Ухвала суду № 24324497, 25.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-337/12/0170/4

25.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 23.02.2012 у справі № 2а-337/12/0170/4

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Манго-Юг" (вул. Спортивна, 1-а, с.Митяєве, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96542)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000932301 від 09.09.2011 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Манго-Юг" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 70000,00 грн., у тому числі 56000,00 грн. за основним платежем і 14000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000942301 від 09.09.2011 в частині збільшення Товариству з обмеженої відповідальністю "Манго Юг" грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 75900,00 грн. за основним платежем.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 25.04.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, позивач про причини неявки суд не повідомив, відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Манго-Юг", звернувся до суду з позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позов мотивовано помилковістю висновків проведеної відповідачем перевірки, які покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, позивач зазначає про неправомірність доводів податкового органу щодо необхідності застосування до операцій з придбання дизельного пального (за якими позивач сформував податковий кредит у розмірі 56000,00 грн.) "касового методу" нарахування податкового кредиту та приписів статті. 3 Закону України від 02.03.2000 №1521-ІІІ "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів". Позивач зазначає, що придбані ним паливно-мастильні матеріали, не відносяться до переліку важких дистилятів, ввезених на територію України або виготовлених в Україні до 01.10.2000 року (код Гармонізованої системи опису та кодування товарів 271000610, 271000650, 271000690), тож застосування до спірних відносин приписів ст. 3 Закону №1521 є помилковим. Також позивач зазначає про неправомірність донарахування податку на прибуток внаслідок збільшення інших доходів та зменшення витрат операційної діяльності за ІІ квартал 2011 року на вартість товарів, придбаних у ТОВ "ТД Атланта". Позивач вважає помилковими висновки податкового органу про наявність у кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ "ТД Атланта" ознак безнадійної заборгованості та висновки про неможливість віднесення вказаних витрат до витрат операційної діяльності платника податку.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Сакською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.10.2009 по 30.06.2011, за її результатами складено акт від 01.09.2011 №968/2301/36684510. За висновками даного акту встановлено, зокрема, порушення ст. 3 Закону №1521, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 30000,00 грн. і за жовтень 2010 року на 26000,00 грн.; порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138, п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року у розмірі 75900,00 грн. Також за висновками акту були встановлені інші порушення податкового законодавства, які позивачем не оспорюються.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000932301 від 09.09.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62390,86 грн. за основним платежем і 14001,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення №0000942301 від 09.09.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 93766,69 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2916,44 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем у ТОВ "Манго-Трейд" придбано дизельне паливо вартістю 130000,00 грн., у тому числі ПДВ 26000,00 грн. (видаткова накладна від 29.10.2010 №РН-0002751, а.с. 102, податкова накладна від 29.10.2010 №1917 на суму ПДВ 26000,00 грн., а.с. 103).

Також на виконання умов договору поставки №684/01-10 (а.с. 94-99) позивачем у ТОВ "ТД Атланта" придбано дизельне паливо вартістю 180000,00 грн., у тому числі ПДВ - 30000,00 грн. (видаткова накладна від 30.09.2010 №РН-0002759, а.с. 100, податкова накладна від 30.09.2010 №2013 на суму ПДВ 30000,00 грн., а.с. 101).

Суми податку на додану вартість віднесено позивачем до складу податкового кредиту у вересні і жовтні 2010 року.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що за даними операціями з придбання дизельного пального позивачу слід було використовувати "касовий метод", тобто збільшувати податковий кредит з ПДВ у податковому періоді, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, відповідно до ст. 3 Закону №1521. Оскільки позивач отримав дизельне паливо, не сплативши його вартості, не мав документів щодо дати виготовлення або дати ввезення на територію України даного дизельного пального, він не мав права збільшувати податковий кредит у періоді, коли товар було фактично отримано.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що виникають у зв'язку з продажем товарів, визначених у ст. 1 та 2 цього Закону, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, без застосування положень п.п. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, касовий метод застосовувався виключно до товарів, визначених ст. 1 та 2 вказаного Закону, зокрема: нафта сира (код 2709 00 000 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів), ввезеної на митну територію України до 31.12.2001; важкі дистиляти (коди 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів), ввезені на митну територію України до 01.10.2000 або виготовлені нафтопереробними заводами України до 01.10.2000.

У порушенні вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено, що придбане позивачем пальне має коди згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690; ввезено на територію України до 01.10.2000 або виготовлено нафтопереробними заводами України до 01.10.2000.

В той же час позивач наполягає, що дизельне пальне, що було поставлено ТОВ "Манго-Трейд" і ТОВ ТД "Атланта" виготовлено у квітні 2010 року та виготовлялось серійно у період з 11.03.2010, на підтвердження чого надано сертифікати відповідності (а.с.194-196).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача щодо порушення платником податку вимог ст. 3 Закону №1521 є необґрунтованим, заснованим виключно на припущеннях щодо дати виготовлення (ввезення) товару, а отже податкове повідомлення-рішення №0000932301 від 09.09.2011 в частині збільшення грошового зобов'язання у розмірі 56000,00 грн. за основним платежем і 14000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором поставки №684/01-10 (а.с. 94-99) позивачем у ТОВ "ТД Атланта" придбано дизельне паливо вартістю 180000,00 грн., у тому числі ПДВ - 30000,00 грн. (видаткова накладна від 30.09.2010 №РН-0002759, а.с. 100, податкова накладна від 30.09.2010 №2013 на суму ПДВ 30000,00 грн., а.с. 101).

Перевіркою встановлено, що контрагент позивача (ТОВ "ТД "Атланта") має стан 3 "прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)", знятий з податкового обліку 12.04.2011. Таким чином, заборгованість позивача перед вказаним підприємством (180000,00 грн. з ПДВ) має ознаки "безнадійної" і підлягала включенню до складу "інших доходів". Крім того, податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ "Манго-Трейд" п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, через віднесення до складу витрат операційної діяльності вартості придбаного у ТОВ "ТД Атланта" дизельного пального.

Згідно із п.п. 135.5.4 п. 13.5 ст. 135 ПК України інші доходи (які у свою чергу відносяться до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування) включають суми безнадійної кредиторської заборгованості.

Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна: суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено перелік витрат, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток. Зокрема, до таких витрат відносяться витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно із п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що висновки податкового органу одночасно як про збільшення доходів (через не віднесення до їх складу безнадійної заборгованості) так і про зменшення витрат є по суті взаємовиключними і такими, що призводять до подвійного оподатковування однієї й тої самої господарської операції.

Більш того, твердження про наявність у вказаної заборгованості ознак безнадійної не підтверджується матеріалами справи і суперечить вимогам закону.

Представник відповідача, обґрунтовуючи твердження про наявність ознак безнадійної заборгованості посилається на приписи п.п. "в" п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.і 14 ПК України (заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна суб'єктів господарювання, оголошених банкрутами у встановленому законом порядку або знятих з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв'язку з їх ліквідацією).

Визначальними критеріями за даною нормою є завершення процедури ліквідації суб'єкта господарювання - кредитора та зняття його з реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.1 і 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.02.2012 ТОВ "ТД "Атланта" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи зареєстровано 12.04.2011 (а.с. 202, 203).

Відносини щодо державної реєстрації суб'єктів господарювання врегульовано Законом України від 15.03.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється: проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття; проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.

З положень ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вбачається, що державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації здійснюється після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, після надання головою ліквідаційної комісії, уповноваженої ним особою або ліквідатором визначених документів, після отримання документів від органів державної податкової служби, Пенсійного фонду України.

Таким чином, наявність у Єдиному державному реєстрі запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи ще не свідчить про завершення процедури ліквідації і зняття з реєстрації як суб'єкта господарювання.

Тож висновок податкового органу про наявність у заборгованості позивача перед ТОВ "ТД "Атлант" ознак "безнадійної" суперечить вимогам закону і не підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволенні позовних вимог.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2012 у справі № 2а-337/12/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська