Постанова № 24320971, 16.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р. Справа № 2а-14150/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-14150/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Дверная Служба"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Привате підприємство "Дверная служба" (далі позивач, ПП «Дверная служба»), звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі ДПІ у Московському р-ні м. Харкова), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000031800/0 від 18.04.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12. 2011 р. позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, неналежну правову оцінку обставинам справи, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 р. та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ПП «Дверная служба» за перевіряємий період мало господарські відносини з ПП «Світ Кассандри 350», ТОВ « Спарта 10» , які не спричиняють настання реальних наслідків та суперечать інтересам держави, а тому позивачем завищено суму податкового кредиту по цим господарським операціям.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, місце та час розгляду повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту є помилковими, оскільки формування податкового кредиту у спірних правовідносинах відбулося за фактом реально вчиненими господарським операціями з ПП «Світ Кассандри 350», ТОВ « Спарта 10» . Відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а тому визначення додаткових податкових зобов'язань і як наслідок наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ПП «Дверная служба» є необґрунтованими.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що ДПІ у Московському р-ні м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Дверная служба" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 роки, за результатами якої складено акт від 08.04.2011 р. №994/180/32562863.

На підставі даного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031800/0 від 18.04.2011 року ., яким визначено податкове зобов'язання підприємству за податком додану вартість у сумі 468 541, 75 (за основним платежем - 374833,40 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 93708,35 грн.) (т.1. а.с.16)

Позивачем проведена процедура адміністративного оскарження вище зазначеного податкового повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої , скарги позивача залишені без задоволення.

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 25.05.2010 р. №4671/233/31926182, щодо порушень позивачем вимог :

- пп.7.4.1 п.п.7.4.4 п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР ( далі Закон №168/97), п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищення суму податкового кредиту на суму 374 833,40 грн. за нікчемними угодами.

Як слідує з матеріалів справи позивачем укладено договір № 1110 від 15.11.2010р про надання послуг завантаження та розвантаження, за умовами якого ПП « Світ Кассандри 350» зобов'язалося надати послуги завантаження та розвантаження товарів.

В підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано додаткові угоди, якими встановлені ціни за виконання послуг, перелік товарів, який підлягає завантаженню та розвантаженню, податкові накладні, акти приймання-передачі робіт. Оплата проведена простим векселем , виписаним позивачем ПП « Світ Кассандри 350».

01.11.2010р. між позивачем та ТОВ « Спарта10» укладено договір « 01/11/10 за умовами якого ТОВ «Спарта-10» зобов'язується здійснити від імені та за рахунок позивача збір інформації, встановлення ділових контактів с іноземними підприємствами, з ціллю в подальшому придбання та проваджу товару позивачем.

В підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано податкові накладні, акти приймання-передачі робіт, а також угоди, укладені між позивачем та іноземними підприємствами. Оплата проведена простим векселем , виписаним позивачем ТОВ « Спарта10».

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про скасування в податкового повідомлення-рішення, виходив з реального характеру фінансово-господарських операцій між позивачем та ПП «Світ Кассандри 350» та ТОВ « Спарта-10» , з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства на час спірних правовідносин.

Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції суду першої інстанції належало ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарських операцій з ПП «Світ Кассандри 350» та ТОВ « Спарта-10»", викладені в акті перевірки та підтверджені іншими доказами.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Водночас суду слід було дотриматись принципу офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції судом апеляційної інстанції направлено на адресу позивача запит про надання доказів, які можуть спростувати доводи податкового органу щодо безтоварного характеру спірних господарських операцій з ПП «Світ Кассандри 350» та ТОВ « Спарта-10»".

В судове засідання позивач не з'явився, жодних додаткових доказів на вимогу суду не надав. Зважаючи на відсутність нових додаткових доказів, колегія суддів вирішує спір на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не

підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму такого податкового кредиту

Вишезазначені обставини справи свідчать, що сама по собі наявність формально складених, але недостовірних первинних документів (податкових та видаткових накладних), відповідність яких фактичним обставинам спростовується дослідженими в ході судового розгляду доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах. І якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту з податку на додану вартість є безпідставним і ПДВ не підлягає відшкодуванню.

Аналізуючи умови вище зазначених договорів, зміст наданих первинних документів, колегія суддів прийшла до висновку, що надані докази, на підтвердження реального вчинення господарських операцій, а саме надання послуг завантаження та розвантаження, а також по збору інформації не є належним підтвердженням факту виконання робіт.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач мав право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з їх придбання, оскільки придбання послуг підтверджується актами виконаних робіт, що відповідають вимогам, встановленим для первинних документів статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та податковими накладними, оформленими відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону N 334/94-ВР. Ці докази суд оцінив як належні докази, що підтверджують факт господарських операцій з поставки послуг.

Згідно з частиною 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Правило належності доказів не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів, висновок стосовно чого повинен зробити суд в ході оцінки доказів. Статтею 86 цього Кодексу встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Умовою достовірності доказів щодо придбання вантажно-розвантажувальних робіт, та збору інформації, вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Натомість акти приймання-передачі, надані позивачем мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, містять формулювання, що повторюються з акту в акт.

З наданих позивачем актів виконаних робіт ПП « Світ Кассандри 350» не вбачається, в якому об'ємі та кількості здійснювалися завантажувальні-розвантажувальні роботи, який час витрачено на їх проведення, який саме товар завантажувався та розвантажувався, не зазначено місце проведення зазначених робіт. Місце надання послуг також не зазначено і в договорі між позивачем та ПП « Світ-Касаандри-350».(а.с.86,87,90,92)

Колегія суддів зазначає, що всі надані акти приймання-передачі робіт містять різну вартість наданих послуг, проте з актів не можливо з'ясуватися такі розбіжності в вартості наданих послуг та обґрунтованості заявленої суми.

Акти приймання-передачі послуг, на підтвердження виконання послуг за договором від 01.11.2010р. з ТОВ «Спарта-10», також оцінуються судовою колегію критично, тому як 28.12.2010р., 29.12.2010р. , 31.12.2010р. ТОВ « Спарта-10» надає перелік одних й тих самих підприємств, проте сума послуг за цими актами значно відрізняється, так 28.12.2010р. сума робіт за актом становить 269 800,00 грн., 29.12.2010р. сума робіт становить 155 000,00 грн.,та від 31.12.2010р. - 119 000,00 грн. Обґрунтування такої різної вартості робіт позивачем не доведено.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість отриманих від ПП " Світ Кассандри -350" та ТОВ " Спарта- 10" в грудні 2010р. в загальній сумі 374 833,40 грн.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку про недоведеність факту здійснення господарської операції саме з ПП «Світ Кассандри 350» та ТОВ « Спарта-10»", оскільки результати, відображені у даних податкового обліку ПП «Дверная служба» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій зі сторони вище зазначених контрагентів, оскільки відсутні докази отримання послуг саме від даних контрагентів.

Виходячи з вищенаведеного, в зв'язку з проведенням ПП «Дверная служба" безтоварних операцій із зазначеними контрагентами , дані, які відображені позивачем у деклараціях з податку на додану вартість по даним господарським операціям - не є дійсними на суму ПДВ, в результаті чого відповідачем було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, якими донараховано податок на додану вартість.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини по справі і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харьковсбкої області держаної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2011р. по справі № 2а-14150/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватному підприємству " Дверна служба" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Перцова Т.С. Жигилій С.П.