Ухвала суду № 24321409, 10.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 р. Справа № 130499/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушко І.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Румянцевої Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтеграл» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Компанія-Інтеграл» звернулося 08.08.2011 року в суд з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011 року №0000130803/15330. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що тимчасові вантажні митні декларації, відповідно до яких товариство включило суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту травня 2011 року є митними деклараціями в розумінні ст.1 Митного кодексу України. Окрім того зазначає, що чинним податковим законодавством України не встановлено жодного обмеження щодо застосування тимчасової вантажної митної декларації, як підстави виникнення права на податковий кредит з операцій по ввезенню товарів на митну територію України, а відтак, висновки СДПІ, викладені в акті перевірки, стали наслідком довільного тлумачення норм податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року задоволено позовні вимоги. Суд звертає увагу на те, що оскаржуване товариством податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем без дотриманням вимог Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) та передбачених ст.2 КАС України принципів.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликається на те, що згідно п. 201.12 статті 201 Податкового кодексу України підставою для виникнення права на податковий кредит з ПДВ по операціях з ввезення товарів на митну територію України може бути лише повна вантажна митна декларація, тимчасова вантажна митна декларація є неналежним документом та неналежною підставою включення суми ПДВ до податкового кредиту у травні 2011 року позивачем.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань правомірності формування останнім податкового кредиту у зв'язку з проведенням операцій з імпорту товарів (рядок 12.1 податкової декларації з ПДВ) за травень 2011 року за результатами якої складено акт від 18.07.2011 року №837/08-03/35286991 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.12 ст.201 ПК України, чим завищено податковий кредит в травні 2011 року в рядку 12.1 декларації з ПДВ на 20 693 203,23 грн., занижено позитивне значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року (рядок 18.1 декларації) на 20 693 203,23грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумком поточного звітного періоду (травень 2011 року), з врахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27 декларації) на 20 693 203,23грн.

На підставі акта перевірки відповідачем по справі прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011 року №0000130803/15330, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 20 693 203,23грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 1,00 грн.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст.187 ПК України.

В свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України, відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПК України, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Разом з тим, п.201.12 статті 201 ПК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Слід зауважити, що законодавцем митна декларація визначається, як письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення (ст.1 Митного кодексу України).

Згідно статті 82 МК України, у випадках неможливості здійснення декларантом з поважних причин декларування товарів, які ввозяться на митну територію України, у повному обсязі безпосередньо під час їх переміщення через митний кордон України передбачає можливість випуску таких товарів у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання подати митну декларацію, заповнену у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Відповідно до статей 82 і 187 МК України і з метою спрощення порядку декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, та створення сприятливіших умов для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Наказом Держмитслужби України від 30.12.2003 року №932 з наступними змінами та доповненнями, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.01.2004 року за №66/8665 затверджено Порядок застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) (далі - Порядок).

Митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації проводиться відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року №314.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та компанією «Solid Соrроrаtion S.А.» в 2011 році було укладено ряд договорів, предметом яких була поставка дизельного палива та бензину автомобільного 92. На виконання умов відповідних контрактів у травні 2011 року позивачем було ввезено залізничним транспортом вищезгадані товарно-матеріальні цінності.

Як встановлено судом, на підставі подання митому органу тимчасових ВМД, які подані з дотриманням вимог Порядку та проведення товариством повної сплати митних платежів в тому числі ПДВ, що підтверджується відтиском печаток на тимчасових ВМД митного органу «СПЛАЧЕНО», митним органом було закінчено митне оформлення товару за тимчасовими ВМД.

З дослідженої в судовому засіданні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (графа 12.1) та реєстру декларацій поданий податковому органу в якому за порядковим номером реєстру 153, 157-159, 167,168,170-172, 175,176 та 179 внесені вищезгадані тимчасові ВМД вбачається, що товариством суми ПДВ за тимчасовими ВМД були включені до податкового кредиту травня 2011 року.

На виконання вимог п.4.1 Порядку товариством тимчасові ВМД було замінено на вантажні митні декларації, заповнені в звичайному порядку, в графі 40 яких зазначено номер відповідної тимчасової декларації: тимчасових ВМД, що в свою чергу стало підставою для митного органу на підставі п.4.7. Порядку зняти тимчасові декларації з контролю в ПМО та ЄАІС Держмитслужби України.

Відтак, проаналізувавши вищевикладені обставини та беручи до уваги означені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийнятого окружним судом рішення, відповідно до якого норми Податкового кодексу України без обмежень типу декларації чітко вказують на момент, з якого у платника податку виникає право на формування податкового кредиту: момент (дата) сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, відповідно представлені товариством тимчасові митні декларації датовані травнем 2011 року були тими належними митними деклараціями в розумінні ст.1 МК України, які дали право останньому ввести на митну територію України товарно-матеріальні цінності, які були оформленні належним чином та у повній відповідності до вимог чинного законодавства, та на підставі яких позивачем були сплачені суми податків (обов'язкових платежів) в повному обсязі, а відтак з дотриманням п.4.3 та п.4.6 Порядку, сплативши митному органу по спірних тимчасових ВМД у травні 2011 року на момент митного оформлення товарно-матеріальних цінностей податки та збори за нормативно-правовими актами, чинними на день прийняття митним органом тимчасових декларацій, у товариства виникло право на формування податкового кредиту у травні 2011 року, чим останній скористався.

Вказана правова позиція не суперечить судовій практиці, що мається в матеріалах справи.

Крім того, слід звернути увагу, що в даних правовідносинах при заповненні тимчасової митної декларації в колонці «СП» графи 47 бланка ВМД вказується цифровий код способу платежу (спосіб сплати митних платежів) у відповідності з Класифікатором №107. Як правило там стоїть код 01 - безготівковий розрахунок через банківську установу. Сплата платежів підтверджується також штампом «Сплачено», що проставляється митним органом.

У разі заповнення повної ВМД (після попереднього застосування тимчасової декларації) в графі 47 сума раніше сплачених платежів (сплачених при оформленні тимчасової ВМД) повторюється під кодом способу платежу 40. Причому, якщо сплачені суми були віднесені в податковий кредит на підставі тимчасової митної декларації, то повторно вони не відносяться. Однак, коли при оформленні повної ВМД змінюється база нарахувань податків і зборів і, відповідно суми, які підлягають сплаті до бюджету, то подібне коректування (уточнення) відображається в графі 47 повної ВМД окремими рядками. В цьому випадку в колонці «Сума» графи 47 вказується сума додатково чи в більшому розмірі сплачених коштів, а в колонці «СП» вказується код способу розрахунку : 01 - при додатковій сплаті митних платежів; 42 - у разі сплати коштів у збільшеному розмірі. Відтак, при наявності таких рядків, податковий кредит повинен бути відкоректований (уточнений) та підставою для цього буде слугувати повна ВМД.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року по справі № 2а-8885/11/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик.