільного кодексу України встановлює, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та обов'язки.

За умовою пункту 9.4 договір №070602-Е-П від 04.07.2007 року набув чинності з моменту підписання та діяв до повного виконання зобов'язань його сторонами.

Фактично, договір №070602-Е-П від 04.07.2007 року припинив свою дію внаслідок односторонньої відмови Позивача у момент отримання відповідного повідомлення Відповідачем.

Право на відшкодування збитків виникло у Позивача в момент припинення договору. Дата здійснення авансового платежу за договором у даному випадку не має істотного значення при обчисленні строку позовної давності.

Таким чином, позов подано в межах встановленого законом строку його подання, що унеможливлює прийняття заяви Відповідача про застосування правових наслідків спливу позовної давності в якості підстави для відмови у позові у розумінні частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, суд встановив, що позов про стягнення 1 123 205,85 гривень збитків підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна спілка»(01033, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 77-А, літ. А, ідентифікаційний код 24741422) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор»(83012, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Соколина, будинок 38, ідентифікаційний код 32123041) 1 123 205,85 гривень (один мільйон сто двадцять три тисячі двісті п'ять гривень 85 коп.) збитків та 22 464,12 грн. (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 12 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 24.05.2012 року

Суддя Кирилюк Т.Ю.