Ухвала суду № 24320942, 16.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р.Справа № 2а-14837/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Ягло І.В.

представника відповідача Зорій І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. по справі № 2а-14837/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Стома"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 р. задоволено позов ПАТ «Стома» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова №0000250844 від 21.07.2011 р. та №0000260844 від 21.07.2011 р., стягнуто судові витрати в розмірі 28,23 грн.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкова не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу , в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст.46 Податкового Кодексу України, п.4.6.7 Наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41 « Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивачем подані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідив докази по справі, письмові заперечення на апеляційну скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в квітні 2011р. податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Стома" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2010 року, за результатами якої складено акт № 1147/44-016/00481318 від 21.04.2011 р. (далі - Акт 1)

Згідно висновків зазначеного акту за січень 2011 року ПАТ " Стома" було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 185961,00 грн. та зменшене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у сумі 255627,00 грн. 27 квітня 2011 року .

На підставі цього акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 0000100844 від 27.04.2011 р. (зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 185 961,00 грн.), № 0000110844 від 27.04.2011р. (зменшено суму розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на суму 255 627,00 грн.)

Судом встановлено та визнано сторонами по справі, що зазначені податкові повідомлення рішення оскаржені позивачем в судовому порядку, а отже відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України є неузгодженими.

В липні 2011р. податковим проведено камеральну перевірку Позивача, за наслідками якої складено Акт №1831/44-016/00481318 від 20 липня 2011 року . За висновками зазначеного акту перевірки податковий орган зазначає, що підприємством при заповнені податкової декларації з ПДВ за травень 2011 р. по р. 21.3 необхідно відобразити зі знаком "-" суму зменшеного ПДВ у розмірі 255 627,0 грн. В поданій декларації з ПДВ за травень 2011 р. позивач не відобразив зменшення рядка 21.3, встановлене актом перевірки від 21.04.2011 р. №1147/44-016/00481318, що призвело до завищення суми, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2011 року у сумі 112180,0 грн. та заниження суми податкових зобов'язань за травень 2011 р. на суму 143447,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові №0000250844 від 21.07.2011 р. , яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 112 180,00 грн. та №0000260844 від 21.07.2011 р. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 143 447,00 грн. (а.с.8,9)

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв неправомірно, доказів порушення позивачем норм податкового законодавства судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст.56.18 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, визнано сторонами по справі, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень тривала процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень №№0000100844, 0000110844 від 27.04.2011 р., а отже зазначені податкові повідомлення-рішення від 27.04.2011р. є неузгодженими, а тому суми, зазначені в них не є грошовими зобовязаннями.

Відповідно до ст. 14.1.39. Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст. 14.1.179. Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Тобто, для відображення в рядку 21.3 Декларації з ПДВ, вказана сума повинна бути грошовим податковим зобов'язанням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що сума неузгодженого податкового зобов'язання не має приймати участь у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

Оскільки результати документальної перевірки позивача, оскаржені позивачем, податкові повідомлення-рішення за її результатами є неузгодженими, а тому вони не породжують правових наслідків для платника, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2011р. та не відображення по р.21.3 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, та не врахування висновків акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ « Стома» від 21.04.2011р. колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до п.4.6.7 наказу ДПА України від 25.01.2011р. № 41 № Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», рядок 21.3. передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Зазначеним наказом визначено порядок подання податкової звітності, зокрема податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Оскільки суми, визначені податковим органом під час перевірки позивача в квітні 2011р. не є узгодженими та не є грошовими зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності обов'язку у позивача відображати в рядку 21.3. Декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року неузгоджені (на підставі ст.56.15 Податкового кодексу України) суми податкового зобов'язання у розмірі 255627 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. по справі № 2а-14837/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 р.